Про це йдеться в жовтневому Інфляційному звіті НБУ.

Зокрема, ще з кінця 2015 року Нацбанк збирає інформацію про ціни на сайтах торговельних мереж. Це дає змогу оцінювати інфляцію приблизно за два тижні до оприлюднення офіційної статистики. Середня похибка такого прогнозу індексу споживчих цін із січня 2020-го до вересня 2026 року становила лише 0,01 відсоткового пункта.

Під час пандемії у 2020 році НБУ почав використовувати додаткові індикатори економічної активності: мобільність населення, кількість відкритих закладів і виробництво електроенергії. Згодом до аналізу додали супутникові знімки нічної освітленості, дані про вакансії та опитування підприємств.

Ці джерела інформації стали особливо важливими після початку повномасштабного вторгнення, коли Держстат призупинив оприлюднення більшості статистичних даних. Завдяки альтернативним даним НБУ оцінив падіння ВВП у II кварталі 2022 року на 39,3% у річному вимірі. Оперативна оцінка Держстату становила 37,2%.

Нині Нацбанк може оцінити динаміку ВВП приблизно за п'ять тижнів до оприлюднення попередніх офіційних даних. Середня абсолютна похибка такого прогнозу з 2020 року становить близько 1,5 відсоткового пункта.

ШІ допомагає аналізувати наслідки російських атак. За допомогою мовної моделі Нацбанк за кілька годин опрацював понад 10 тис. записів міжнародної бази ACLED про російські удари та створив базу даних пошкоджених об'єктів.

Влітку 2026 року, коли масовані атаки на торговельну та логістичну інфраструктуру створили новий економічний шок, ШІ-асистент за кілька днів зібрав реєстр ударів, класифікував 335 компонентів індексу споживчих цін та побудував сценарну модель. Це допомогло швидше оцінити вплив атак на економіку та інфляцію.

Крім того, НБУ аналізує пошукові запити та тональність новин, щоб відстежувати інфляційні очікування населення. Наприклад, зростання уваги до цінових змін зазвичай посилюється, коли інфляція перевищує 10%. Висока увага населення до інфляції була одним з аргументів для підвищення облікової ставки у березні 2025 року.

Аналіз новин також допомагає виявляти теми, які погіршують очікування домогосподарств. Зокрема, негативний інформаційний фон навколо транспорту, продуктів і пального став раннім сигналом погіршення споживчих настроїв.

Нацбанк також експериментує із синтетичними опитуваннями на основі ШІ. У вересні 2026 року вони виявили ризик погіршення інфляційних очікувань, який згодом підтвердило реальне опитування населення.

Зараз регулятор розробляє прототип системи ШІ-агентів, які відтворюватимуть структуру населення, аналізуватимуть макроекономічні дані та новини. Це дасть змогу швидше виявляти зміни настроїв і моделювати реакцію людей на різні економічні сценарії.

Водночас у НБУ наголошують, що штучний інтелект не ухвалює монетарних рішень самостійно. Аналітики перевіряють джерела інформації, параметри моделей та отримані результати, а остаточні висновки роблять з урахуванням економічного контексту.

Нацбанк зазначає, що поєднання великих даних, ШІ та експертного аналізу дає змогу швидше виявляти економічні шоки, точніше оцінювати ризики та обґрунтовувати рішення з монетарної політики.