Почути Донбас

З листопада минулого року в парламенті «припадав пилом» законопроєкт № 2374 «Про тимчасові заходи забезпечення платоспроможності підприємств, які провадили господарську діяльність на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Проте зараз лобісти цієї ініціативи трьох депутатів від фракції «Слуга народу» і депутата Сергія Тарути («Батьківщина») вирішили дістати її з архівів: законопроєкт вже погодили декілька комітетів і він включений до порядку денного осінньої сесії Ради.

Законопроєкт позиціонується як інструмент підтримки українського бізнесу, що постраждав від агресії Росії на сході України. Але банкіри б’ють на сполох, оскільки парламентарі вирішили захистити постраждалий вітчизняний бізнес за рахунок банків. Документ не тільки несе приховані ризики для банків та кредиторів, але також може загальмувати кредитування бізнесу.

Після набуття чинності закону тимчасово до 1 січня 2022 року зупиняться усі виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень судів стосовно юридичних осіб, виробничі приміщення та потужності яких розташовані на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях та/або юросіб, які до 14 квітня 2014 року працювали на цих територіях. При цьому будуть скасовані вже накладені за відкритими виконавчими провадженнями арешти на активи та зняті заборони на подальше відчуження майна.

Справи про банкрутство вказаних категорій юросіб до 1 січня 2022 року не будуть порушуватия. А провадження у справах про банкрутство, які були відкриті раніше, підлягають закриттю, крім випадків, коли ліквідація відбувається за рішенням власника компанії, а не її кредиторів.

Ініціатори законопроєкту запевняють, що закон захистить підприємства від необґрунтованого закриття шляхом продажу їх майна під час стягування боргів чи банкрутства, збереже виробничий потенціал регіону, створить перешкоди для заволодіння сумнівними особами виробничими потужностями українських суб’єктів господарювання та виведення їх з-під юрисдикції України, створить умови для майбутньої швидкої реінтеграції тимчасово окупованих територій та відновлення економічного добробуту у регіоні, призведе до зростання соціального благополуччя та стабільності.

Шлях до зловживань

Оптимізм законотворців не переконав Головне науково-експертне управління Верховної Ради, в якому вважають, що запровадження різних форм мораторію на банкрутство окремих суб’єктів господарювання не узгоджується зі ст. 13 Конституції України. Згідно з нею, держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання, а усі суб’єкти права власності рівні перед законом – і кредитори, і боржники. Це стосується також запровадження мораторію на виконавчі дії.

Крім того, запровадження такого мораторію може негативно вплинути на бажання інших учасників цивільно-правових відносин укладати нові договори з такими юридичними особами із «групи ризику», оскільки їхні права як кредиторів у цих відносинах не матимуть належного захисту. Також із проєкту закону незрозуміло, чи пошириться його дія на юросіб, виробничі приміщення та потужності яких розташовані на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, і водночас ці підприємства досі не перереєструвались на підконтрольній Україні території.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів, закон у такій редакції може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів через скорочення погашення заборгованості за податками та зборами. Законопроєкт не враховує випадки, коли зупинення процедури примусового виконання виконавчих проваджень та заборона на відкриття справ про банкрутство можуть стосуватися економічно успішних підприємств, які зараз працюють на підконтрольних державі територіях, але не погашають кредити. І ухвалення закону буде лише спонукати їх не повертати кредитні борги.

Крім того, реалізація законопроєкту може призвести до ситуації, коли недоброчесні керівники та засновники юросіб можуть використовувати будь-які компанії для накопичення боргів, оскільки закон буде захищати та звільняти відповідних осіб від виконання рішень судів, попереджають в Мінфіні. Такі дії можуть порушити права третіх осіб, які фактично будуть субсидіювати господарську діяльність недоброчесних контрагентів та зазнають збитків через неможливість стягнення боргів.

«Законопроєкт викликає категоричні заперечення, адже запровадження різних форм мораторію на банкрутство окремих суб’єктів господарювання не узгоджується зі ст. 13 Конституції України. Не відповідає їй також запропонований мораторій на виконавчі дії (тобто на примусове виконання судових рішень), адже за ст. 129-1 судове рішення є обов’язковим до виконання», – каже виконавча директорка Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Вона зауважує, що закриття виконавчих проваджень із одночасним зняттям арештів дозволить боржникам продати своє майно, тим самим позбавляючи своїх кредиторів коштів. «Це означає, що нечисті на руку підприємці та директори скористаються «вікном можливостей»: майно після скасування арештів та заборони на його відчуження абсолютно законно буде відчужене боржниками, а відтак виконати рішення про його стягнення не можна буде вже ніколи. Отже ця законодавча ініціатива насправді покликана просто припинити виконавчі провадження», – пояснила Олена Коробкова. Тому розробники законопроєкту хитрують, заявляючи про «тимчасове» зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень до 1 січня 2022 року.

Новації законопроєкту збільшують ризики всіх кредиторів (не лише банків) у цивільно-правових відносинах із суб’єктами господарювання, зобов’язань яких стосуватиметься мораторій. Права кредиторів у відносинах з такими суб’єктами будуть взагалі не захищені. «Варто звернути увагу на нечіткість критеріїв щодо боржників, яких стосуються запропоновані пільги: «…виробничі приміщення та потужності яких розташовані на окупованих територіях та/або до 14.04.2014 провадили там діяльність». Таким чином, будь-яка особа може мати на тимчасово непідконтрольних територіях майно чи бути такою, що здійснювала діяльність там до вказаної дати. Отже коло осіб, які отримають пільгу, чітко не визначене і допускає зловживання», – упевнена Олена Коробкова.

Вона згадала про ще один ризик. «Особа може відповідати визначеним у законопроєкті критеріям, однак мати майно і потужності поза межами непідконтрольних територій. Поширення пільг на таких боржників чи щодо такого майна є невиправданим», – підкреслює Олена Коробкова.

А заборона на банкрутство боржників дозволить без наслідків накопичувати борги та продовжувати не платити кредиторам. Цим самим парламент позбавить і кредитора, і боржника найкращого з існуючих механізмів забезпечення прав їх обох. Адже офіційна процедура банкрутства захищає економічно неспроможне підприємство від «розтягування» кредиторами, а «заморожування» активів банкрута захищає інтереси кредиторів.

Директорка з управління ризиками банку «Глобус» Олена Єрмолова каже, що від цього закону постраждають навіть ті, кого він мав би захищати. Підприємства, які раніше були зареєстровані на окупованих територіях, а зараз ведуть діяльність на підконтрольній Україні території, після ухвалення закону «випадуть» з правового поля: кредитори втратять можливість стягнення коштів, тому такі підприємства ніхто не кредитуватиме.

«Банки відмовляються кредитувати військовослужбовців, оскільки закон передбачає заборону нарахування військовослужбовцям процентів за кредитами, а кредитувати безкоштовно ніхто не готовий, – наводить банкір приклад, коли держава та законодавці намагалися зробити краще. – Після ухвалення цього законопроєкту банки взагалі не розглядатимуть заявки на кредити від підприємств, які колись були зареєстровані, здійснювали діяльність або мали якесь майно на нині тимчасово окупованих територіях».

Вона каже, що законопроєкт допоможе кільком підприємствам уникнути сплати за вже існуючими боргами, але для сотень чи тисяч інших суб’єктів господарювання банки зачинять двері: таким підприємствам закриють діючі ліміти на кредитування, їм не надаватимуть нових кредитів.

Банки заплатять за державу

На думку начальника юридичного управління Банку Кредит Дніпро Олександра Ярецького, відверто популістський законопроєкт створює значні можливості для недоброчесних позичальників уникнути виконання кредитних зобов’язань перед банками та створює значні ризики для банків.

«На жаль, законодавці продовжують сумнозвісну практику, намагаючись вирішити проблеми окремих підприємств, що постраждали від тимчасової окупації окремих територій Донецької та Луганської областей, не за рахунок певних поступок або компенсацій з боку держави (що є загальноприйнятною світовою практикою та однією з функцій будь-якої держави), а за рахунок інших незалежних і самостійних суб’єктів господарювання, якими є банки та інші кредитори», – констатує банкір.

Законопроєкт № 2374 не містить жодних компенсаційних механізмів для кредиторів та створює широкі можливості для зловживань. Наприклад, пропонується зупинити всі відкриті виконавчі провадження та заходи з примусового виконання рішень, припинити процедури банкрутства юросіб лише за однією (!) формальною ознакою: наявності в них виробничих приміщень та потужностей на вищевказаних територіях, без жодної оцінки, наскільки втрати таких виробництв є критичними, та за відсутності інших критеріїв оцінки їх економічної діяльності, платоспроможності.

При цьому документ не встановлює навіть мінімальні вимоги до «виробничих приміщень» та «потужностей». «Уявіть, що під такі вимоги може потрапити, наприклад, великий агрохолдинг, який формально мав якусь дрібну крупорушку в Луганську», – наводить приклад Олександр Ярецький.

Схем уникнення виплат за боргами може бути багато. Найбільш проста – використання мораторію для виведення активів та переведення бізнесу на іншу особу з подальшою ліквідацією «порожньої» компанії-позичальника, упевнений банкір. При цьому законопроєкт не передбачає жодних запобіжників від реалізації таких схем. Їх прямим наслідком стануть здорожчання кредитів, недоступність ресурсів для цілої групи підприємств, втрати бюджетів усіх рівнів, Пенсійного фонду, Фонду гарантування вкладів, державних та приватних банків, погіршення інвестиційного клімату та відносин з міжнародними кредиторами. І все це може відбутися на тлі президентського вето, яким він вже де-факто підтримав продовження мораторію на стягнення боргів за валютними кредитами.

Сумлінні позичальники, для яких настали форс-мажорні обставини, вже давно отримали довідки Торгово-промислової палати України та врегулювали взаємовідносини з кредиторами, стверджує старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець. Натомість пропоновані законодавчі зміни лише створять нові шпарини для підприємств, які ведуть успішну діяльність поза межами проблемних територій, але намагаються уникнути погашення кредитів.

Юрист упевнений, що держава повинна взяти на себе відповідальність за підприємства, виробничі потужності яких знаходяться на окупованих територіях та неплатоспроможність яких прямо пов’язана з війною, а не перекладати цей тягар на кредиторів та сумлінних позичальників. Також зазначимо, що автори законодавчої ініціативи настільки поспішали покращити долю проблемних підприємств Донбасу, що повністю забули про схожі проблеми підприємств, які працювали в Криму до анексії.