Повітряні тривоги коштують бізнесу України $45 млн за кожну годину простою

Повітряні тривоги коштують бізнесу України $45 млн за кожну годину простою

Кожна година зупинки бізнесу через повітряні тривоги коштує економіці України близько $45 млн.

Про це заявив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко в інтерв’ю The Guardian.

«Якщо люди перебувають у бункері, бізнес зупиняється», — сказав міністр. За його словами, через російські атаки сирени в окремі дні можуть лунати до 10 годин, змушуючи підприємства неодноразово зупиняти роботу.

росія дедалі частіше атакує об’єкти, що забезпечують роботу української економіки: промислові підприємства, склади, логістичні центри та дата-центри. За оцінкою Кравченка, лише у 2026 році такі удари завдали близько $10 млрд збитків основним фондам.

Щоб зменшити економічні втрати від тривалих тривог, уряд запровадив дворівневу систему попереджень. «Червоний» рівень означає ракетну загрозу та необхідність переходити в укриття, тоді як під час «жовтого» рівня, який оголошують через загрозу дронів, частина підприємств може продовжувати роботу.

За словами міністра, під час «жовтих» тривог продовжують працювати понад половина підприємств. Водночас такий рівень не гарантує безпеки: 28 вересня російський реактивний дрон влучив у будівлю Національної академії наук у центрі Києва під час «жовтої» тривоги. Загинули двоє людей.

Кравченко очікує, що зима 2026-2027 років може стати однією з найскладніших за час повномасштабної війни через подальші удари по енергетиці та інфраструктурі.

Уряд також обговорює можливість дозволити більшій кількості приватних компаній купувати системи протиповітряної оборони для захисту своїх об’єктів. Водночас міністр визнав, що приватний бізнес не зможе повністю захиститися від російських ракет і дронів.

Атаки посилюють і навантаження на державні фінанси. Президент Володимир Зеленський раніше оцінював бюджетний дефіцит України цього року приблизно в $27 млрд. За словами Кравченка, уряду вдалося скоротити цю суму до $20 млрд завдяки скороченню видатків та пошуку додаткових внутрішніх ресурсів.

Україна звертається по додаткову фінансову підтримку до ЄС, Японії, Канади та Великої Британії, зокрема розглядається можливість дострокового залучення кредитів, запланованих на наступний рік.

Загальна потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2027 рік оцінюється в $52,6 млрд. За словами Кравченка, наразі гарантовано лише близько $20 млрд. Уряд також розглядає подальше підвищення податків та скорочення видатків.

Кравченко пов’язав дефіцит не з неналежним управлінням чи корупцією, а зі зниженням бюджетних доходів та зростанням вартості війни. Водночас він визнав, що корупційні скандали негативно впливають на довіру до України з боку громадян і міжнародних партнерів.

«Вартість війни просто зростає», — сказав міністр, зазначивши, що Україні потрібно більше систем ППО та нові безпілотники для перехоплення російських реактивних дронів.

Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter, Facebook

Долучайтесь