У практиці господарських і політичних відносин важливе значення має кримінальне правозастосування. В сучасних умовах ми розглядаємо ці процеси з позицій впливу на бізнес, окремих суб’єктів діяльності та господарські утворення. Йдеться про взаємозв’язок між правовими механізмами кримінальної відповідальності та функціонуванням суб’єктів економіки. Зокрема – про застосування кримінального права до юридичних та фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, у разі порушення законодавства.

Як захистити професійні організації, роботодавців, простих громадян у складних економічних умовах? Бізнес часто звертається з питаннями щодо правових інструментів захисту економічних інтересів. Звичайно, не існує однакових справ і способів вирішення тих чи інших проблем. Проте деякі узагальнення можливі.

З лютого 2022 року до серпня 2023 року в Україні відкрито понад 600 тис. кримінальних проваджень. Якщо врахувати 2024-й – початок 2025-го, реальна цифра легко перевищує 700 тис. Різні тематичні категорії (ухилення від мобілізації, воєнні злочини РФ, дезертирство/СЗЧ, колабораціонізм, шахрайство) дали десятки тисяч окремих справ.

Проти бізнесу – 2023 рік став рекордним: відкрито 43 138 кримінальних проваджень – найвищий показник із 2012 року. У 2024-му (до середини липня) – вже 23 971 провадження, у яких згадано 2839 компаній. За 2023 рік кількість справ проти бізнесу зросла в 2,6 раза порівняно з попереднім роком. Близько 80% цих справ не доходять до вироку або закриваються без рішення суду. Проте компанії залишаються фігурантами Єдиного реєстру, навіть якщо провадження закрито, що негативно впливає на репутацію.

Проблеми реформування кримінального права

Кримінальне право – найменш реформована частина правової системи України, із багатьма пережитками радянського минулого. У цьому Україна не надто відрізняється від інших пострадянських країн.

Ще з початку незалежності кримінальне право стало інструментом вирішення політичних і економічних проблем, зручним для перерозподілу власності. Змінювались президенти, уряди, парламенти, але проблема не вирішувалась. Новій черговій владі було вигідно просто очолити процес.

Адвокатська спільнота і правознавці давно б’ють на сполох через деградацію кримінального права, особливо кримінального процесу. Кримінальну справу легко порушити і вона може тривати роками, оскільки нещодавно скасовано строки досудового розслідування.

Цю проблему ускладнює закон, що зобов’язує відкривати кримінальне провадження та здійснювати розслідування за будь-якою заявою, навіть якщо вона не містить об’єктивних даних про злочин. Це суперечить європейській практиці: сам факт відкриття справи вже обмежує права особи та полегшує застосування примусових заходів проти бізнесу. У 2023 році 77% кримінальних справ проти бізнесу порушені правоохоронцями без подальшої передачі до суду з обвинувальним актом.

Ще одна тривожна тенденція: почастішали випадки кримінального переслідування адвокатів у зв’язку з виконанням професійних обов’язків. Це сприяє правовій невизначеності, підриває довіру до права як інструменту захисту, послаблює інвестиційну привабливість України.

Траєкторію кримінальної справи в Україні часто порівнюють із потягом, який їде в одному напрямку – до засудження за будь-яку ціну. Перша зупинка поїзда – автоматичне вжиття забезпечувальних заходів. Насправді це або руйнація бізнесу, або його передача своїм людям.

Як захистити бізнес

Незаконне кримінальне переслідування бізнесу включає необґрунтовані обшуки, арешт активів, допити без доказів. Часто ігноруються документи, що підтверджують законність дій компанії.

Це безпосередньо впливає на інвестиційний клімат, виробництво та розвиток. Відсутність ефективного правового захисту, низький рівень банківського кредитування та несприятлива динаміка інвестиційної діяльності в економіці – взаємопов’язані явища. Дві третини загального обсягу інвестицій – державні, з підтримкою міжнародних партнерів. Без них ситуація була б ще гіршою.

Слабка інвестиційна діяльність є відображенням несприятливого інвестиційного клімату в країні. У період воєнного стану його погіршили додаткові обмеження для іноземних інвесторів та можливість запровадження санкцій проти українських підприємців. Прямі іноземні інвестиції без реінвестування у січні-квітні 2025 року становили $402 млн проти $910 млн за той самий період 2024 року.

Санкціонування та націоналізація активів різного походження зараз доповнюються санкціонуванням активів окремих громадян України, посиленням тиску на бізнес. І хоча масштаби таких санкцій поки не є значними, вони посилають негативний сигнал всьому великому бізнесу як в країні, так і за її межами. Адже у такий спосіб руйнується одна з підвалин ринкової економіки – непорушність права власності на доходи і активи у рамках законної економічної діяльності.

Особливий інструмент тиску – запровадження внутрішніх санкцій проти бізнесу та його власників, часто безпідставно та із прозорою метою вилучення активів.

Прикладів багато. Не дивно, що Ferrexpo подала позов до інвестиційного арбітражу, як й інші компанії, які постраждали від довільного втручання, такі як Сенс Банк та люксембурзький власник «Моршинської».

Інвестиційний арбітраж – дієвий інструмент із протидії неправомірному вилученню власності. Українські великі підприємства активно ним користувалися, подаючи позови до Росії у зв’язку з експропріацією українських активів у Криму. Тепер же Україна найчастіше виступає відповідачем. Можна з упевненістю сказати, що шанси позивачів у таких справах є кращими, ба більше, Україна свого часу підписувала напевно найсприятливіші для інвесторів у міжнародній практиці договори про захист інвестицій. Передбачалося, що це ще один фактор для нашого входження до цивілізованої Європи.

Інвестиційні арбітражі мають достатній досвід і кваліфікацію, щоб кваліфікувати дії влади як незаконні, у тому числі і з погляду базових постулатів кримінального права. Результатом передбачувано буде присудження величезних компенсацій за рахунок України.

І тут криється найбільша несправедливість. Ті люди, які під виглядом кримінального переслідування та внутрішніх санкцій відбирають на свою користь бізнес, отримують всю вигоду, а всі витрати у вигляді компенсаційних виплат перекладають на пенсіонерів та бюджетників.