Домовленість України з кредиторами про списання частини держборгу викликала суперечливі оцінки експертів: від заяв про успіх українських переговірників до їх провалу. Керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Франсіс Маліж висловив журналістові «Фінансового клубу» Олені Губар особливу думку: незважаючи на зниження фінансових ризиків, в країні залишається високий рівень корупції, який стримує прихід інвесторів.
Міністерство фінансів пропонує встановити ставку в 20% за основними податками і зборами: ставка ПДВ залишиться незмінною, ставки податку на прибуток і доходи фізичних осіб – зростуть, зменшиться лише ставка ЄСВ. Деякі експерти вважають пропозицію Мінфіну раціональною, а інші закликають до більшого зниження ставок для виведення бізнесу з тіні.
Переселенці з зони АТО отримуватимуть грошову допомогу від держави через Ощадбанк. Держбанк отримає сотні тисяч нових клієнтів. Комерційні банки також могли б проводити ці виплати річним обсягом 3,36 млрд грн, але позбавлені такої можливості, оскільки не було навіть конкурсу з відбору уповноваженого банку (рос.).
Олексій Александров змінив УкрСиббанк з французьким капіталом на державний Укргазбанк. Поки в уряді погоджують його призначення, колишній заступник голови правління УкрСиббанку Олексій Александров знайомиться з реальною ситуацією в Укргазбанку. У бліц-інтерв'ю він розповів FinMaidan чому змінив банк, чим буде займатися в Укргазбанку і чи є у private banking шанси вижити в Україні.
Олексій Александров, який протягом останніх десяти років займався розвитком private banking в УкрСиббанку, переходить до державного Укргазбанку. Він буде курирувати розвиток роздрібного бізнесу, а також МСБ. Банкіри здивовані тим, що гуру роботи із заможними клієнтами переходить у мас-маркет, але вважають цей експеримент великим плюсом і для держбанку, і для пана Александрова. Головне, щоб ініціативи нового менеджера не заблокувала бюрократія держструктури.
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вчора зажадав від керівництва Державної фіскальної служби (ДФС) змінити глав підрозділів у регіонах і скоротити штат податківців. «Кабмін приймає рішення про передачу ДФС у пряме підпорядкування Мінфіну, – сказав прем'єр. – Вимагаю тотальної зміни керівництва на місцях. Реформа ДФС не повинна бути косметичною, а повинна бути всеосяжною і глибинною». Крім того, він запропонував замість податкової міліції створити Службу фінансових розслідувань. «Півроку у вас немає. У вас є три місяці, аби платники податків відчули нову податкову культуру», – звернувся прем'єр до глави ДФС.
З другого разу
Роману Насірову, який 5 травня очолив ДФС, вже давали «тримісячний термін» на реформу – її результат має бути до початку серпня. «Прем'єр-міністр дав Насірову та його заступникам три місяці на впровадження реальних змін у роботі ДФС», – заявляла міністр фінансів Наталія Яресько. На пряме запитання про те, чи звільнять Романа Насірова, як Ігоря Білоуса, якщо він за три місяці нічого не реформує, вона не відповіла (див. «В осінь без корупції»).
Голова ДФС вчора виступив з критикою вимог прем'єра. Роман Насіров проти різкого звільнення податківців. «Нам знадобиться рік, щоб довести структуру до «мінус 30%», але після впровадження електронних сервісів», – вважає Роман Насіров. За його словами, на першому етапі штат співробітників ДФС буде скорочено на 10%, а протягом наступних 10 місяців – ще на 10%. До того ж кількість своїх заступників він хоче збільшити з двох до п'яти. Але міністр фінансів Наталія Яресько не на його боці – вона виступає за скорочення штату ДФС вдвічі.
Підвищена увага до ДФС викликана скандальною відставкою попереднього керівництва відомства. Екс-главу ДФС Ігоря Білоуса в березні звільнили за власним бажанням, а керівника податкової міліції Володимира Хоменка та голову митниці Анатолія Макаренка – через підозри в корупції та звинувачення у бездіяльності. Звільнений Ігор Білоус, який разом з Романом Насіровим раніше працював в компанії «Ренесанс Капітал», недовго залишався безробітним – за ініціативою уряду він очолив Фонд державного майна.
Роман Насіров залишив посаду голови парламентського комітету з питань бюджету, але досі не здав депутатський мандат
І хоча Роман Насіров формально переміг у «конкурсі», в парламенті це призначення пояснювали впливом президента. Роман Насіров залишив посаду голови парламентського комітету з питань бюджету, але досі не здав депутатський мандат. Він пройшов у Верховну Раду під № 51 списку «Блоку Петра Порошенка» і зараз залишається і в бюджетному комітеті, і у фракції БПП. За даними сайту Верховної Ради, останнього разу він голосував у парламенті 24 квітня. Далі на засіданнях він не з'являвся. Примітно, що того дня – 24 квітня – заяву про добровільне складання депутатських повноважень написав народний депутат від «Самопомічі» Андрій Мірошник. Наступним пленарним днем для голосувань було 8 травня, а депутатства парламент його позбавив 13 травня – на третій день роботи парламентарів у сесійній залі. З моменту, коли Роман Насіров очолив ДФС, депутати збиралися для голосування вже 17 разів. Якщо питання щодо пана Насірова не розглянуть до 17 липня, він збереже свій мандат до осені.
Видимість змін
Коли Роман Насіров очолив ДФС, прем'єр-міністр зажадав від нього виконання довгого списку побажань. У ньому були такі вимоги: зменшити корупцію, оновити всю вертикаль керівництва ДФС на рівні областей і районів, забезпечити прихід нових кадрів, які зламають корупційні схеми, збільшити надходження податків за рахунок детінізації економіки та ліквідації податкових ям, збільшити збір податків на митниці за рахунок боротьби з контрабандою. Тому нові завдання не є реформаторськими і мало чим відрізняються від попередніх завдань, які ставилися головним фіскалам в останнє десятиліття. «Це може свідчити про те, що ніяка реформа, по суті, не проводиться. Нічого нового ми не почули», – говорить експерт РПР групи «Податкова реформа» Ілля Несходовський.
Хоча посилення контролю Міністерства фінансів над ДФС є логічним. «Зараз це відбувається де-факто, а пропонується оформити де-юре. При цьому відкритим залишається питання незалежності ДФС. А про це ми зможемо дізнатися, тільки коли з'явиться положення уряду: чи буде голова ДФС призначатися Мінфіном або урядом, ким будуть призначатися заступники», – перераховує Ілля Несходовський. «Реформування ДФС – один із структурних маяків МВФ, виконання якого є запорукою подальшого співробітництва. Більше того, у підготовці концепції реформування служби брали участь фахівці МВФ. Однак нове керівництво в травні вирішило переписати концепцію під себе. В результаті від старого відмовилися, а нове не вигадали. Черговий транш під загрозою, і прем'єр-міністр вирішив поставити нові терміни», – пояснив внутрішні проблеми в ДФС один з податкових експертів.
У підсумку ряд вчорашніх ініціатив прем'єра виявилися «копіпастом» ідей, які вже неодноразово пропонувалися. Андрій Коломієць, який у фіналі податкового конкурсу «програв» Роману Насірову, пропонував за рік скоротити штат ДФС до 20 тис. чоловік. Але тоді ця ідея не сподобалася конкурсній комісії. А екс-голова податкової міліції Володимир Хоменко перед тим, як ДФС була звинувачена в корупції, розповідав журналістам про доопрацювання законопроекту про створення Служби фінансових розслідувань. Вона мала об'єднати податкову міліцію, управління боротьби з економічними злочинами МВС, частину УБОЗу, управління економічної контррозвідки СБУ. Відповідний законопроект ще минулого року було подано до Верховної Ради, але наприкінці листопада його було відкликано для доопрацювання. «Знову лунають заяви про необхідність створення Служби фінансових розслідувань. Але, як і раніше, незрозуміло, які повноваження вона матиме: чи буде це мегакрупний каральний орган, що є неприпустимим, або вона займатиметься виключно розслідуваннями», – зазначає Ілля Несходовський. Володимир Хоменко також підкреслював у лютому, що дискусії точаться навколо необхідності наявності у служби права на оперативно-розшукову діяльність.
Експерти, які розуміють роботу держапарату, і екс-чиновники не вірять у миттєві зміни. «Робота щодо реформування ДФС ведеться, але перебудовувати все кардинально дуже ризиковано: відомство зобов'язане виконувати план і збирати податки. Якщо зламати всю структуру, поміняти людей, то є ризик, що всі збори будуть під загрозою», – пояснив FinMaidan нерішучість влади один з податкових експертів, що працює з Кабміном. «У нас 40-50% економіки перебуває в тіні, і розігнати один орган, не створивши натомість інший, який буде ефективнішим і буде краще сприйматися громадськістю та бізнесом, дуже складно», – вважає Володимир Хоменко.
Виктория Руденко, Вячеслав Садовничий
Другий пішов
Через сім місяців після банкрутства ВіЕйБі Банку бізнесмен Олег Бахматюк втратив другий свій банк. Вчора НБУ визнав неплатоспроможним банк «Фінансова ініціатива», що працював під брендом «the Bank». Установа, яка належить до числа крупних (16-е місце за активами), постраждала через відтік коштів. Ще в лютому 2015-го регулятор визнав її проблемною і дав власнику 180 днів на поліпшення фінансової ситуації. Йому це не вдалося. «Незважаючи на всі зусилля для стабілізації, зокрема докапіталізацію банку власником істотної участі, зупинити відтік коштів, стабілізувати ліквідність і відновити платоспроможність в умовах поточної фінансової кризи так і не вдалося», – повідомляє Нацбанк. У травні Олег Бахматюк заявляв в кулуарах інвестиційної конференції «New Ukraine»: «Ми рухаємося поетапно, як раз до кінця червня ми збільшуємо капітал на 1 млрд грн».
«Фінансова ініціатива» не погашала кредити рефінансування НБУ і вклади своїх клієнтів, кажуть в НБУ. У 2014 році банк «Фінансова ініціатива» взяв у НБУ кредити на термін понад 30 днів на загальну суму 8,36 млрд грн. Вже в 2015 році він не отримував такого рефінансування. При цьому заборгованість «Фінансової ініціативи» перед банками, у тому числі і НБУ, зросла за минулий рік з 3,84 млрд грн до 9,36 млрд грн (+5,52 млрд грн). У травні 2015 року Олег Бахматюк заявив, що банк не планує збільшувати портфель кредитів рефінансування: «До кінця року ми плануємо його погашати. Я не знаю, що буде в кінці року в економічному і політичному плані, але ми плануємо». Згідно звітності банку за I квартал, його борг перед іншими банками зріс на 111 млн грн.
Не дивлячись на офіційний статус «неплатоспроможності», у самому банку заявляють, що ситуація залишається стабільною і обіцяють повернути клієнтам усі їхні гроші. «Тільки за останні півроку власником витрачено $192 млн на поповнення статутного капіталу банку, виплату кредитів і забезпечення інших фінансових зобов'язань. Також протягом останніх трьох місяців акціонер докапіталізував банк на суму понад 1,2 млрд грн, що дозволило проводити стабільні виплати за депозитами, а також вести поточну діяльність і повною мірою виконувати усі свої зобов'язання», – повідомили в банку «Фінансова ініціатива», а це суперечить тому, що заявили в НБУ. Поточний статутний капітал банку складає 3,84 млрд грн. Банк стверджує, що 30% докапіталізації проведено в рамках стрес-тесту за підсумками аудиту «Делойт енд Туш ЮСК», а 70% коштів «влито» в капітал для підтримки ліквідності банку.
План порятунку
Власник розраховує, що банку вдасться відновити свою роботу. Тому він планує взяти активну участь у його фінансовому оздоровленні, хоча чинне законодавство прямо говорить, що власник збанкрутілого банку за жодних обставин не зможе зберегти контроль ні над цією установою, ні над перехідним банком, який може бути створений на основі «Фінансової ініціативи». «Акціонер та менеджмент банку планують у конструктивній співпраці з тимчасовим адміністратором забезпечувати виконання усіх зобов'язань банку, а також вживати заходів щодо його подальшого оздоровлення та повернення на ринок шляхом продажу стратегічному інвестору», – повідомили в банку.
Така «відкрита» позиція може пояснюватися тим, що ФГВФО може подати в суд на власника збанкрутілого банку за доведення установи до стану неплатоспроможності. Йдеться як про фінансову, так і кримінальну відповідальність. До того ж ділова репутація Олега Бахматюка, згідно з постановою НБУ № 357, протягом найближчих трьох років вважається зіпсованою. А отже, він не зможе купити новий банк для обслуговування свого аграрного бізнесу.
Як повідомляв FinMaidan, пан Бахматюк також обіцяв врятувати ВіЕйБі Банк за рахунок залучення інвесторів – в особі свого неназваного бізнес-партнера і держави. Однак Мінфін відмовився націоналізувати банк, «інвестора» так і не названо, тому в березні 2015-го почалася ліквідація установи.
Навантаження з компенсації клієнтам гарантованих державою коштів значне. Під гарантії підпадають рахунки 92% вкладників «Фінансової ініціативи» – 59 тис. чоловік. Фонд гарантування вкладів фізосіб повинен виплатити їм більше 3,7 млрд грн (у тому числі валютні вклади за курсом 21,52 грн/$).
Фонд був готовий до прийому нового клієнта, оскільки на початку червня близько півтора десятка банків мали статус проблемних. «У бюджеті для нас закладено 20 млрд грн, але очевидно, що цих грошей не вистачить. Є ще можливість отримати 21,5 млрд грн з додаткових резервів. Основне питання для нас – це крупні банки, з дрібними проблем не буде», – говорив тоді заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Крупніші клієнти «Фінансової ініціативи» чекатимуть своєї черги на повернення грошей вже після продажу активів банку – в ході ліквідації установи, якщо інвестора усе ж знайдуть. За даними НБУ, на 1 квітня 2015-го підприємства зберігали у банку 1,52 млрд грн, фізособи – 5,17 млрд грн. Таким чином, на заможних вкладників-фізосіб може припадати 1,4 млрд грн.
Масові банкрутства
Це вже не перший випадок на українському ринку, коли власник кількох банків по черзі втрачає їх через проблеми з платоспроможністю. У березні збанкрутували відразу чотири банки, що належали Миколі Лагуну: Дельта Банк, Кредитпромбанк, Астра Банк і Омега Банк. Однак ще є й протилежні приклади. Наприклад, Юнекс Банк Вадима Новинського продовжує працювати, незважаючи на те, що його банк «Форум» збанкрутував ще в березні минулого року. При цьому обидва банкіри – і Микола Лагун, і Вадим Новинський – безрезультатно декларували готовність «врятувати» свої неплатоспроможні банки, щоб свої заощадження не втратили заможні клієнти Дельта Банку і банку «Форум».
Учасники ринку не бачать прямої закономірності в тому, що якщо підприємець втратив один свій банк, він не зможе утримати другий. «Це навряд чи можна вважати закономірністю. Все залежить просто від того, чи є у конкретного акціонера можливість підтримувати свій банк. Якщо він зможе це робити, то банк стоятиме, а якщо ні, то нічого не вдієш, – вважає голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. – На ринку навряд чи буде якась реакція на це банкрутство. Це як у лікарні: один укол або три – вже не має значення».
Релізи
ТОП-новости
