«Страхові продукти, які пропонують страхові компанії, не зовсім покривають потреби кредиторів. Де це потрібно найбільше, вони не страхують, а де можуть страхувати, то це достатньо дорого для позичальника. Тому в нашому банку не використовується цей інструмент», – заявила керівниця управління розробки інструментів для бізнесу Кредобанку Наталя Згоба.

Альтернативою страхування стали ризик-шерінгові програми. «Як приклад, Єврокомісія спільно з польським держбанком реалізувала програму покриття 90% ризику кредитування на прифронтових територіях України. І ми фінансуємо клієнтів в цих регіонах під цю гарантію», – каже Наталя Згоба.

«Ми очікуємо залучення інструментів здешевлення кредитів, програм ризик-шерінгу, щоб більш лояльно дивитися на клієнтів на прифронтових територіях», – очікує в.о. директора малого та середнього бізнесу Сенс Банку Яна Шумунова.

Страхування воєнних ризиків залишається дорогим. «Воно здорожчує кредит до 4%. Не всі страхові компанії погоджуються навіть на регулярне страхування, особливо в прифронтових зонах. Ощадбанк фінансує і в Херсоні, і Миколаєві, Дніпрі, Запоріжжі, Харкові. А компанії, які зверталися з пропозицією страхування від воєнних ризиків, не заходять в певні регіони, наприклад, в Чернігові вони ще готові страхувати, а в Харкові – ні», – розповіла в.о. директора департаменту ММСБ Ощадбанку Юлія Жуланова.

І це є парадоксом. «Страхові компанії не страхують в найбільш ризикованих зонах, попри те, що банки, особливо державні, продовжують фінансування в прифронтових зонах. Навіть не всі МФО готові давати ризик-шерінг для клієнтів, які фінансуються в близьких до фронту регіонах. Ми, як банк, використовуємо інструмент державної гарантії для наближених до фронту регіонів. А в тих регіонах, які подалі, ми використовуємо міжнародні інструменти ризик-шерінгу», – пояснила Юлія Жуланова.