Україна отримала від МВФ перший транш у розмірі $2,7 млрд в рамках нової 4-річної програми EFF на $15,6 млрд. Наступні два транші кредиту в 2023 році можуть становити по $0,9 млрд, а сама програма діятиме до 2027 року. Суми найближчих траншів виглядають незначними на фоні сукупних обсягів західної підтримки – $36,9 млрд, але й перші вимоги за новою програмою достатньо помірні.

На найближчий рік в програмі закріплено 19 структурних маяків, виконання яких є набагато простішим завданням, ніж здобуття перемоги над росією, що є ціллю № 1 для України.

Вже традиційно основні нові зобов’язання, які взяла на себе Україна, можна об’єднати в три групи. Перша – посилення бюджетної та податкової дисципліни. Фонд зацікавлений в тому, щоб країна мала змогу в подальшому повернути МВФ отримані кошти кредиту, які зараз йдуть на фінансування дефіциту бюджету. Друга – антикорупційна політика. І третя – посилення стабільності банківської системи.

НБУ займеться собою

Найближчими місяцями НБУ має сконцентруватися на реформуванні управління та нагляду. До кінця вересня НБУ має відокремити підрозділ моніторингу пов’язаних з банками осіб з департаменту банківського нагляду, щоб забезпечити достатню незалежність цього напрямку.

Крім того, НБУ створить наглядові комісії як консультативний орган комітету з питань нагляду. Це має забезпечити незалежний перегляд і оскарження рекомендованих комітетом рішень, сприятиме горизонтальній комунікації та узгодженості в ухваленні рішень. «Схоже, МВФ підозрює, що банківський нагляд діє недостатньо ефективно, тому вважає за доцільне підсилити його шляхом відокремлення підрозділу пов’язаних сторін від нагляду, а також запровадженням додаткового консультаційного майданчика для наглядового комітету», – вважає керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

НБУ планує до кінця вересня відновити планові виїзні перевірки нагляду як для банків, так і для небанківських фінансових установ. А до кінця березня 2024 року, і тільки якщо дозволять макроекономічні умови наступного року, НБУ обіцяє скасувати всі надзвичайні пруденційні заходи. «Поки що важко говорити про реалістичність цих строків. Але, мабуть, такі перевірки для банків варто відновлювати лише після діагностики якості активів банків», – зазначив Олександр Паращій.

В подальшому НБУ прагне сфокусуватися на ризикорієнтованому підході у банківському нагляді, тому до кінця червня 2024 року має запровадити методологію наглядової оцінки ризиків. Після цього до грудня має бути готовий план наглядових заходів. Організаційну структуру банківського нагляду переглянуть.

Небанківські фінансові установи також мають бути готовими до змін: повне розкриття структури власності, посилення нагляду, приведення правил ринку цінних паперів у відповідність до міжнародних стандартів, ухвалення нового закону про кредитні спілки.

НБУ готується провести детальну діагностичне обстеження банків. До кінця грудня він оцінить активи і платоспроможність банків, які складають 90% активів системи. Потім очікується незалежна оцінка якості активів (AQR). До кінця червня 2024 року має бути готовий план врегулювання проблемних кредитів банків.

Враховуючи ризики воєнного часу, в 2024 році мають бути створені механізми підтримки рекапіталізації та санації банків, покращений фінансовий стан ФГВФО та посилений захист НБУ як кредитора останньої інстанції для банків.

Серед пріоритетів – скорочення історичних проблемних кредитів (NPL) при максимальному відшкодуванні економічної вартості та повернення вартості активів збанкрутілих банків, утримання від втручання в поточні стратегії повернення активів ПриватБанку.

Влада зобов’язалася погоджувати із МВФ націоналізацію нових банків. «Один невеликий банк знаходиться в процесі націоналізації, і ризик подальшої націоналізації залишається високим», – йдеться у Меморандумі. У державну власність можуть перейти і невеликі установи, такі як Перший інвестиційний банк та Мотор-Банк, акції яких заарештовані, і Сенс Банк, для націоналізації якого підготовлений окремий законопроєкт. «Будь-яка подальша націоналізація має також включати плани швидкої реприватизації або ліквідації відповідних банків», – йдеться у Меморандумі.

«Це є правильною вимогою. Досвід націоналізації ПриватБанку та спроб часткової приватизації Укргазбанку і Ощадбанку показав, що критична маса стейкхолдерів – менеджмент, наглядові ради, урядовці – зацікавлені в збереженні банків в державній власності і всіляко саботують навіть часткову приватизацію. Водночас, як свідчить дослідження ЦЕС, державні банки є менш ефективними, ніж приватні. В разі націоналізації великих банків, таких як Сенс Банк, і без того велика частка держави в банківському секторі ще збільшиться. Держава матиме у власності ще більше однакових універсальних банків, які конкуруватимуть між собою», – попереджає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Валютний курс буде фіксованим недовго. «У найближчій перспективі прив’язка обмінного курсу виявилася ефективним номінальним якорем, однак, якщо дозволять умови, влада має намір перейти до більш гнучкого обмінного курсу та повернутися до таргетування інфляції», – йдеться у Меморандумі.

До кінця червня НБУ має підготувати стратегію переходу до більш гнучкого обмінного курсу, полегшення валютного контролю та повернення до таргетування інфляції. «У Програмі це записано на «другу фазу», після 2024 року і поступово, тобто поки що від НБУ вимагається лише почати думати над цим. У розпал війни ми скоріше очікуємо на корекцію фіксованого курсу, але не на повністю вільний рух капіталів», – підкреслив аналітик ЦЕС Максим Самойлюк.

Послаблення валютних обмежень, що неодноразово анонсували в НБУ, в Меморандумі не зазначено. Навпаки, у випадку негативного сценарію перебігу війни можуть бути запроваджені нові валютні обмеження.

У належний час НБУ також може відновити довоєнний операційний дизайн, включно з 2-тижневими депозитними сертифікатами за обліковою ставкою. «Двотижневі депсертифікати за ставкою НБУ можна буде ввести тоді, коли зникне потреба у 3-місячних сертифікатах за аналогічною ставкою. Тобто коли спрацює задум Нацбанку щодо перетоку коштів з поточних рахунків населення на строкові депозити або коли залишки коштів населення суттєво знизяться. Але, найвірогідніше, в Меморандумі мається на увазі, що це станеться тоді, коли НБУ повернеться до інфляційного тергетування за гнучкого обмінного курсу, тобто десь ближче до «другого етапу» програми МВФ», – розповів Олександр Паращій.

Емісія, банки та ОВДП

Програма МВФ не передбачає в 2023 році емісійне фінансування бюджету Нацбанком, хоча «друк грошей» залишається можливою опцією у випадку появи критичних проблем з фінансуванням бюджетних витрат. Чи доведеться НБУ «друкувати гривню» знову, як в 2022-му, залежить від спроможності банків нарощувати вкладення в ОВДП.

«З огляду на ризики для зовнішнього фінансування та невизначеність щодо потреб у фіскальному фінансуванні, необхідні заходи для збільшення внеску внутрішнього фінансування, особливо від банків», – йдеться у Меморандумі.

В 2022 році банки хоч і купували ОВДП, зокрема військові, але в меншому обсязі, ніж Мінфін погасив випуски минулих років. Через це банківський портфель ОВДП скоротився за рік на 61,44 млрд грн. «Частка державних облігацій станом на кінець 2022 року зменшилася до 21% загальних активів банків, що значно нижче довоєнного рівня в 25,8%», – зазначено у Меморандумі. В найближчі чотири роки портфель ОВДП на балансі банків має зростати.

Мінфін ще в листопаді – грудні підняв ставки за новими випусками, хоча вони й нижчі за 20-25% на вторинному ринку. НБУ та Мінфін пообіцяли МВФ створити умови для збільшення попиту банків на ОВДП, зокрема шляхом коригування їх дохідності та дохідності альтернативного інструменту управління ліквідністю – депозитних сертифікатів НБУ. За 3-місячними депсертифікатами ставка з травня становитиме саме 25%. «Більш ринкова політика емісії, включно з ринковим ціноутворенням, допомогла б стимулювати банки та інших інвесторів купувати більше державних облігацій», – йдеться у Меморандумі.

Крім того, НБУ на початку 2023 року домовився із Мінфіном, що банки купуватимуть довгі ОВДП, щоб сформувати ними збільшені обов’язкові резерви за залученими коштами. У підсумку це вже дало зростання портфеля ОВДП у банків з початку року на 45,25 млрд грн.

Оскільки банківська система залишається ліквідною, зокрема в сегменті державних банків, НБУ розглядає можливість нового раунду посилення вимог до обов’язкового резервування.

Очікувати, що банки добровільно спрямовуватимуть свою ліквідність в ОВДП, не варто. Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків вважає, що банки зроблять висновки із нещодавніх кризових подій в західних банках. «Хоча ситуація у вітчизняній банківській системі суттєво відрізняється від тієї, яка спостерігалася в SVB, в подальшому можуть бути певні застереження у ризик-менеджерів банків стосовно нарощування частки одного типу активів на балансі фінустанови», – сказав він.

Крім проблеми класичного ролловеру, коли банки будуть вирішувати, чи реінвестувати в ОВДП кошти від погашень попередніх випусків, державні банки ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк отримають значні погашення «капіталізаційних» ОВДП. «Загальний номінал облігацій, термін яких припадає на 2024-2027 роки, становить 49 млрд грн. Оскільки частина із них є індексними, то загальний обсяг погашення буде вищим – понад 65 млрд грн за курсом 36,57 грн/$, без врахування відсотків», – підрахував Михайло Демків.

І проблема не тільки в реінвестуванні цих паперів знову в ОВДП, а й в тому, як банки збалансують свою валютну позицію. «Перед банками постане питання валютної позиції, адже погашення індексних облігацій здійснюватиметься в гривні», – зауважив експерт.