З 29 жовтня ЄС скоротив кількість тарифних квот із 36 до 31, зокрема скасував обмеження на гриби та молочні продукти. Водночас збільшено безмитні обсяги для меду (у 6 разів), цукру (у 5 разів) і круп (у понад 4 рази), а також створено окрему квоту на борошно.

Загальний потенціал безмитного експорту товарів, на які поширюється дія тарифних квот, зріс на 35%. Однак цього недостатньо, щоб компенсувати втрати після завершення в червні дії автономних торговельних заходів, повідомляє директорка з наукової роботи ІЕД Вероніка Мовчан.

За оцінками ІЕД та German Economic Team, український експорт до ЄС скоротиться на $1,1 млрд, головно через зменшення поставок пшениці, цукру, ячменю, курятини, яєць, меду та яблучного соку, для яких нові квоти нижчі за обсяги експорту 2024 року.

Частину продукції можна буде переорієнтувати на інші ринки, але це знизить виручку через вищі логістичні витрати чи менш вигідні ціни. Сукупні втрати оцінюються у $253 млн, або близько 0,6% українського експорту.

Водночас Україна також пішла на поступки, розширивши квоти на свинину, курятину та цукор і погодившись до 2028 року скасувати мита на третину товарів, що залишалися захищеними, наприклад на корм для тварин.

Повна лібералізація імпорту збільшила б його лише на $106 млн (0,15%), тож повного взаємного відкриття торгівлі не відбулося.

Угода передбачає механізм стимулів і санкцій. Якщо Україна не виконає зобов’язань щодо наближення своїх регламентів до європейських, ЄС може повернути старі мита та квоти.

У разі успішного виконання у 2028 році можливий новий раунд торговельної лібералізації.