Найбільша частка гарантій може припасти на Німеччину ‒ приблизно 52 млрд євро, повідомляє Politico, посилаючись на отримані документи.

Згідно з інформацією видання, країни ЄС мають надати окремі фінансові гарантії, аби забезпечити Україні терміново необхідні позики. Минулого тижня Єврокомісія представила дипломатам докладні розрахунки щодо репараційної позики обсягом 165 млрд євро, яка має ґрунтуватися на вартості заморожених російських активів.

Гарантії планують пропорційно розподілити між державами-членами, щоб отримати згоду прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера. Він виступає проти використання російських суверенних активів через ризик того, що Бельгія в майбутньому може бути змушена компенсувати кошти Росії. Брюссельський депозитарій Euroclear утримує близько 185 млрд євро таких активів, ще приблизно 25 млрд євро розміщено на приватних банківських рахунках у різних країнах ЄС.

Розмір гарантій окремих держав може зрости, якщо країни, які підтримують дружні зв’язки з Кремлем, як-от Угорщина, відмовляться долучатися до механізму. Теоретично частину гарантій могли б узяти на себе й держави поза ЄС, однак, наприклад, Норвегія вже заявила, що не братиме участі.

Запропонована репараційна позика передбачає виділення 115 млрд євро на розвиток оборонного сектору України протягом п’яти років, ще 50 млрд євро ‒ на бюджетні потреби уряду. Додаткові 45 млрд євро планують спрямувати на погашення попереднього кредиту G7. Фінансування має надходити шістьма траншами протягом року.

Єврокомісія також обіцяє запровадити запобіжні механізми, які унеможливлять зловживання, а також деталізуватиме фінансові потреби України та джерела її підтримки, щоб держави ЄС могли відстежувати рух коштів.

Як повідомлялося, Угорщина офіційно відмовилася від участі у випуску облігацій для підтримки України, тим самим позбавивши ЄС можливості використати цей інструмент як "план Б", якщо не вдасться залучити заморожені російські активи для фінансування кредиту на €165 млрд для Києва.

Облігації розглядалися як альтернативний спосіб забезпечити Україну коштами, однак Будапешт відкинув ідею спільного боргового інструменту, який мав би бути гарантований семирічним бюджетом ЄС. Рішення було оголошене за кілька годин до зустрічі канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та Прем’єр-міністра Бельгії Александера Де Вевера в Брюсселі, де планували обговорювати механізм кредиту.