Активів Фонду гарантування вкладів фізосіб недостатньо для виконання багатомільярдних зобов'язань перед клієнтами збанкрутілих п'яти десятків банків. Під загрозою зупинки опинилися розрахунки з вкладниками Дельта Банку. Тому Фонд звернувся до уряду за додатковими 20 млрд грн – уряд затягує з їх виділенням.
За підвищенням соцстандартів збільшуватимуться мінімальні та максимальні виплати по життю та здоров'ю потерпілих у ДТП. Однак страховики не бояться підвищення своїх витрат: середній розмір виплати залишиться невеликим, а багато потерпілих навіть не звертаються до страховика з вимогою оплатити лікування.
Парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності втратив голову. Сергій Рибалка залишив цей пост у зв'язку з переходом його партії в опозицію. Найближчими днями коаліція заповнить вакансію – найбільші шанси на це у членів фракції «Блоку Петра Порошенка». Учасники фінансового ринку готові працювати з будь-яким головою комітету. Головне, щоб він не лобіював популістську конвертацію валютних кредитів і не претендував на переділ грошових потоків «автоцивілки» (рос.).
Уряд зібрав «зайві» податки на 15 млрд грн. Це дозволяє йому на три місяці раніше строку підвищити соцвиплати на 13-19%. Щоправда, ефект від цього підвищення буде не дуже відчутним: темпи інфляції набагато вищі. І хоча експерти не заперечують необхідність підтримки малозабезпечених, зайві гроші варто було б витрачати на важливіші для країни речі.
Хвиля банкрутств банків змусила їх заможних клієнтів повірити, що оренда індивідуального сейфа є чи не єдиним захищеним інструментом зберігання великих сум заощаджень. Забиті під зав'язку сховища банків зацікавили грабіжників – кількість крадіжок у поточному році зросла в Києві в рази. FinClub провів розслідування, наскільки безпечний такий спосіб зберігання грошей і що банки недоговорюють своїм клієнтам.
Валютним іпотечним позичальникам, які вже втомилися чекати розв'язку історії прийняття законопроекту № 1558-1, запропонували новий варіант реструктуризації. Банки готові конвертувати валютні кредити в гривню зі списанням для більшості клієнтів від 25% до 50% боргу і повним пробаченням кредитів для особливих позичальників. На думку банкірів, це кращий можливий компроміс, щоправда, прихильникам курсу 5,05 грн/$ він навряд чи сподобається.
Нацбанк переходить з 2016 року до інфляційного таргетування: після нинішнього зростання цін у півтора рази найближчими роками вони повинні збільшуватися усього на 5-12% на рік. НБУ нестиме політичну відповідальність за утримання інфляції в цих межах, а не за валютний курс гривні. Парадокс ситуації полягає в тому, що для досягнення низького росту цін НБУ, будучи прихильником гнучкого курсу, не повинен допускати сильну девальвацію.
Україна узгодила з комітетом кредиторів умови реструктуризації держборгу: тепер їх мають затвердити 75% власників кожного з випусків єврооблігацій. Кредитори згодні списати $3,6 млрд, продовжити термін повернення боргів на чотири роки і трохи підвищити собі ставку прибутковості. Натомість Україна обіцяє, що якщо з 2021 до 2040 року вітчизняний ВВП ростиме швидше, ніж на 3% на рік, держбюджет заплатить кредиторам частину приросту економіки.
Релізи
ТОП-новости
