Нові норми мають наблизити українське оподаткування прибутку підприємств до стандартів ЄС та рекомендацій ОЕСР, повідомляє Мінфін.

Законопроєкт розробило Міністерство фінансів для імплементації статей 5, 6, 9, 9a та 9b Директиви ЄС 2016/1164 (ATAD). Разом із законопроєктом №16036, який стосується обмеження витрат на запозичення та імплементує статтю 4 ATAD, це має завершити основну частину впровадження в Україні правил ЄС щодо протидії агресивному податковому плануванню.

Ключовою новацією стане так званий exit tax. Якщо через переміщення активів за межі України держава втрачає право їх оподатковувати, платник податку на прибуток має збільшити фінансовий результат до оподаткування на приріст вартості активів — різницю між їхньою ринковою вартістю та податковою вартістю.

Правило застосовуватиметься, зокрема, при передачі активів постійному представництву за кордоном, зміні податкової резиденції або припиненні діяльності постійного представництва нерезидента в Україні.

Водночас законопроєкт передбачає низку винятків. Exit tax не застосовуватиметься до тимчасового, до 12 місяців, переміщення активів у межах операцій із фінансування цінними паперами, застави, виконання пруденційних вимог до капіталу та управління ліквідністю. Також правила не поширюватимуться на переміщення активів між платником податку та його дочірнім підприємством, якщо Україна не втрачає права на їх оподаткування.

Окремо законопроєкт запроваджує загальне правило протидії податковим зловживанням (GAAR). Податкові наслідки операції можуть бути скориговані, якщо її основною або однією з основних цілей є отримання податкової вигоди всупереч меті Податкового кодексу, а сама операція не має обґрунтованих комерційних причин.

Доводити наявність податкового зловживання має контролюючий орган. Рішення про можливість проведення відповідної перевірки ухвалюватиме спеціальна комісія, а платник податків зможе надати пояснення та уточнюючі розрахунки ще до початку перевірки.

Третій блок змін стосується гібридних розбіжностей — ситуацій, коли одна й та сама операція по-різному кваліфікується для податкових цілей у різних країнах. Правила мають запобігати, зокрема, подвійному врахуванню витрат або ситуаціям, коли витрати визнаються в одній юрисдикції без відповідного оподаткування доходу в іншій.

Нові правила також охоплять зворотні гібридні розбіжності та випадки подвійної податкової резиденції.

Законопроєкт є частиною зобов’язань України перед ЄС та Міжнародним валютним фондом, а також передбачених Національною стратегією доходів до 2030 року заходів із реформування податкової системи. Він також враховує рекомендації ОЕСР у межах плану дій BEPS.

У разі ухвалення Верховною Радою закон набуде чинності наступного дня після опублікування, але його основні положення мають запрацювати з 1 січня 2028 року.

Окремої податкової декларації для нових правил не передбачено: інформація про переміщення активів відображатиметься у чинній декларації з податку на прибуток підприємств.