Половину премії отримає Мокір за «відкриття передумов стабільного економічного зростання в результаті технологічного прогресу», а другу – спільно Агйон і Говітт «за розробку теорії економічного зростання через творче руйнування», йдеться у пресрелізі Нобелівського комітету.

Дослідження лауреатів пояснюють, як інновації створюють рушійну силу розвитку економіки, замінюючи старі технології новими у безперервному циклі оновлення.

Саме ця динаміка, відома як «творче руйнування», забезпечує довготривале підвищення добробуту, продуктивності та якості життя.

Джоел Мокір використовував історичні джерела як один із засобів для розкриття причин сталого зростання, що стало новою нормою. Він продемонстрував, що для того, щоб інновації змінювали одна одну в самогенеруючому процесі, нам потрібно не лише знати, що щось працює, але й мати наукові пояснення, чому це так. Останнього часто бракувало до промислової революції, що ускладнювало розвиток нових відкриттів та винаходів. Він також наголосив на важливості того, щоб суспільство було відкритим до нових ідей та дозволяло зміни.

Філіп Агіон та Пітер Ховітт також досліджували механізми сталого зростання. У статті 1992 року вони побудували математичну модель для того, що називається творчим руйнуванням: коли на ринок виходить новий і кращий продукт, компанії, що продають старіші продукти, програють. Інновація являє собою щось нове і тому є творчою. Однак вона також є руйнівною, оскільки компанія, чия технологія стає застарілою, витісняється з конкуренції.

«Робота лауреатів показує, що економічне зростання не можна сприймати як належне. Потрібно підтримувати механізми креативного руйнування, щоб уникнути повернення до стагнації», – зазначив голова комітету премії Джон Гассле.