Про це заявили банкіри під час круглого столу «Як банки працюють з проблемними кредитами під час війни», проведеного «Фінансовим клубом».

«На територіях, тимчасово окупованих з лютого 2022 року, перебуває основна частина проблемних позичальників. Тому що і ці позичальники опинилися на території, яка окупована, і їхня застава. Стягнення таких боргів є вкрай складним», – каже директор департаменту реструктуризації та стягнення Укрексімбанку Анатолій Лола.

Менш критична ситуація на підконтрольній Україні території. «Друга категорія – це позичальники, які перебувають вздовж лінії (зіткнення. – Ред.) і зазнали суттєвого впливу: є пошкодження, збій ланцюгів поставки сировини і збуту продукції. І третя категорія – це позичальники, які перебувають подалі від зони бойових дій, але війна на них значно вплинула», – зазначив Анатолій Лола.

Кредобанк за рівнем ризику пофарбував мапу країни чотирма кольорами. «Червона зона – це окупована територія і прифронтова. Це найважчі зони. Прострочка на рівні 80%. Помаранчева, жовта і зелена зони – це вже від 11% до 5% прострочки. Ми працюємо з усіма, навіть з клієнтами, в яких майно є і на окупованій території», – каже виконавчий директор напряму непрацюючих активів Кредобанку Анджей Голка.

Модель «світлофора» використовує і ПУМБ. «У нас так само спочатку було чотири кольори, зараз залишили три. Але є й успішні кейси, коли клієнти переїхали в більш безпечні регіони, коли клієнти відновили свою діяльність після влучання на територію підприємства», – зазначив заступник директора – начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів ПУМБ Андрій Джура.