Зберегти та відновити бізнес: влада, експерти й підприємці обговорили економічні, соціальні та податкові пріоритети на 2027 рік

Зберегти та відновити бізнес: влада, експерти й підприємці обговорили економічні, соціальні та податкові пріоритети на 2027 рік

У Києві відбувся масштабний форум «Діалог влади, громадянського суспільства та бізнесу – економічна стійкість та конкурентоспроможність», організований Українською Радою Бізнесу (УРБ) за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) та за участі аналітичного партнера – Економічної експертної платформи.

Захід зібрав близько 150 учасників – урядовців, народних депутатів, очільників профільних парламентських комітетів, бізнес-асоціацій, експертів та підприємців. Учасники обговорили наповнення бюджету-2027, податкову політику, євроінтеграційні реформи, боротьбу з тіньовою економікою, страхування воєнних ризиків та підтримку малого й середнього бізнесу в умовах війни. Модерував форум журналіст Дмитро Тузов.

Наталія Жугай, керівниця програм Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE), у вітальному слові наголосила на важливості постійного та інклюзивного діалогу між владою, громадянським суспільством і бізнесом. За її словами, CIPE підтримує таку співпрацю з 2017 року та бачить її позитивні результати.

02 Наталія Жугай

Наталія Жугай

Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, а початку першої секції відзначив активізацію парламентської роботи восени та подякував народним депутатам за ухвалення низки важливих для економіки законів – зокрема щодо оподаткування цифрових платформ, міжнародних посилок та спрощення адміністрування ПДВ.

Сергій Марченко, міністр фінансів України, повідомив, що ситуація на єдиному казначейському рахунку після тимчасових труднощів із проведенням платежів у жовтні наразі повністю контрольована, а відшкодування ПДВ відбувається в повному обсязі.

03 Сергій Марченко

Сергій Марченко

За його словами, стійкість українців та бізнесу, який продовжує сплачувати податки під обстрілами, у поєднанні з міжнародним фінансуванням дає державі впевненість у проходженні 2026–2027 років.

Окремо міністр наголосив на необхідності прискорення євроінтеграційних реформ, зокрема приєднання України до єдиної зони платежів у євро (SEPA).

«Для України важливо не зупинятися на досягнутому і послідовно продовжувати реформи. Одним із наступних кроків є приєднання до SEPA. Це відкриє нові можливості для громадян і бізнесу: спростить та здешевить перекази в євро, полегшить розрахунки з європейськими партнерами та сприятиме глибшій інтеграції України до європейського фінансового простору», – зазначив Сергій Марченко.

Григол Катамадзе, президент Асоціації платників податків України, підтримав якнайшвидше приєднання України до SEPA. За розрахунками Мінфіну, це може дозволити українському бізнесу заощаджувати 70–100 млн євро щороку.

Водночас він застеріг законодавців від руйнування інституту банківської таємниці під час підготовки відповідного законопроєкту до другого читання. Катамадзе позитивно оцінив фінансування перезавантаженого Бюро економічної безпеки (БЕБ) у бюджеті-2027 та запропонував провести зустріч бізнес-асоціацій із керівництвом Бюро.

04 Григол Катамадзе

Григол Катамадзе

Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, звернув увагу на масштабні втрати підприємств через російські атаки. Лише за вересень і жовтень до ТПП надійшло близько 300 звернень щодо засвідчення форс-мажорних обставин.

05 Михайло Непран

Михайло Непран

Він наголосив, що перед створенням фонду відновлення активів уряд має визначити реальні джерела його наповнення обсягом 65–85 млрд грн. Серед пропозицій бізнесу – перерозподіл частини коштів Резервного та Дорожнього фондів, а також індексація податку на розкіш.

Оцінюючи роботу оновленого БЕБ, Непран зазначив, що позитивним сигналом для підприємців стало припинення практики вимагання грошей силовиками. Водночас він закликав не допустити перетворення України на «поліцейсько-економічну державу» та посилити персональну відповідальність чиновників за незаконні рішення.

Єфрем Лащук, керівник Українського інституту правової політики, представив результати незалежного моніторингу діяльності БЕБ за 2024–2026 роки. Дослідження охоплює понад 20 показників, серед яких аналітична ефективність, фінансові результати, інституційна та правоохоронна спроможність, а також взаємодія з бізнесом.

Експерт відзначив зростання сум відшкодованих державі збитків та кількості аналітичних продуктів Бюро, але водночас звернув увагу на закритість відомчої статистики. Зокрема, йдеться про дані щодо обшуків без ухвали слідчого судді та дисциплінарних проваджень проти детективів. Експерти запропонували закріпити відповідні KPI на рівні закону.

06 Єфрем Лащук

Єфрем Лащук

Мирослав Лаба, фахівець з податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, позитивно оцінив затвердження KPI для Державної податкової служби. На його думку, це може сприяти переходу від оцінки податкової лише за обсягом надходжень до оцінки якості її роботи, рівня задоволеності бізнесу та розвитку електронних сервісів.

Водночас він звернув увагу на відсутність показників реальної боротьби з тіньовою економікою та оцінки податкових розривів. Лаба закликав Мінфін запровадити публічні KPI для митної служби та БЕБ і синхронізувати профілі ризиків фіскальних органів.

07 Мирослав Лаба

Мирослав Лаба

Сергій Бадрітдінов, CEO Intertop та голова комітету Європейської Бізнес Асоціації, подякував уряду і парламенту за скасування пільги з ПДВ для міжнародних посилок, що дозволить підтримати легальний український ритейл і робочі місця.

Він також поцікавився технічною готовністю митної та податкової служб до автоматичної сплати ПДВ цифровими платформами. Міністр фінансів підтвердив, що запуск системи запланований на 1 липня 2027 року.

08 Сергій Бадрітдінов

Сергій Бадрітдінов

Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, під час другої панелі розповіла про можливості залучення приватного капіталу до будівництва соціального та доступного житла.

Вона зазначила, що закон «Про основні засади житлової політики» створює для цього необхідну основу, але уряд затримує ухвалення низки підзаконних актів. Проблемою залишається розпорошеність житлової політики між різними міністерствами та недостатнє фінансування житлових ваучерів для ВПО й учасників бойових дій.

09 Олена Шуляк

Олена Шуляк

Шуляк також повідомила про запуск спільного з Європейським інвестиційним банком пілотного проєкту соціального житла обсягом 100 млн євро та підтримала скасування обтяжливих вимог щодо облаштування укриттів для бізнесу.

Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, наголосила на необхідності системного діалогу держави та бізнесу під час реформування трудового законодавства.

Вона закликала залучати роботодавців до підготовки нового Трудового кодексу, зменшувати адміністративне навантаження та дотримуватися європейського принципу Think Small First — «Спочатку думай про малих».

10 Галина Третьякова

Галина Третьякова

Окремо Третьякова порушила питання страхування воєнних ризиків та необхідності створення механізмів захисту від ризиків, які не можуть покриватися приватними страховиками. Вона також підтримала законодавчі зміни щодо електронного оформлення трудових договорів та наголосила на важливості доступу українських виробників до зовнішніх ринків.

Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, закликав уряд припинити хаотичну зміну регуляторних правил, яка позбавляє бізнес можливості планувати роботу.

Особливу увагу він приділив новим вимогам щодо укриттів, які, на його думку, створюють ризики для роботи невеликих кав’ярень, магазинів та офісів, а також підприємств у прифронтових містах.

11 Ярослав Железняк

Ярослав Железняк

Железняк також звернув увагу на проблеми з бронюванням працівників, затримки з відшкодуванням ПДВ та відсутність належної підтримки підприємств, чиє майно знищено обстрілами. Він закликав бізнес долучитися до роботи над законопроєктом №16213, який передбачає механізми повернення ПДВ та акцизів за знищені товари, скасування штрафів за знищені документи та списання податків із знищеного товару.

Єгор Григоренко, заступник міністра економіки та довкілля України, представив модель нового Фонду підтримки бізнесу, яка передбачає страхування воєнних ризиків та розширене інвестиційне кредитування середнього й великого бізнесу.

За його словами, уряд розраховує мобілізувати до фонду близько 1 млрд доларів внутрішніх ресурсів без підвищення ставки ПДВ та залучити ще 2–3 млрд доларів від міжнародних партнерів і глобального перестрахового ринку.

12 Єгор Григоренко

Єгор Григоренко

Олександр Юрчак, керівник Українського кластерного альянсу, наголосив на ролі кластерів у промисловій політиці, розвитку критичної інфраструктури та інтеграції українських підприємств до європейських ланцюгів доданої вартості.

За його словами, Україна досі не має національної рамки кластерної політики, хоча відповідний документ перебуває на розгляді Мінекономіки вже півтора року. Він закликав активніше використовувати кластерні інструменти, інновації та цифровізацію в межах політики «Зроблено в Україні».

13 Олександр Юрчак

Олександр Юрчак

Володимир Ланда, керівник напряму скринінгу інвестицій Ради економічної безпеки України, наголосив, що в умовах фактичної рецесії пріоритетом держави має бути підтримка бізнесу, а не посилення фіскального тиску.

Водночас він закликав ухвалити закон про скринінг іноземних інвестицій відповідно до нової регуляції ЄС. За його словами, держава має отримати механізм захисту критичних технологій і підприємств від проникнення російського чи китайського капіталу, але цей інструмент не повинен перетворитися на корупційний бар’єр для доброчесних інвесторів.

14 1 Володимир Ланда

Володимир Ланда

Ліна Кущ, експертка зі стратегічного планування та питань гендерної рівності, представила результати опитування понад 400 підприємиць. Серед основних перешкод для відкриття власної справи жінки назвали брак фінансування, невизначеність та високий поріг входу.

Найбільш затребуваними стимулами стали спрощення податкового адміністрування, пільгове оподаткування на старті, страхування воєнних ризиків та допомога з пошуком каналів збуту.

15 Ліна Кущ

Ліна Кущ

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, запропонував замість зниження порогу ПДВ для ФОПів запровадити чіткі законодавчі критерії дроблення бізнесу, що дозволить боротися зі схемами великих торговельних мереж без шкоди для реального мікробізнесу.

Він також порушив проблему відсутності у ФОПів права бронювати найманих працівників та закликав відновити діалог щодо критеріїв трудових відносин.

Під час відкритої дискусії представники регіонального бізнесу порушили низку практичних проблем — від правил бронювання та підтримки підприємств прифронтових територій до оподаткування міжнародних грантів.

16 Борис Емельдеш

Борис Емельдеш

Олександра Горбаченко (NicomUkraine LLC) звернула увагу на відсутність зрозумілого механізму підтвердження критичності підприємств після зміни урядом правил бронювання.

Олег Сампір із Кривого Рогу наголосив на проблемах містоутворюючих підприємств, викривленні конкуренції через підтримку лише новостворених ФОПів та ризику повернення грантів ветеранами через затримки з оформленням МАФів.

Богдан Мосунов, очільник бізнес-асоціації «4Бізнес» із Сумщини, закликав парламент ухвалити законопроєкт №16169 щодо звільнення міжнародних грантів для мікробізнесу від оподаткування за ставкою 23%.

Окремою частиною форуму стала спеціальна сесія за участі Данила Гетманцева, голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

17 Данило Гетманцев

Данило Гетманцев

За його словами, нині за рахунок власних податків держава фінансує лише близько 30% бюджетних видатків, тоді як на початку повномасштабної війни цей показник перевищував 60%. Обсяг тіньового сектору оцінюється у 1,3 трлн грн, однак навіть повна детінізація не дозволить замістити щорічну зовнішню допомогу обсягом близько 54 млрд доларів.

«Якщо ми говоримо про стратегічний пріоритет на 2027 рік, то цей пріоритет — вистояти. Вижити. На жаль, на сьогодні у нас це програма і мінімум, і максимум, бо стан публічних фінансів сьогодні є критичним», — наголосив Данило Гетманцев.

Серед законодавчих пріоритетів Комітету він назвав підготовку до другого читання законопроєкту про віртуальні активи, імплементацію європейських антиофшорних директив ATAD, оновлення Митного кодексу та створення законодавчої бази для реєстру дропів.

Тарас Шевченко, керівник Асоціації українських операторів грального бізнесу, повідомив, що 55% грального ринку перебуває в тіні, а 67% нелегального сектору використовує мережі дропів. За його словами, через зростання тіньового сегмента податкові надходження легальних операторів можуть скоротитися з 17 млрд грн минулого року до 13 млрд грн у 2026 році.

Він закликав дозволити BankID для верифікації гравців та запровадити механізм динамічного блокування нелегальних сайтів.

18 Тарас Шевченко

Тарас Шевченко

У відповідь Гетманцев зазначив, що будь-які податкові зміни для галузі можливі лише після повноцінного запуску Державної системи онлайн-моніторингу з персоніфікованим обліком гравців і ставок. Також він наголосив на необхідності перезавантаження регулятора PlayCity та законодавчого врегулювання реєстру дропів.

Георгій Тупчій, засновник охоронної компанії «Венбест», повідомив, що після скасування спрощеної системи оподаткування в охоронній галузі надходження ПДВ та податку на прибуток зросли на 30%. Водночас відрахування на фонд оплати праці збільшилися лише на 6%, а втрати бюджету через неоформлених працівників у секторі оцінюються щонайменше у 25 млрд грн на рік.

19 Георгій Тупчій

Георгій Тупчій

Аналіз податкових даних топ-50 компаній галузі виявив значні диспропорції між оборотами підприємств та кількістю офіційно оформлених працівників. Гетманцев назвав цю ситуацію прикладом бездіяльності податкової служби та БЕБ.

Олександр Прохорович, співголова Комітету з питань митної політики та сприяння торгівлі Американської торговельної палати в Україні та представник «Філіп Морріс Україна», порушив проблему повторної сплати акцизу за тютюнову продукцію, знищену внаслідок російських обстрілів складів.

Він також поцікавився перспективами ухвалення законопроєкту №16213, який, зокрема, має врегулювати це питання. Гетманцев заявив, що розуміє проблему, однак для ухвалення відповідної норми необхідно погодити модель та запобіжники від можливих зловживань.

Олег Гетман, координатор Економічної експертної платформи, наголосив на необхідності ухвалення законопроєктів щодо критеріїв трудових відносин та протидії дробленню бізнесу. За його словами, це дозволить оперативно перекваліфіковувати схеми з використанням великої кількості ФОПів замість багаторічних судових процесів.

20 Олег Гетман

Олег Гетман

Тетяна Кощук, експертка з питань оподаткування Growford Institute, повідомила, що частка тіньового сегмента на ринку електронних сигарет сягнула 96%, що потенційно може призвести до втрат бюджету на рівні 18,3 млрд грн у 2026 році.

Вона підтримала законодавчу ініціативу щодо збільшення штрафів за нелегальний продаж рідин для електронних сигарет, але звернула увагу на недостатній контроль за ринком.

Андрій Соломін, керівник Всеукраїнської асоціації ринку електронних сигарет, водночас поставив під сумнів реалістичність оцінки додаткових надходжень у 18 млрд грн. За його словами, максимальний резерв від повної детінізації ринку становить 4–5 млрд грн на рік.

Учасники форуму погодилися, що боротьба з тіньовою економікою має супроводжуватися створенням передбачуваних умов для легального бізнесу та постійним діалогом між державою і підприємцями.

За підсумками форуму учасники домовилися продовжити роботу над ключовими економічними та податковими ініціативами на рівні парламентських комітетів і спільних робочих груп. Серед пріоритетів — скасування обтяжливих вимог щодо укриттів для бізнесу, врегулювання критеріїв дроблення бізнесу, запуск механізмів страхування воєнних ризиків, підтримка підприємств, які постраждали від обстрілів, а також посилення боротьби з найбільш тінізованими секторами економіки.

21

Форум організовано Українською Радою Бізнесу (УРБ) за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). Аналітичним партнером виступила Економічна експертна платформа. Інформаційні партнери події: FinClub, Інтерфакс, РБК-Україна, «Ціна держави», газета «День».

Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter, Facebook

Долучайтесь