Кисляк Руслан
Верховна Рада ухвалила закон про першу в Україні масову податкову амністію. Майже всі українці зможуть за 5% легалізувати активи, набуті без сплати податків. Якщо ви не довіряєте уряду, то зможете залишити активи за кордоном, сплативши більше – 9%, і навпаки – якщо ваш рівень довіри до влади високий, ви можете купити ОВДП і знизити ставку амністійного збору до 2,5%. В такої податкової амністії є як противники, так і прихильники, але ризиків набагато більше, ніж переваг (рос.).
Банківська система України ще декілька років тому була світовим лідером за рівнем проблемних кредитів, одна з причин появи яких полягала у неспроможності банків захистити в судах свої права кредиторів. В НБУ вирішили боротися із цією несправедливістю шляхом створення спеціалізованого фінансового суду. FinClub обговорив цю ідею з банкірами, чиновниками та правниками, які хоч і підтримують рух в напрямку підвищення якості судової гілки влади, але застерігають від поспішного створення суду до реформування інституцій, що відбирають та контролюють суддів (рос.).
Банкрутства великих забудовників вже декілька років дестабілізують ринок та відлякують приватних інвесторів, чиї фінансові вкладення на первинному ринку житла ніяк не захищені. Щоб уникнути нових «Укрбудів» та «Аркад», влада підготувала реформу житлового будівництва. Новий законопроєкт містить багато революційних норм: українці зможуть отримувати право власності на майбутнє житло, вільно продавати його та передавати у заставу, а забудовники будуть змушені інвестувати у нові об’єкти більше власних коштів. Проте ці норми, на жаль, не зможуть гарантувати вчасну добудову житла, попереджають експерти (рос.).
В умовах коронакризи відбулося стрімке зростання обсягу готівки в обігу – на 22% з початку року. Фінансисти пояснюють це втратою довіри до дій влади в умовах карантину: населення накопичує готівку про всяк випадок, а бізнес з допомогою готівкових розрахунків виживав «в тіні» під час карантинних обмежень. Але головну причину зростання готівки в обігу держава створила сама, коли пів року тому запровадила більш жорсткі правила фінансового моніторингу (рос.).
Парламентарі готують до розгляду законопроєкт, який фактично звільнить усі компанії, пов’язані з окупованою теріторією Донбасу, від кредитної заборгованості перед банками. Банкіри попереджають про правовий нігілізм ініціативи партії «Слуга народу», що здатна повністю зупинити кредитування бізнесу, який має найменший зв’язок з непідконтрольними владі територіями (рос.).
Президент Володимир Зеленський виступає за продовження мораторію на стягнення валютної іпотеки, хоча й не до кінця 2021 року, а лише до 21 квітня. Банки готові одразу після скасування мораторію розпочати стягнення житла в неплатників за валютними кредитами, проте також згодні на реструктуризацію боргів, умови якої були закріплені законодавчо ще декілька років тому (рос.).
Нерезиденти не витримали коронастресу і з лютого тікають з України: їхній портфель ОВДП з початку року скоротився на 17 млрд грн. Скорочуються портфелі ОВДП і в населення, і у НБУ. Рятівниками бюджету стали банки, які вже збільшили вкладення в ОВДП на 81 млрд грн і на цьому зупинятися не збираються (рос.).
Нова угода з Міжнародним валютним фондом має допомогти Україні вийти з найменшими втратами з економічної кризи, в яку її занурив коронавірус. Без коштів МВФ та інших кредиторів зробити це неможливо. Тому МВФ не вимагає від України обіцянок, які буде складно виконати. Але, враховуючи український досвід роботи з МВФ, експерти не вірять в успішність чергової програми.
Карантинні обмеження призвели до зростання рівня неплатежів за споживчими кредитами. Для таких клієнтів парламент навіть запровадив кредитні пільгові умови, а банки почали розробляти програми реструктуризації та пропонувати кредитні канікули. І якщо в березні та квітні банкіри боялися найгірших сценаріїв, тому збільшували частку відмов у видачі кредитів чи взагалі повністю заморожували кредитування, то в травні ситуація почала швидко поліпшуватися (рос.).
Рецесія української економіки змушує уряд фінансувати державні видатки за рахунок стрімкого збільшення дефіциту бюджету і, як наслідок, державного боргу. Для цього Україні потрібно не лише домовитися з МВФ та іншими зовнішніми кредиторами. Владі доведеться ухвалювати складні рішення і на внутрішньому борговому ринку, де нерезиденти і банки не поспішають позичати уряду (рос.).
ТОП-новини