Як засвідчив окремий матеріал Звіту про фінансову стабільність, за рік якість планів поліпшилася, оскільки банки врахували попередні рекомендації Національного банку.

Зокрема, банки в середньому використовують на 3–4 більше індикаторів ризику, ніж торік. До системи показників додали макроекономічні умови, зміну вартості ОВДП, концентрацію та коефіцієнт левериджу. Окремі банки також розширили набір індикаторів ліквідності, прибутковості та якості активів.

Оновлені плани містять детальніші стрес-сценарії. Вони враховують, зокрема, процентний ризик через переоцінку вартості цінних паперів, можливі проблеми з критичними контрагентами, збої в роботі інтернет-банкінгу та кібератаки, а також можливий відплив коштів клієнтів.

Банки також розширили перелік заходів для відновлення діяльності. Найпоширенішими залишаються скорочення операційних витрат, продаж нерухомості та непрофільних активів і реструктуризація проблемної заборгованості.

Водночас більшість системно важливих банків мають критичну залежність від окремих контрагентів. До них фінансові установи відносять найбільших корпоративних позичальників та вкладників, банки-контрагенти, державні установи й важливих постачальників послуг.

НБУ рекомендує банкам і надалі вдосконалювати плани. Зокрема, регулятор очікує розширення системи індикаторів «світлофора» показниками індивідуальних вразливостей банків та врахування результатів оцінки достатності внутрішнього капіталу (ICAAP) і ліквідності (ILAAP).

Крім того, у стрес-сценаріях банки мають чіткіше пов’язувати чинники ризику з їхніми наслідками для діяльності, а заходи з відновлення – описувати детальніше.

З 2026 року для системно важливих банків відновлюється вимога застосовувати додатковий стрес-сценарій НБУ.

У Нацбанку зазначають, що наявність прийнятних планів відновлення підвищує стійкість фінансового сектору до можливих загроз.