– Наскільки складною є поточна ситуація з кредитуванням бізнесу в Україні? Як змінилися кредитні умови за понад три роки війни?

– Війна суттєво вплинула на ринок кредитування. Через непередбачуваність ситуації та втрату активів бізнес значно зменшив свою активність. Водночас банки стали більш вимогливими до оцінки ризиків позичальників.

У відповідь на ці виклики держава оперативно впровадила програми підтримки бізнесу, зокрема пільги, гранти на власну справу. Уряд активізував пільгове кредитування через програму «Доступні кредити 5-7-9%», запустив державний факторинг та лізинг, створив програму «Компенсація 25% вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

І вже у 2024-2025 роках ми побачили зростання попиту на кредити в агросекторі, торгівлі та виробництві – галузях, які змогли найпершими адаптуватися до умов війни. Загалом кредитування бізнесу відновлюється, хоча й залишається залежним від безпекової ситуації.

Як наслідок, обсяг кредитного портфеля для малого та середнього бізнесу (МСБ), станом на 1 березня, становив 584,7 млрд грн, що на 2% більше порівняно з початком року (+10,7 млрд грн) та на 8% більше порівняно з 1 березня 2024 року (+41,8 млрд грн).

На кінець березня загальний обсяг гривневих кредитів бізнесу та домогосподарствам становив 879,6 млрд грн, що на 6,2% більше порівняно з початком року (+50 млрд грн). В цьому портфелі 47,69% становили кредити суб’єктам середнього підприємництва, 13,96% — малого, 24,32% портфеля було у мікропідприємств, а 14% кредитів отримали підприємці з невизначеним обсягом доходів.

Це свідчить про те, що МСБ займає значну частину кредитного ринку в Україні, що підтверджує важливість цього сектору для економіки країни.

– Які кредитні продукти зараз доступні на ринку та чим вони відрізняються між собою?

– Основні кредити на ринку не змінилися, але банки адаптували їх під нові реалії. Є класичні продукти: овердрафти, кредитні лінії, інвестиційні кредити. Кожен з них можна пристосувати до специфіки бізнесу, сезонності (особливо для агросектору) чи моделі діяльності.

Овердрафт, який є швидким фінансуванням на короткий термін, позичальники беруть для покриття тимчасових розривів надходжень. Інвестиційні кредити – для бізнесів, що мають намір розвиватися, оновлювати обладнання чи запускати нові проєкти. А кредитні лінії дають клієнту гнучкість обирати, коли і яку суму отримати в рамках затвердженого ліміту.

– Чи зберігається специфіка кредитування ФОПів в порівнянні із великими компаніями?

– Виробничі компанії часто звертаються за довгостроковими кредитами, маючи на руках чіткий проєкт, прогнози та фінансовий план. Це довгі гроші – на 3-5 років – і банк має розуміти, що клієнт із ним надовго. А малий бізнес, ФОПи зазвичай потребують кредиту на коротший термін, наприклад, для закупівлі товарів чи покриття поточних витрат.

Є й галузеві особливості. Аграрії найчастіше беруть кредит на сезон – під посівну, для закупівлі добрив, насіння чи техніки. У торгівлі – для поповнення оборотних коштів. В логістиці є попит на лізинг, щоб оновити автопарк. ІТ-сектор – це взагалі окрема сфера, де іноді цікавляться гарантіями чи факторингом, але дуже рідко – традиційними кредитами.

– На яку суму може розраховувати бізнес?

– ФОП та малий бізнес зазвичай беруть кредити до 1 млн грн, часто навіть менше – 300-500 тис. грн. Це можуть бути кредити на поповнення обігових коштів або мікроінвестиції.

Середній бізнес вже працює з більшими чеками – від 3 до 10 млн грн. А от великі компанії приходять із серйозними проєктами: 20, 30, 50 мільйонів і більше. Але головне не розмір, а мета кредиту й готовність клієнта її обґрунтувати. Гроші заради грошей банкам не цікаві. Кожен хоче бачити, як ці кошти будуть «працювати», і наскільки реалістичним є план позичальника.

За аналітикою Центру економічних досліджень, половина всіх кредитів для малого та середнього бізнесу є короткостроковими, тобто на термін до одного року. Це найбільш популярний тип кредитування.

Водночас кредити строком від 1 до 5 років займають 37,5% від загальної кількості. Довгострокові позики, що перевищують 5 років, є менш поширеними – їхня частка становить лише 12,4%. Це свідчить про обережність як з боку банків, так і самих підприємців, які все ще зважують ризики, пов’язані з довгостроковим кредитуванням.

– Наскільки ліквідну заставу від позичальників зараз очікують банки?

– Застава має бути ліквідною, тобто такою, яку банк зможе реально продати в разі непогашення кредиту. Найчастіше це комерційна або житлова нерухомість, рідше – транспорт, техніка або обладнання.

Найбільш ліквідною для банку є застава майна, яке бере суттєву безпосередню участь у веденні господарської діяльності компанії, без чого бізнес не зможе функціонувати та генерувати прибуток. Тому це переважно майно та обладнання. Позичальник також зацікавлений у збереженні такого майна, що робить подібну заставу додатково привабливою.

Перед ухваленням рішення щодо розміру кредиту здійснюється експертна оцінка передбачуваного заставного майна. Для цього використовуються спеціальні методики й показники, які дозволяють об’єктивно визначити ринкову вартість об’єкта.

Важливо, щоб майно не перебувало під арештом, не було в іпотеці чи під іншими обтяженнями, а документи на право власності – в порядку.

Мінімальна вартість застави повинна відповідати сумі кредиту або перевищувати її. Звичайно, вартість застави має покривати щонайменше 100% суми кредиту. Хоча у деяких випадках банк може вимагати запас по вартості – наприклад, 150% від суми кредиту, щоб врахувати ризики коливання ринку чи знецінення активу.

– За якими ставками бізнес сьогодні може отримати кредитну підтримку?

– Ставки за кредитами для бізнесу в Україні зараз коливаються від 13,5% річних (для енергокредитів) до 22%, залежно від типу кредиту та умов банку. У деяких випадках ставки можуть досягати навіть 25-27% річних. Однак програма «5-7-9%» дозволяє знизити ставку до 5% для певних категорій позичальників, таких як ветерани-підприємці.

– Чи є ці ставки обґрунтованими? Чи можливе їхнє зниження найближчим часом?​

– Звичайно, кожен кредит є індивідуальним випадком, і ставка залежить від специфіки бізнесу, його оборотів, фінансового стану та ризиків. В цілому ж можна сказати, що поточні ставки є обґрунтованими. Високий рівень інфляції, економічна нестабільність та необхідність покриття ризиків роблять кредитування дорожчим для банків.

Також важливою є облікова ставка Національного банку України, яка зараз становить 15,5% і безпосередньо впливає на вартість кредитів. Зниження облікової ставки може призвести до зменшення ставок за кредитами для бізнесу, але цей процес займе певний час через врахування не лише макроекономічних факторів, а й внутрішніх ризиків банків.

Зниження ставок за кредитами можливе, але воно буде поступовим і залежатиме від розвитку економіки і зовнішніх факторів, таких як війна та її вплив на фінансовий сектор.

– Як змінилося ставлення бізнесу до кредитів останніми роками?

– Значно змінилося. Якщо раніше малий бізнес часто сприймав кредит як останній шанс вижити, то зараз дедалі більше підприємців розглядають його як інструмент для розвитку.

Цифри підтверджують ці зміни: близько 70% великих компаній активно користуються кредитами, що є частиною їхнього стратегічного планування. Це зазвичай досвідчені гравці з налагодженими фінансовими процесами та довгими історіями співпраці з банками. Для них кредит – це не просто фінансування, а частина планів з інвестицій, розширення бізнесу чи забезпечення прогнозованої стабільності.

У малого бізнесу та ФОПів ситуація інша. Лише 7-10% з них активно користуються банківськими кредитами. Більшість все ще боїться складної бюрократії, відмов чи незрозумілих умов, або просто не знає, з чого почати.

Проте є й позитивні зміни. Програма «5-7-9%» здобула велику популярність серед малих підприємців. У 2023 році за нею було видано понад 80 тис. кредитів на 120 млрд грн, а в 2024 році підприємці отримали майже 25 тис. пільгових кредитів на 93 млрд грн. Це свідчить про готовність бізнесу брати кредити, якщо умови є прозорими, зрозумілими та передбачуваними. Якщо банк може дати клієнту простий шлях – він скористається ним.

Також відзначається зростання фінансової грамотності серед підприємців. Вони починають уважніше ставитись до ефективності запозичених коштів, оцінюють відсотки та детально читають договори. Це можна назвати «дорослішанням» бізнесу, і, як результат, дорослішає ринок кредитування.

– Чи з’являються нові підходи до кредитування?

– Так, і це хороша новина. По-перше, значно поширилися цифрові інструменти: клієнти можуть подавати заявки онлайн – через сайт або клієнт-банк, проходити скоринг та підписувати договори за кілька годин. Це вже не фантастика, а реальність.

По-друге, банки стали більш гнучкими, часто пропонуючи індивідуальні умови – наприклад, зміну графіка погашення, врахування сезонності бізнесу чи надання відстрочок, коли це обґрунтовано.

По-третє, виникли партнерські продукти, де банки співпрацюють з постачальниками техніки, сервісів або агрохолдингами, щоб зробити фінансування простішим для малого бізнесу.

Таке фінансування відкриває нові можливості для малого та середнього бізнесу: зниження процентних ставок, відсутність додаткових комісій та спрощена процедура оформлення завдяки стандартизованим процесам, які вже діють у банку. Для банків це спосіб підвищити впізнаваність бренду та залучити нових клієнтів, а для партнерів – ефективний інструмент стимулювання продажів. Саме тому всі сторони зацікавлені в максимально комфортних умовах співпраці, що нерідко включає готовність до поступок і навіть часткового зменшення прибутковості заради довгострокового ефекту.

– На скільки плануєте збільшити портфель кредитування в 2025 році? Які галузі та сегменти позичальників найбільш цікаві РВС Банку?

– У рамках затвердженої стратегії розвитку РВС Банк ставить амбітну мету – до кінця 2025 року збільшити кредитний портфель до 1 млрд грн. Для цього ми зосереджуємось на підтримці секторів, які демонструють стійке зростання.

У 2025 році ключовим пріоритетом залишатиметься кредитування малого та середнього бізнесу. Ми продовжимо активно пропонувати вигідні умови для підприємців, зокрема пільгові ставки, швидке ухвалення рішень та індивідуальний підхід.

Найбільший інтерес становлять галузі з високим потенціалом розвитку та стратегічним значенням: енергоефективність і впровадження технологій енергозбереження, агропромисловий комплекс, виробництво, торгівля та пов’язані з ними логістичні сервіси.

– Економічна та безпекова невизначеність в Україні все ще відчувається. Чи зараз вдалий час, щоб йти до банку за кредитом?

– Порада для бізнесу, який вагається щодо кредитування: не бійтеся цього інструменту, якщо у вас є план розвитку. Кредит може стати потужним поштовхом для масштабування бізнесу або переживання кризових періодів.

Головне – не поспішати з вибором першого банку, а ретельно аналізувати умови. Ми ж зі свого боку готові бути не лише кредитором, а й партнером, який справді зацікавлений у вашому розвитку.