Фінансовий клуб
Майно відповідає
Громадяни, які не здатні повернути борги, зможуть отримати шанс пройти просту процедуру банкрутства. До парламенту подано законопроект № 2714, мета якого – чітко прописати процедуру банкрутства фізосіб, оскільки зараз закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить механізм банкрутства лише підприємців. Законопроект прописує процедури на усіх етапах банкрутства: порушення справи, затвердження реєстру кредиторів, черговість задоволення вимог, реструктуризація боргів, продаж майна боржника. Аналогічні положення про банкрутство вперше включать і до Цивільного кодексу.
Автори документа, депутати Денис Дзензерський («Народний фронт») і Сергій Рибалка («Радикальна партія Олега Ляшка») пропонують порушувати справи про банкрутство, якщо вимоги до фізичної особи становлять не менше трьохсот мінімальних зарплат (365,4 тис. грн). Враховуючи суму боргу, закон торкнеться практично усіх великих роздрібних боргів: іпотека, купівля автомобіля, кредити на розвиток бізнесу. Для боргів, що виникли через бізнес, застосовується термін прострочення на три місяці, для усіх інших боргів фізособи – шість місяців. До завершення судової процедури такі боржники не зможуть виїжджати з України.
Банкрутство фізособи буде можливо при сумі боргу понад 365 тис. грн
Одним з найважливіших і спірних моментів в процедурі банкрутства фізосіб є розмір їх майнової відповідальності. Законопроект пропонує не обмежувати її. Продажу підлягає все майно боржника, крім неліквідного та заставного. Застави можуть бути спрямовані на задоволення вимог не пулу кредиторів, а конкретного банку, зобов'язання перед яким забезпечені цим майном. Тобто якщо фізособа має бланкові борги перед пулом кредиторів, то вони можуть бути стягнуті лише за рахунок майна боржника, яке раніше він не передавав у заставу. Виручену суму пул кредиторів ділить пропорційно.
«У специфіці нашої країни є такі явища, як оформлення майна на третіх осіб-«родичів», зарплати в конвертах, неофіційне працевлаштування, що диктує нам вимогу встановити процедуру банкрутства максимально прозорою, щоб вона використовувалася тільки в якості механізму фінансової реабілітації фізособи, а не для ухилення від сплати боргів», – пояснив FinMaidan Денис Дзензерський. Ключовим позитивним моментом він вважає те, що після проходження процедури банкрутства фізособа, віддавши все своє майно, зможе почати жити з чистого аркуша. «З прийняттям закону практично усі зобов'язання боржника обмежаться лише його майном, тоді як зараз фізична особа – боржник несе довічний тягар сплати боргів незалежно від реалізації майна. До того ж усі ми знаємо, як проходять аукціони з продажу майна боржника: за мінімальною ціною, що часто навіть не забезпечує покриття третини його боргу. Решта боргу залишається «висіти» на боржнику до повного погашення», – говорить він.
Необхідна процедура
Інститут банкрутства громадян хаотично виник ще під час фінансової кризи 2008-2009 років, коли фізособи, які брали іпотечні кредити, реєструвалися як СПД, щоб потім оголосити банкрутство СПД. «Тоді списання боргів фізосіб зіграло дуже деструктивну роль для банківської системи. Зараз це запізніла, але вкрай важлива для подальшого розвитку ринкових відносин міра. Будь-який позичальник, у тому числі й фізична особа, відповідає за своїми зобов'язаннями перед кредиторами своїм майном, у тому числі своєю часткою у спільному майні подружжя», – зазначає член наглядової ради Вернум Банку Сергій Євтушенко.
Юристи вважають, що цей закон збалансує права банків і боржників. «При укладанні договорів кредитори вносять в них пункти, якими намагаються повністю захистити свої права та інтереси. Тим самим банки нав'язують позичальникам кабальні умови і залишають їх в положенні боржників на довгі роки. Закон про банкрутство розширить права фізособи і способи захисту в процесі стягнення грошових коштів з нього, – пояснює керуючий партнер юркомпанії CH&K Associates Любомир Кузюткін. – Основними важелями в спілкуванні з кредиторами буде можливість погашення заборгованості після часткового списання, реструктуризація боргу, відстрочка платежу або комбінація декількох з цих інструментів відразу».
Однак норма про стягнення майна вимагає додаткового доопрацювання, щоб убезпечити кредиторів, вважають банки. «Запропонований законопроект надає теоретичну можливість отримати задоволення грошових вимог не тільки за рахунок заставного майна, а й у разі недостатності таких коштів – за рахунок решти майна, у разі його наявності, – повідомили в прес-службі ОТП Банку. – Але такі норми мають працювати комплексно: якщо позичальник – банкрут і банк може пред'явити претензії лише в обсязі застави, то позичальник повинен потрапляти до чорного списку, втрачаючи можливості надалі отримувати кредити в інших банках». Підприємцям заборонять брати кредити протягом п'яти років після їхнього банкрутства.
Складності стягнення
Запровадження інституту банкрутства фізосіб, втім, може бути передчасним через відсутність комплексного вирішення проблеми обслуговування валютних кредитів. «Немає жодних сумнівів, що процедуру банкрутства фізосіб можуть використати недобросовісні позичальники, щоб уникнути обслуговування боргу. А якщо за подібним прецедентом виникне повноцінний тренд, говорити про реструктуризацію валютних кредитів буде просто безглуздо, – упевнений в. о. голови правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик. – Краще спочатку завершити цей процес, а потім говорити про запровадження процедури банкрутства для фізичних осіб. Зрештою, реструктуризація валютних позик має ту ж мету – захистити позичальників, які постраждали через девальвацію гривні. До того ж якість роботи вітчизняної судової системи залишає бажати кращого, а процедури примусової реалізації заставного майна далекі від досконалості».
Треба буде врегулювати комплекс супутніх проблем, які точно виникнуть. «Йдеться про зростання соціальної напруженості під час стягнення боргів ЖКГ з малозабезпечених та пенсіонерів; складності адміністрування процедури банкрутства великої кількості фізичних осіб; зростання навантаження на суди; зростання корупційної складової під час оцінки майна та його реалізації», – зазначає Сергій Євтушенко.
Входження без попередження
Нацбанк продовжує боротьбу за прозорість структури власності банків. Він застосував санкції до акціонерів відразу двох установ, які не погодили купівлю істотної участі. 16 квітня Нацбанк оштрафував компанію ABH Ukraine Limited, що володіє Альфа-банком, за придбання Неос Банку (раніше Банк Кіпру) без узгодження з регулятором. «Розмір штрафу склав 0,1% від статутного капіталу Неос Банку. Під час визначення розміру штрафу НБУ взяв до уваги те, що порушник визнав цей факт і підтвердив готовність вжити заходів для усунення останнього правопорушення», – повідомили в прес-службі Нацбанку.
Власник Неос Банку визнав свою помилку. «Відразу після укладення договору про придбання економічних вигод і права управління акціями Неос Банку ABH Ukraine повідомив НБУ про це і займається підготовкою пакету документів, необхідного для отримання погодження регулятора», – повідомили FinMaidan в прес-службі Альфа-банку позицію ABH Ukraine Limited.
НБУ назвав суму штрафу в 0,1% від капіталу Неос Банку, а в ABH Ukraine Limited говорять про 0,5%. У грошовому вираженні штраф склав 699 тис. грн. Поки ABH Ukraine Limited не може безпосередньо управляти акціями. «Нинішні акціонери Неос Банку, які в сукупності володіють пакетом понад 99%, узгоджують свої дії щодо акцій установи з ABH Ukraine Limited. Ми виконуємо усі необхідні на вимогу НБУ дії і найближчим часом подамо пакет документів, передбачений законодавством, для узгодження істотної участі з боку НБУ. Відповідно, ми не очікуємо введення обмежень з боку НБУ щодо права керування акціями», – повідомили в ABH Ukraine Limited. Поки акціонерами Неос Банку залишаються 10 підприємств, кожне з яких володіє менше 10% акцій.
17 квітня 2014 року консорціум «Альфа Груп» закрив операцію з Bank of Cyprus Group про купівлю 99,77% Банку Кіпру за 202,5 млн євро. У червні 2014-го Банк Кіпру перейменовано в Неос Банк.
Нацбанк пояснює свій штраф до ABH Ukraine Limited тим, що, згідно зі ст. 34 закону «Про банки та банківську діяльність», потенційний або існуючий акціонер під час придбання частки істотної участі повинен попередити про це НБУ за три місяці до угоди. В іншому випадку власника можуть оштрафувати на суму до 10% від номінальної ціни покупки.
Проблеми входження
Другим порушником став акціонер невеликого Альпарі Банку (154-е місце за активами). НБУ відсторонив його власницю Анастасію Абрамову від управління банком і зажадав його продажу.
Анастасія Абрамова 19 грудня 2014 року купила 99,9% часток у капіталі ТОВ «Юркомпанія "Швидка правова допомога"» (власник Альпарі Банку) номінальною вартістю майже 125 млн грн. Джерела походження грошей для купівлі банку невідомі. Згідно з отриманою FinMaidan випискою з Єдиного держреєстру юросіб- та фізосіб-підприємців, пані Абрамова більше не є засновником в жодному іншому ТОВ. Єдине підприємство, в капіталі якого вона була станом на 23 квітня, – «Швидка правова допомога». Вона подала в НБУ пакет документів для погодження купівлі істотної участі, проте регулятор 19 березня відмовив у такому погодженні. І, у зв'язку з тим, що скупка акцій відбулася без узгодження НБУ, центробанк позбавив юркомпанію «Швидка правова допомога» права голосу від імені акцій банку.
Право голосувати акціями передано представнику НБУ. «Це санкція за купівлю банку без згоди регулятора. Передбачаю коментарі деяких «знавців», що, мовляв, купила б банк на 11 підставних осіб і не мала б проблем. У відповідь на ці коментарі скажу, що пані Абрамова з двох зол вибрала меншу, – порушила закон відкрито», – повідомив в блозі директор департаменту НБУ з реєстраційних питань і ліцензування Леонід Антоненко.
Для усунення порушення Анастасія Абрамова повинна перепродати акції на користь третьої особи, яка відповідатиме вимогам законодавства, або ж доопрацювати раніше поданий в НБУ пакет документів. У Альпарі Банку вчора не змогли прокоментувати FinMaidan ситуацію, що склалася, і свої плани щодо виходу з неї. Телефон юркомпанії був відключений.
Втрата контролю
Схожий конфлікт у НБУ виникав з новими власниками банку «Петрокоммерц-Україна». Регулятор заявив про намір оштрафувати їх на 10% номінальної вартості куплених акцій і позбавити права голосу, оскільки банк було продано 11 акціонерам замість узгодження купівлі істотної участі. У «Петрокоммерц-Україна» у відповідь заявили, що згода НБУ не була необхідною, оскільки не було спроби здійснити продаж істотної участі в банку.
Заборона на управління акціями, яка застосована щодо Альпарі Банку, має обмежений характер. Згідно з постановою НБУ № 346, рішення про тимчасову заборону власнику істотної участі використовувати право голосу і призначення довіреної особи приймає комісія НБУ. Повноваження власника істотної участі на загальних зборах акціонерів реалізує особа, вибрана НБУ. «Фактично це не означає, що поточне керівництво банком переходить до НБУ, однак права акціонерів банку є досить широкими, і до їхньої компетенції належать функції, пов'язані з обранням посадових осіб наглядової ради банку та затвердження умов договорів з ними, прийняття рішення про нарахування дивідендів, затвердження балансів банку і звітів його керівників. Інші функції акціонерів, у тому числі на отримання дивідендів, отримання інформації про діяльність банку, до уповноваженої особи НБУ не переходять», – пояснює партнер адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Юлія Курило.
Власники банку не зацікавлені у втраті контролю над активом. «Враховуючи широкі повноваження довіреної особи з управління, вона зможе впливати на життєдіяльність банку: блокувати прийняття важливих рішень чи приймати рішення, які суперечать цілям банку, керуючись своїм розумінням принципів кваліфікованого та зваженого управління», – говорить старший юрист юрфірми «Кушнір, Яким'як та Партнери» Юрій Павлишинець.
Нацбанк обіцяє і надалі суворо відстежувати порушення правил купівлі банків. Особливо це стосується акціонерів, які набувають прямо або опосередковано, через підставних осіб, істотну участь у банку без погодження з регулятором. У цьому випадку кредитні установи можуть зіткнутися з негативними наслідками. «Банки, права власності на які оформлені на номінальних власників або інших підставних осіб, будуть визнані банками з непрозорою структурою власності та віднесені до категорії проблемних», – попереджає НБУ.
Аукціонний розпродаж
Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) 21 квітня провів електронний аукціон з продажу активів ліквідованого Брокбізнесбанку. На торги виставили 21 лот, які включали права вимоги за 31 кредитним договором підприємств загальною сумою заборгованості 654 млн грн. Забезпеченням під кредити в основному були земельні ділянки, житлова та комерційна нерухомість, транспорт і обладнання. Аби залучити покупців, ліквідатор запропонував знижку 68%. Стартова ціна продажу лотів склала 212,6 млн грн.
«Усі кредити, які пропонуються до продажу, мають заставу. Процедура продажу буде максимально відкритою та прозорою», – сказав напередодні торгів заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Кияк. Покупцем активів могла стати будь-яка юридична особа, крім кредитних спілок. Проте в результаті торгів у вівторок було продано лише один лот під № 200241, повідомили в четвер FinMaidan у ФГВФО.
Борги позичальників Брокбізнесбанку купили із дисконтом в 68%
Цей лот включав чотири кредитні договори із загальною сумою заборгованості у 3,74 млн грн. Забезпеченням, зокрема, виступали земельні ділянки в селі Шаян, виробничі та складські приміщення в місті Хуст Закарпатської області на суму 4,26 млн грн, транспортні засоби на 193 тис. грн, депозити фізосіб на 1,615 млн грн та їх порука на 3 млн грн. Загальна номінальна вартість застав склала 10,5 млн грн, а фінальна ціна операції виявилася майже у дев'ять разів менше за неї. «Ціна продажу склала 1,18 млн грн, що на 5 тис. грн вище за початкову ціну лота», – розповіли FinMaidan у Фонді.
Втім, умови конкурсу передбачали крок у 58,75 тис. грн, а отже, ніхто за борги не торгувався. У «торгах» зареєструвалися усього два учасники, в один день – 14 квітня: перший учасник подав заявку на 1,176 млн грн, другий, через кілька годин, – запропонував на 4 тис. грн більше. Більше ніхто не подавав заявки, тому другий учасник, в умовах відсутності 21 квітня торгів за лот, переміг. Інформація про учасників цього «прозорого» конкурсу, а також чи є у них афільований зв'язок з позичальниками, борги яких продали, поки невідома.
Ці торги ФГВФО провів на електронному майданчику товарної біржі «Електронні торги України» (створена ТОВ «Аріо Кепітал Груп», Володимиром і Наталією Бойко, Іриною Сербін). Торги пройшли на сайті UBIZ, створеному ТОВ «Ю.Біз», засновниками якого виступили зазначені вище три особи і Злата Пономарьова. І біржа, і організатор торгів знаходяться в Києві у сусідніх офісах. Майданчик заробляє на угодах 3,5% від фактичної ціни реалізації лотів. У ФГВФО запевняють, що майданчиків буде більше. «У Фонду акредитовано 37 компаній, які надають послуги з організації торгів, серед них є й такі, які проводять їх в електронному вигляді», – розповів Андрій Кияк.
Нових знижок не буде
При цьому ФГВФО не планує ще більше знижувати ціни лотів на наступних торгах. «Ми плануємо продати все. Коли це станеться, сказати складно, але поки ми не будемо зменшувати вартість лотів на наступних торгах», – заявив директор департаменту впровадження планів регулювання та управління активами неплатоспроможних банків ФГВФО Андрій Шевченко. На 1 квітня 2015 року обсяг загальної заборгованості за кредитами підприємств перед Брокбізнесбанком, яка включена до складу ліквідаційної маси установи, становить 14,8 млрд грн.
Юрособи заборгували Брокбізнесбанку 14,8 млрд грн
Зараз Фонд займається задоволенням вимог НБУ до Брокбізнесбанку, які виконуються позачергово, – йдеться про повернення рефінансування на 2 млрд грн. Також мають бути задоволені вимоги ФГВФО до банку. Тільки після цього можуть початися виплати усім іншим чергам кредиторів: вклади громадян понад 200 тис. грн, вимоги НБУ, що не покриваються заставою під рефінансування, вимоги юросіб та субординований борг. «За час, коли Фонд гарантування займається виведенням банків з ринку, виплати вкладникам-фізособам понад гарантованих сум не проводилися. Але уповноважені особи Фонду тільки починають масовий продаж активів неплатоспроможних банків. Крім того, Фонд проводить масштабну претензійну роботу з повернення активів, виведених з проблемних банків безпосередньо перед впровадженням адміністрації», – повідомив FinMaidan заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Поки ФГВФО планує в 2015 році виручити від продажу кредитних портфелів банків, що ліквідуються, не менше 7 млрд грн. Ця сума не включає активи збанкрутілих на початку року банку «Надра» і Дельта Банку, які ще перебувають у стані неплатоспроможності, і їх ліквідаційний баланс ще не підрахований.
Гроші для повернення
Для інших банків купівля активів неплатоспроможних фінустанов могла б стати гарною можливістю наростити частку на ринку. «Ми ще не співпрацювали з ФГВФО в частині купівлі активів, але розглядаємо таку можливість. Торік ми виросли на 40%, тому зараз шукаємо шляхів подальшого зростання, – розповів FinMaidan голова правління Кредобанку Дмитро Крепак. – Купівля цілого банку нас не дуже цікавить, а кредитні портфелі досить привабливі. Але якщо ми вирішимо щось купити, то в цій угоді братимуть участь представники нашого акціонера, ризиковики і буде проведено аналіз портфеля, що купується».
Якщо активи збанкрутілих банків користуватимуться популярністю серед покупців, це дасть підприємствам надію на повернення завислих у банках коштів. «Виведення з ринку найбільших банків – це величезний стрес для економіки та соціуму. Адже за спиною таких установ сотні тисяч громадян і десятки тисяч підприємств, які повністю або частково втратять свої кошти або, принаймні, у якийсь період не зможуть ними користуватися. А корпоративні клієнти постраждають відчутно. Для багатьох з них крах обслуговуючого банку може стати смертельним. Особливо це стосується малого й середнього бізнесу, який рідко хеджує ризики, користуючись послугами декількох фінустанов», – відзначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Депозит в один кінець
Один з найбільших біржових майданчиків – фондова біржа ПФТС (посідає 2-е місце на ринку після «Перспективи») – постраждала від найбільшого банківського банкрутства року. З опублікованого днями рішення Господарського суду Києва від 7 квітня стало відомо, що ПФТС втратила доступ до свого вкладу на 50 млн грн в неплатоспроможному Дельта Банку.
ПФТС відкрила депозит в «Дельті» в лютому 2013 року терміном на один рік. Ставка за вкладом становила 16,5%. У 2014 році вклад продовжувався кілька разів. Останню додаткову угоду до договору було укладено 30 грудня – депозит з прибутковістю 23% було розміщено до 15 січня 2015-го. Однак по закінченню терміну банк не повернув депозит. Тому 22 січня біржа ПФТС звернулася до Госпсуду Києва з вимогою повернути 50 млн грн і відсотки за період з 10 листопада 2011 року до 20 січня 2015-го на загальну суму 2,23 млн грн.
У 2014 році найбільшим майданчиком за обсягом торгів цінними паперами була «Перспектива» (496 млрд грн). ПФТС з об'ємом 99,9 млрд грн посіла 2-е місце. Інші позиції в топ-5 зайняли ПФБ (12,7 млрд грн), КМФБ (9,9 млрд грн) та «Українська біржа» (8,6 млрд грн).
Перше засідання суду було призначено на 3 березня, але того дня обставини змінилися кардинальним чином: в Дельта Банк було введено тимчасову адміністрацію. Тому у судді не було вибору, і він 7 квітня відмовив біржі ПФТС у задоволенні позову. Він послався на те, що «задоволення вимог кредиторів банку, в який введено тимчасову адміністрацію, здійснюється виключно в процесі ліквідації банку та в порядку черговості, встановленої законом "Про систему гарантування вкладів фізосіб"». Вимоги юросіб знаходяться у сьомій черзі, коли традиційно ніхто з кредиторів вже нічого не отримує.
В банках ПФТС тримала 78,8 млн грн
У прес-службі ПФТС відмовилися повідомити, яку суму біржа тримала на усіх депозитах. Звіт компанії за 2014 рік, де вказана ця цифра, досі не опубліковано. Загальні збори акціонерів майданчика мають його затвердити 24 квітня. Станом на 31 грудня 2013 року на депозитах у банках ПФТС зберігала 78,8 млн грн. Таким чином, у Дельта Банку майданчик «втратив» майже дві третини своїх «заощаджень». Але в ПФТС не вважають, що все втрачено. «Ми працюємо з тимчасовою адміністрацією. До вересня далеко», – повідомили в прес-службі. Тимчасова адміністрація працює в банку півроку – до 2 вересня, але Мінфін уже відмовився від націоналізації установи, а іншого інвестора ФГВФО для Дельта Банку поки не знайшов.
Системна проблема
Від початку 2014 року тимчасові адміністрації введені вже у 47 банків, але інші майданчики кажуть, що уникли проблем. «У різний час ми співпрацювали з різними банками, найчастіше з декількома одночасно. Суми коштів у банках далеко не такі великі, як у ПФТС. У поточному році з проблемами тимчасових адміністрацій у банках біржа не стикалася», – сказав FinMaidan директор фондової біржі «Перспектива» Станіслав Шишков.
Суму коштів на депозитах він не назвав, але уточнив, що клієнтські гроші в банках не зберігаються. «Єдине виключення – дуже нетривале заведення грошей клієнтів на рахунок біржі як гарантійне забезпечення під час приватизаційних аукціонів. Наприклад, під час продажу акцій «Борщагівського ХФЗ». У цьому випадку гроші зберігалися на рахунку в Укргазбанку», – додав Станіслав Шишков. На кінець 2013 року у «Перспективи» на рахунках в банках було 148 тис. грн.
В «Українській біржі» також стверджують, що уникли втрат. «Усі гроші учасників строкового ринку знаходяться в Укрексімбанку, гроші учасників фондового ринку – в Розрахунковому центрі, власні кошти біржі – в Ощадбанку та Укрексімбанку», – повідомили в прес-службі. На 1 січня 2015 року власні кошти УБ становили 25 млн грн. «У банках, в які було введено тимчасову адміністрацію, ніколи не знаходилися гроші біржі», – сказали на біржі.
УБ і ПФТС є «дочками» російського майданчика «Московська біржа». Більшу частину грошей на банківських рахунках ПФТС сформувала за рахунок продажу своїх акцій російському мажоритарію і в період акціонування майданчика. Тому при статутному капіталі в 32,01 млн грн на кінець 2013 року ще 63,24 млн грн становив «емісійний дохід», а непокритий збиток минулих років – 2,07 млн грн. Сумарна капіталізація тоді становила 113,19 млн грн.
Без доходу
Торговці вважають, що «заморожування» коштів не вплине на операційну діяльність ПФТС, але варіанти повернення вкладу з банку-банкрута не називають. «Говорити про втрату ПФТС суми депозиту некоректно. Є кілька варіантів вирішення ситуації, і з великою ймовірністю вони можуть бути реалізовані. Ситуація, в будь-якому разі, не є критичною, ліквідності у біржі достатньо», – упевнена генеральний директор ІК «Альтана Капітал» Олена Амітан.
В 2013 році від'ємний грошовий потік ПФТС від операційної діяльностій склав 10,53 млн грн
Керуючий партнер ІГ «Універ» Олексій Сухоруков також каже, що все «це не означає, що на гроші, що залишилися, ПФТС не зможе прожити ще пару років». «Треба тільки перевірити, чи власний капітал буде більше статутного. Якщо не буде, то є ризик відкликання ліцензії», – пояснює він. У 2013 році від'ємний грошовий потік ПФТС від операційної діяльності склав 10,53 млн грн. В плюс біржа вийшла тільки за рахунок інвестиційної та фінансової діяльності. Від відсотків було виручено 11,28 млн грн.
Конкуренція на біржовому ринку серед трьох майданчиків жорстка. Один з брокерів, який торгує на іншому майданчику, пояснив FinMaidan свій скепсис щодо перспектив ПФТС так: «Доходи ПФТС ніяк не пов'язані з обсягом торгів на біржі та генерувалися в основному за рахунок платежів їхніх клієнтів – брокерів – за користування торговельними терміналами (ПО, шлюзи ), за внесення паперів до біржового списку або лістинг, за надання різного роду довідок, а також за рахунок відсотків за депозитами. І відсотки за депозитом – це левова частка доходів. Якщо не буде цієї грошової подушки, то інші джерела доходу навряд чи в поточній ситуації дозволять біржі бути прибутковою». У 2014 році чистий прибуток ПФТС склав 2,46 млн грн, але детальний звіт не оприлюднено.
Інший торговець, Олексій Сухоруков, також говорить про те, що в світлі останніх подій зменшилася цінність ПФТС з точки зору участі в побудові капіталізованої інфраструктури. Раніше вивчалася можливість об'єднання ПФТС та «Української біржі» з урахуванням ринкової оцінки вартості активів, у тому числі їх депозитів.
Вперед і вгору
За минулий тиждень гривня на міжбанку поступово зміцнилася на 8,7%, але вчора впала відразу на 5,6%. У понеділок вартість долара на міжбанківському валютному ринку підскочила з 21,11 грн/$ до 22,35 грн/$. Готівковий долар, який тривалий період тримався на рівні 25 грн/$, слідуючи загальному тренду, подешевшав до 23,7 грн/$. Тепер же його котирування також можуть знову підвищитися.
Зміцнення гривні минулого тижня дозволило НБУ зробити оптимістичну оцінку ситуації. «Є підстави говорити про досягнення еквілібріуму на валютному ринку. Останніми тижнями ми спостерігаємо на ньому стабільну ситуацію. Тому Нацбанк констатує присутність передумов для лібералізації ринку і ослаблення деяких обмежень», – сказала голова НБУ Валерія Гонтарєва. Після цього, дійсно, ряд валютних обмежень було скасовано.
Транш зіграв
Учасники ринку пояснюють відновлення зростання долара декількома факторами. «Ситуація на ринку, як і раніше, дуже нестійка. Нацбанк адміністративними заходами обмежував вихід деяких покупців, також був дефіцит гривні. Але в середині минулого тижня на ринку з'явилася гривня з рахунків Держказначейства: почалися проплати з боку Мінфіну, і залишки на коррахунках банків зросли на 5,5 млрд грн, – розповів FinMaidan директор казначейства одного з найкрупніших банків. – Кількість покупців на ринку зростає, попит збільшується».
Традиційно, Держказначейство здійснює платежі бюджетним розпорядникам в третій декаді місяця, коли надходять податкові проплати. Однак отримання коштів Міжнародного валютного фонду в березні дало Мінфіну можливість в будь-який час фінансувати державні витрати. На початку квітня обсяг коштів на казначейських рахунках досяг рекорду. «На казначейському рахунку – 32 млрд грн. Це найбільша сума з 2005 року», – заявляв прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
Поки подорожчання долара було стриманим. «Низький рівень ліквідності валютного ринку і нерівномірний розподіл клієнтських ордерів привели до переважання короткострокового попиту. Тому ринок виріс з рівнів 21/21,5 до 22,2/22,5 на закритті торгової сесії в понеділок. Варто відзначити, що зростання було обмежено планкою 23 грн, бо ще з ранку НБУ оголосив про свою готовність продавати долари по 23 грн/$», – зазначив начальник відділу роботи з борговими інструментами на локальному ринку ІК Concorde Capital Юрій Товстенко.
Стабільні очікування
Банкіри не чекають нової хвилі знецінення гривні і вважають, що курс триматиметься приблизно на нинішньому рівні. «Ринок потребує активного втручання з боку регулятора, тому що ситуація все ж таки нестабільна. Крім адміністративних заходів та інтервенцій, Нацбанк може відмовляти деяким покупцям, знижуючи таким чином попит на валюту. Але в принципі ситуація під контролем, і найближчим часом курс буде на рівні 21-23 грн/$», – прогнозує скарбничий іншого банку. «Треба звикати до того, що курс коливатиметься в межах 21-24 грн/$ залежно від попиту та пропозиції. При цьому НБУ продовжуватиме тримати руку на пульсі, не дозволяючи ринку значно відхилятися від позначених рівнів», – вважає Юрій Товстенко.
Депутатів позбавлять страху
Моторне (транспортне) страхове бюро України планує 21 травня провести загальні збори членів, на яких має бути обраний новий склад координаційної ради. Робота цього органу була заблокована наприкінці березня, коли члени МТСБУ відкликали страховиків зі складу коордради. Як повідомило FinMaidan джерело в бюро, 16 квітня президія МТСБУ доручила начальнику юридичного департаменту Роману Роменському спільно з правовим комітетом підготувати проект відповідних змін до статуту.
Планується, що новий склад коордради сформують вісім осіб: чотири представники від страхових компаній і по одному – від Нацбанку, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг та Мінфіну. Голову коордради оберуть з членів ради. Рішення будуть ухвалюватись більшістю голосів.
Зараз, за регламентом, до коордради повинні входити чотири представники від страховиків, три – від Верховної Ради, по одному – від Ліги страхових організацій України та Нацкомфінпослуг. Однак після останнього конфлікту з депутатами страховики взагалі вирішили відмовитися від такого органу, як коордрада. Але Нацкомфінпослуг, яка погоджує статут МТСБУ, виявилася не готовою до таких істотних змін. Тому регулятор запропонував страховикам косметичні зміни: не зменшувати кількість членів коордради з дев'яти до восьми, а від Верховної Ради залишити хоча б одного представника. «Але для нас принципово, щоб у коордраді не було депутатів. Як показує практика, хто б не був при владі, серед депутатів завжди з’являються бажаючі взяти фінансові потоки бюро під свій контроль. Ні до чого доброго це не призводить», – розповів співрозмовник FinMaidan про майбутні зміни.
Тому варіант від МТСБУ, що подається, – це вже результат компромісу. «Я б назвав його політичним рішенням. У комісії були свої пропозиції, але ми внесли свої і готові їх обговорювати з регулятором», – зазначив FinMaidan один з членів президії МТСБУ.
Незалежні спостерігачі
Зміною персонального складу коордради її реформа не завершиться. У ради залишаться лише «творчі» функції. «Зараз її повноваження схожі з дуже розширеними повноваженнями наглядової ради приватної компанії», – вважає президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко. Страховики, наприклад, хочуть позбавити коордраду повноважень вирішувати кадрові питання і втручатися в інвестиційну політику МТСБУ.
Також обговорюється варіант, щоб до коордради входили не страхові компанії, а значущі особистості на страховому ринку, на яких не зможе надавити влада. «У коордраді представлені страхові компанії. Тобто за кожним керівником, який голосує на засіданнях, стоїть бізнес. І, як показує практика, голосами страховиків можна дуже добре управляти – у Нацкомфінпослуг є всі повноваження для упокорення незгодних. Останнім часом такі випадки трапляються дедалі частіше», – пояснює один з членів президії.
Якщо страховики домовляться з Нацкомфінпослуг, зміни до статуту будуть затверджені на загальних зборах 21 травня. Якщо ж сторони не досягнуть компромісу, збори перенесуть на іншу дату.
Торги з питання
Страховики незадоволені роботою коордради. «В ідеалі необхідно скасувати цей орган, що вимагає внесення змін до закону. А це може затягнутися, тому ми пішли на компромісний варіант – переформатування коордради шляхом внесення змін до статуту», – пояснив член президії, голова правління «Української страхової групи» Павло Нельга.
Є питання і стосовно доцільності формування коордради за запропонованою схемою. «Сегмент ОСЦПВ дуже специфічний. Не зовсім зрозуміло, які функції в коордраді виконуватимуть представники НБУ, НКЦПФР та Мінфіну. Точки дотику я бачу тільки в одному: усі ці структури разом з Нацкомфінпослуг є розробниками стратегії розвитку фінансового ринку України до 2020 року», – говорить Андрій Перетяжко.
Втім, така структура є логічною, поки не прийнято рішення про скасування Нацкомфінпослуг. Влітку минулого року в проекті «Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2015-2020 роки» вказувався II квартал 2016-го як термін ініціювання Нацбанком «створення мегарегулятора, відповідального за пруденційний нагляд». Спочатку обговорювалася ідея створення мегарегулятора на основі Нацбанку, пізніше пропонувалося розділити функції Нацкомфінпослуг між НБУ і НКЦПФР. Тим часом у проекті «Комплексної програми розвитку фінансового ринку України на 2015-2020 роки», оприлюдненому наприкінці березня 2015-го, про мегарегулятор немає ані слова.
Невдоволення страховиків, яке починає з’являтися, поки компенсується підтримкою комісією низки ініціатив бюро. Нове керівництво Нацкомфінпослуг готове підтримати впровадження електронного полісу і прямого врегулювання. Ще однією умовою страховиків є відхід від прив'язки до валюти сум внесків до фонду захисту потерпілих: мінімальний базовий гарантійний внесок пропонується встановити в розмірі 5 млн грн замість 500 тис. євро.
Прощання з Росією
FinMaidan дізнався, чим закінчився конфлікт НБУ з «футбольною командою» нових акціонерів банку «Петрокоммерц-Україна» і що буде з ним після зміни його власників. Донедавна власником української установи на 96,5% був російський банк «Петрокоммерц», але 20 березня ці акції у нього викупили 11 фізичних осіб. У банку стверджують, що це була ринкова угода, але список інвесторів не розкривають до найближчих зборів акціонерів 21 квітня.
Ці 11 акціонерів-фізосіб володіють приблизно однаковими пакетами акцій (до 10% кожний), частка одного акціонера-юрособи – 0,5%, ще двох – сумарно 3,5%. Виконуючий обов'язки голови правління банку «Петрокоммерц-Україна» Олег Ігнатов запевняє, що нові акціонери не пов'язані ні з банком «Петрокоммерц», ні з холдингом «Откритіє», який нещодавно придбав цю російську установу. Він повідомив FinMaidan, що це «їх особисті інвестиції», але суму угоди не назвав.
«В Україні залишилося мало банків у хорошому стані. Ми подивилися багато варіантів і зрозуміли, що у «Петрокоммерц-Україна» невеликий портфель депозитів фізосіб, а отже, невеликі ризики відтоку коштів через паніку або девальвацію, – розповів FinMaidan один з нових акціонерів, голова наглядової ради банку Іван Шехавцов (дата призначення невідома). – Тут не було кредитів інсайдерам і не було «фроду» (шахрайських кредитів. – FinMaidan)».
Слід в НБУ
Зміна власників «Петрокоммерц-Україна» спричинила проблеми у відносинах з регулятором. Наприкінці березня директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко анонсував плани застосувати санкцію до «дочірнього банку однієї з російських банківських груп». Її розмір міг скласти до 30 млн грн: горе-«акціонерам» загрожував штраф до 10% номінальної вартості придбаних акцій та позбавлення права голосу (див. «Покарання за обхідний маневр»). За версією НБУ, банк було продано «футбольній команді» з 11 акціонерів у спробі обійти узгодження купівлі «істотної участі», тобто понад 10% акцій.
У «Петрокоммерц-Україна» запевняють, що ніякого конфлікту з Нацбанком у них немає. «Проблема могла бути пов'язана з тим, що минулого року російський банк «Петрокоммерц» подав у Нацбанк заявку на злиття з холдингом «Откритіє», що було зроблено через наявність активу в Україні, але не отримав згоди. Паралельно йшли переговори про продаж «Петрокоммерц-Україна», – сказав Олег Ігнатов. – Можливо, в НБУ вирішили, що це технічна угода і недобросовісний хід російського «Петрокоммерцу». Але український банк було просто продано новим акціонерам. Згоду Нацбанку на це отримувати не треба, тому що немає продажу істотної участі. Ніякі санкції до нас не застосовані, оскільки НБУ знає всю інформацію про нових акціонерів».
Про плани російської групи ІФД «Капітал» продати холдингу «Откритіє» банк «Петрокоммерц» стало відомо в листопаді 2013 року. Холдинг повинен був провести допемісію на 19,9% акцій для їх викупу ІФД «Капітал». Отримавши за акції 15 млрд руб., «Откритіє» викупив 95% банку «Петрокоммерц» за 18,5 млрд руб. (приблизно $572 млн). У червні 2014-го Антимонопольний комітет України дозволив «Откритію» купити понад 50% російського «Петрокоммерц».
Капітальні залучення
Ціна купівлі банку «Петрокоммерц-Україна» не називається, але угода включає «прощення» усіх боргів українського банку перед екс-материнською структурою. Цей спосіб структурування угоди вигідний для «Петрокоммерц», тільки якщо його майбутні витрати на підтримку «дочки» були б вищими, ніж сума вже вкладених у банк коштів у вигляді капіталу і кредитів. За словами Олега Ігнатова, «Петрокоммерц» у вигляді субординованого боргу, депозитів і міжбанківських кредитів вклав в український банк $19 млн. Ці кошти спрямовуватимуться на покриття втрат за кредитним портфелем в зоні АТО, який становить $18 млн. І хоча в банку запевняють, що «потреби в додатковому капіталі вони не мають», їхній капітал, який становить 319 млн грн, буде збільшено до 400 млн грн протягом трьох місяців за рахунок конвертації «прощених» боргів.
Також банк планує поповнити капітал за рахунок крупних вкладників – з ними вже ведуться переговори. Мета – зробити з «Петрокоммерц-Україна» кооперативну установу. «Людям цікавий банківський бізнес, але багато хто хоче додаткових гарантій. Акції – це краща гарантія, ніж депозит, – вважає Олег Ігнатов. – У перспективі ми хочемо, аби акції банку були у вільному доступі». На 1 січня роздрібний депозитний портфель «Петрокоммерц-Україна» становив 369 млн грн. Очікується, що заможних вкладників, які увійдуть в капітал, може бути «від 3 до 15». Незважаючи на зміну власників, банк готовий зберегти назву, тому що на російському ринку припиняє існування бренд «Петрокоммерц».
Інвестиційна реальність
Декларується повна зміна стратегії «Петрокоммерц-Україна»: відмова від роздробу і класичного корпоративного кредитування і перехід до інвестиційного банкінгу. «Ми працюватимемо з крупними компаніями з таких секторів, як сільське господарство, промислове виробництво, енергетика. Будемо допомагати їм залучати гроші з-за кордону. Банк не займатиметься класичним корпоративним кредитуванням, але ми хочемо надавати клієнтам овердрафти на поповнення оборотних коштів, займатися торговим фінансуванням, факторингом, працювати з експортом та імпортом», – говорить Олег Ігнатов. Не відмовиться банк від роботи на валютному міжбанку та інкасаторської діяльності. На зовнішньому ринку його мета – залучати ресурси під 10%. «Розумна ціна інвестицій від закордонних інвесторів становить 10% у валюті. Усе, що вище, – це спекулятивні операції», – зазначає Іван Шехавцов.
Ідею «відмови від роздробу» банкіри не вважають екстраординарною. «В даний час ми переживаємо масове зниження обсягу роздрібного кредитування. Банки здебільшого орієнтуються на внутрішні процеси реструктуризації, готуються до відновлення кредитування, а також реструктурують свої поточні кредитні портфелі через велику кількість простроченої заборгованості», – говорить директор департаменту роздрібного бізнесу, член правління Піреус Банку Іліас Музаксі. Але навряд чи це стосується «Петрокоммерц-Україна». Лише 2% його кредитного портфеля припадає на населення, решта 98% – на підприємства.
Компанії, що займаються інвестиційною діяльністю, нинішні можливості залучення коштів з-за кордону називають «середніми». «Найцікавіші галузі – це IT, медицина, порти, сільське господарство, особливо інфраструктура сільського господарства. Суми різні – є інвестори з тікетами $5-10 млн, тобто від $50 млн. Але їх дуже мало, – розповідає директор департаменту інвестиційно-банківських послуг ІК Concorde Capital Віталій Провоторов. – Перспектив залучення фінансування для українських компаній у вигляді боргу скоріше нема. Вони є тільки для «блакитних фішок» – їх небагато, але вони є. Фінансування у вигляді капіталу – так, можливо, але за низькими оцінками. Інвестори в капітал шукають distress, і їх можна зрозуміти».
Ризики у залученні зовнішніх коштів існують як для кредиторів, так і для позичальників. «Прибутковість в розмірі 10% у валюті є дуже хорошою, враховуючи високі країнові ризики. Потреба в грошах у компаній сільського господарства та енергетики колосальна. Але при цьому потрібно розуміти, хто братиме на себе валютні ризики. Складно сказати, які компанії будуть готові отримувати такі кошти, все залежатиме від умов, – говорить FinMaidan радник ЄБРР Антон Усов. – Якщо це спекулятивна інвестиція, то це одна справа, оскільки інвестори розуміють, що вони ризикують. Але про стратегічних інвесторів, які готові зараз вкладати гроші надовго, я не чув. В основному вони відкладають такі угоди на майбутнє».
Страхове послаблення
Нацбанк, як і обіцяв, почав послаблювати адміністративні обмеження на валютні операції. Учора набула чинності постанова № 248, якою НБУ скасував деякі обмеження, що діяли на міжбанку з вересня минулого року. У березні вони були навіть посилені.
Послаблення торкнулися й страхових компаній. Як і інші юрособи, вони не могли купувати валюту, якщо у них вже було більше $10 тис. З 15 квітня Нацбанк дозволив не враховувати в цій сумі кошти «на рахунках клієнта, якими представлені страхові резерви (для операцій з купівлі іноземної валюти страховиками або Моторним (транспортним) страховим бюро)». За даними члена Нацкомфінпослуг Олександра Зальотова, в резервах страховиків валюта складає 8,8%: на поточних рахунках – 279,3 млн грн (в еквіваленті), на депозитах – 670,1 млн грн.
Усі обмеження Нацбанк скасував для членів Ядерного страхового пулу, до якого входять трохи більше 30 СК. Навіть за наявності валюти на рахунках вони зможуть купувати валюту для нерезидентів за договорами страхування і перестрахування відповідальності за ядерними ризиками.
Крапля на міжбанку
Валюти страховикам потрібно набагато менше, ніж представникам інших галузей. Восени страховики оцінили свою потребу в ній у $30 млн за квартал, що в рази менше щоденного обсягу торгів валютою на міжбанку. «Зараз ця сума ще менше – близько $20 млн», – говорить голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський. Компанії зі страхування життя купують валюту для поповнення резервів, виплат нерезидентам, які вносили платежі у валюті, для оплати послуг перестраховиків. «Ризиковим страховим компаніям валюта потрібна для таких же цілей, а також для оплати відшкодувань за кордон, наприклад, при страхуванні вантажів, по «Зеленій карті», страхуванні відповідальності й тих, хто виїжджає за кордон», – перераховує В'ячеслав Черняховський. «Нам зараз необхідно придбати валюту для оплати щорічного перестрахувального платежу перестрахувальнику Gen Re», – говорить голова наглядової ради СК «ВУСО» Олександр Шойхеденко.
Як розповіли FinMaidan учасники ринку, великих збитків і санкцій з боку контрагентів їм вдалося уникнути. «Нам валюта в першу чергу потрібна для оплати послуг перестраховикам. При цьому нашим ключовим партнером з перестрахування є наша материнська структура, яка розуміє глибину проблем в Україні, тому згодна почекати», – розповів голова правління СК «Княжа» (входить до австрійської Vienna Insurance Group) Дмитро Грицута. «Нам вдалося домовитися з іноземними партнерами про перенесення терміну платежів до зміни ситуації в Україні», – говорить Олександр Шойхеденко.
Однак домовитися змогли не всі. «Наскільки я знаю, штрафних санкцій ніхто не застосовував, але деякі перестрахувальники відмовлялися від роботи з українськими компаніями, а деякі підвищили вартість послуг», – сказав Дмитро Грицута. «Ми зазнали скоріше моральних збитків. Хоча неодноразово зверталися і до Нацбанку, і до Нацкомфінпослуг з проханням посприяти у вирішенні проблеми», – говорить перший віце-президент компанії «АХА Страхування» (належить французькій AXA Group) Андрій Перетяжко.
Валютні послаблення Нацбанку не гарантують, що вже зараз страховики зможуть без проблем купити валюту в потрібних обсягах. «Компаніям необхідно буде довести реальну потребу у валюті. Таким доказом може стати договір перестрахування або договір на перерахування коштів страхувальникам-нерезидентам», – пояснює генеральний директор Української федерації страхування Галина Третякова. При цьому Нацбанк, як і раніше, залишає за собою право перевірки заявок на суму більше $50 тис. Більш того, докупити валюту в резерви для хеджування ризиків і просто покласти її на свій депозит страховики не зможуть.
Зовнішній інтерес
Міжнародні інвестори вивчають можливості для інвестицій в український банківський ринок, запевняють в НБУ. Відразу кілька міжнародних фінансових організацій ведуть переговори про купівлю частки в банках. «Європейський банк реконструкції та розвитку збільшує свою присутність на українському ринку: він планує інвестувати в один комерційний та один державний банк. IFC також розглядає можливості для інвестицій. Крім того, ще одна МФО має намір інвестувати в український банк – цей процес на стадії переговорів», – повідомив директор департаменту міжнародних зв'язків НБУ Сергій Круглик.
ЄБРР розглядав кілька варіантів капітальних інвестицій і зупинився на банках не з українським, а іноземним капіталом. Претендентів було два – ОТП Банк і Райффайзен Банк Аваль. ОТП Банку вирішили виділити субординований кредит на 65 млн євро. «Щодо Райффайзен Банку Аваль зараз приймається рішення, який інструмент буде використано. Є варіанти – субординований кредит або інвестиція в капітал, – розповів FinMaidan радник ЄБРР Антон Усов. – Ми не викуповуємо акції у нинішніх акціонерів, інвестиція в капітал завжди відбувається у нас у вигляді участі в додемісії. Тому банк повинен буде збільшити капітал».
Інвестиції в держбанки не плануються. «Нашою стратегією передбачено, що ми цього не робимо. Якщо це відбудеться, то стане прецедентом», – зазначає Антон Усов. Зараз статутний капітал Райффайзен Банку Аваль складає 3 млрд грн. Розмір інвестицій і частка акцій для купівлі поки не визначені, але традиційно ЄБРР входить у капітал на 15% акцій, тобто мова може йти про суму більше 450 млн грн.
Середньострокове входження
У Райффайзен Банку Аваль вчора не прокоментували можливість входження в їхній капітал нового акціонера. Місяць тому голова правління австрійської групи Raiffeisen Bank International AG Карл Севельда заявив в інтерв'ю німецькому виданню Handelsblat про те, що група веде переговори з ЄБРР про залучення його як співінвестора української «дочки». Примітно, що RBI, який володіє 96,44% Райффайзен Банку Аваль, мав намір скоротити свою частку ще п'ять років тому – в 2010-му група заявляла, що збирається скоротити її до менш ніж 50% акцій. Тоді, за інформацією FinMaidan, міноритарним акціонером Raiffeisen Bank планувала стати Alfa Group.
Зараз ЄБРР володіє 15% акцій Мегабанку і 15% акцій УкрСиббанку. Донедавна ЄБРР був співвласником ПроКредит Банку, проте вийшов з капіталу. Свій пакет акцій у розмірі 15,21% він продав мажоритарію – міжнародній групі ProCredit Holding. У попередні роки ЄБРР володів безпосередньо акціями Банку Форум і опосередковано – акціями Кредитпромбанку. З часом він вийшов з них: «Форум» зараз ліквідується, а в Кредитпромбанку працює тимчасова адміністрація. Стратегія ЄБРР передбачає портфельне інвестування в капітали банків на кілька років. Після цього ЄБРР виходить зі складу акціонерів банку, пропонуючи викупити пакет акцій основному власнику банку.
Інвестиційні ризики
У Нацбанку вважають, що інтерес нерезидентів до вітчизняних установ свідчить про поліпшення ситуації на цьому ринку. «Це демонструє зростання довіри іноземних інвесторів до українських банків. Зараз оптимальний час для входження в український бізнес», – вважає Сергій Круглик. Тим часом інвестори бачать великі ризики в таких вкладеннях. Вони реінвестують в капітал вже надані банкам кредити, оскільки не бачать можливості їх повернення. «Ми розглядаємо можливості для інвестування тільки в ті банки, які вже є нашими партнерами. Досить складно знайти такі серед українських банків, бо ми не можемо працювати з тими фінансовими установами, які пов'язані з політично заангажованими бізнес-групами, народними обранцями або представниками влади. Крім того, ми не працюємо з банками, які фінансують незаконні операції, займаються пов'язаним кредитуванням або мають проблеми з адекватністю капіталу», – перераховує заборони Антон Усов.
Навіть європейські інвестори, які вже працюють в Україні, залишаються вкрай обережними. «Дуже важливо, коли в Україні відродиться апетит до ризику, – вважає голова правління Укрсоцбанку Граціано Камелі. – Офіційно ми досі виставлені на продаж. Але ми шукаємо умови, щоб залишитися. Ситуація змінюється щодня, і ми зацікавлені в тому, щоб не йти з українського ринку». Наприклад, Універсал Банк (опосередковано належить грецькому Eurobank Ergasias SA) спочатку говорив, що не планує йти з України, потім почав вести переговори про продаж із співвласником Дельта Банку Миколою Лагуном. А потім, коли ця угода зірвалася, заявив, що залишається в Україні.
Правоохоронці розслідують підозри у виведенні коштів з київської кредитної спілки «Володар». Слідство з'ясувало, що майже за три роки КС видала кредити на 14 млн грн особам з дуже низькою платоспроможністю. Рішення про видачу «фіктивних» кредитів приписуються екс-депутату-регіоналу Максиму Луцькому. Учасники ринку вважають, що причиною появи проблем в союзі стала відсутність ефективного пруденційного нагляду з боку регулятора.
Релізи
ТОП-новости
