Це вже друге підвищення ставки за останні три місяці на тлі зростання інфляції в єврозоні через енергетичний шок, спричинений війною з Іраном, пише Euronews.

ЄЦБ також підвищив основну ставку рефінансування до 2,65%, а ставку за маржинальним кредитуванням – до 2,9%.

Центральний банк зазначив, що конфлікт на Близькому Сході продовжує створювати інфляційний тиск, а інфляція залишатиметься значно вищою за цільовий рівень протягом тривалого часу. Водночас ЄЦБ вважає, що нове рішення дозволить йому краще реагувати на невизначеність, спричинену конфліктом.

За прогнозом ЄЦБ, середня інфляція в єврозоні у 2026 році становитиме 3%. Прогноз на 2027 рік підвищено до 2,5% з 2,3%, а на 2028 рік – до 2,1% з 1,9%.

У серпні інфляція в єврозоні прискорилася до 3,3% у річному вимірі з 2,9% у липні, досягнувши найвищого рівня з вересня 2023 року. Основною причиною стало різке подорожчання енергоносіїв: енергетична інфляція зросла до 14,3% з 10,3%.

Водночас базова інфляція, яка не враховує ціни на енергоносії, продукти харчування, алкоголь і тютюн, знизилася до 2,4% з 2,5%. Інфляція у сфері послуг також скоротилася – до 3% з 3,3%.

За оцінкою економістів ЄЦБ, близько 90% зростання енергетичної інфляції в січні–травні було зумовлено несприятливими факторами з боку пропозиції енергоносіїв. Таким чином, нинішній інфляційний шок відрізняється від ситуації 2021–2022 років, коли значно більшу роль відігравали попит та бюджетні стимули.

Інфляція в країнах єврозони залишається нерівномірною. У серпні вона становила 4,5% в Іспанії, 2,9% у Німеччині та 2,7% у Франції.

Підвищення ставки ЄЦБ відбулося після того, як у липні регулятор залишив ставки без змін, але доручив підготувати сценарії розвитку цін на нафту та газ. Тоді президент ЄЦБ Крістін Лагард заявила, що «тягар доказування лежить на даних» і що повний інфляційний ефект енергетичного шоку ще не проявився.

Наступного тижня рішення щодо ставок оголосять Федеральна резервна система США, Банк Англії та Банк Японії.