Фінансовий клуб
Вікно можливостей зачиняється
Заможних клієнтів проблемних банків позбавлять можливості захеджувати усі свої гривневі та валютні заощадження за допомогою гарантованої компенсації ФГВФО. Механізм дроблення великих вкладів на кількох фізосіб, який вони використовують, заборонять. Уряд подав до Ради законопроект № 2045а, яким, зокрема, вносяться відповідні зміни до ст. 26 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб».
У законі з'явиться нове правило: «Фонд не відшкодовує кошти, розміщені в банку, який було віднесено до категорії проблемних, шляхом підписання (переоформлення) договорів, які призвели до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, і не відповідають нормам законодавства». Фактично це означає міні-революцію в системі гарантування вкладів. ФГВФО не буде компенсувати вклади при наявності ознак їх дроблення, розміщенні внаслідок шахрайських дій або ті, що перебувають під арештом. Планується заборонити зараховувати зустрічні вимоги за зобов'язаннями всередині банку-банкрута, що позбавить позичальника проблемного банку можливості погасити кредит за рахунок розміщеного в цьому банку вкладу.
Вперше про проблему дроблення вкладів заговорили в 2011 році, коли СБУ розкрила зухвалу аферу в банках «Національний стандарт» і «Європейський». Слідство встановило, що в 2009 році співробітники цих банків вступили в злочинну змову з метою «конвертації» депозитів юросіб у вклади – рівно по 150 тис. грн – фізосіб, привезених «на автобусах з Черкаської та Донецької областей». Це робилося для незаконного отримання з ФГВФО сумарно 444,2 млн грн.
«Друге дихання»
Знову актуальною ця схема з сумнівним юридичним обґрунтуванням стала під час цієї кризи. Введення тимчасових адміністрацій в 50 банків змусило шукати способи «витягнути» гроші з банків-банкрутів не тільки юросіб, але й фізосіб: як тих, хто спочатку розміщував у банку суму вище гарантованого рівня у 200 тис. грн, так і тих, хто став власником крупнішого депозиту внаслідок триразової девальвації, яка призвела до «подорожчання» валютних депозитів.
Введення тимчасових адміністрацій в 50 банків змусило шукати способи «витягнути» гроші з банків-банкрутівДо того моменту, коли НБУ відносив банки до проблемних або неплатоспроможних, клієнти вже тижнями і місяцями не могли забрати вклади. Тому вони домовлялися з менеджерами про перерахування грошей на рахунки декількох людей, аби потім усі вони отримали виплату ФГВФО. Але Фонд оголосив війну вкладникам: адміністратори та ліквідатори створювали комісії з перевірки договорів та масово визнавали такі договори нікчемними в рамках ст. 38 закону.
Атака клонів
Вкладники проводили мітинги під ФГВФО, Нацбанком і Верховною Радою. Найактивніше протестували клієнти Міського комерційного банку. Їм навіть вдалося домогтися відсторонення адміністратора Андрія Рязанцева, замість якого прийшла Олена Чернявська та скасувала частину рішень про визнання договорів нікчемними. Але найчастіше керуючі Фонду визнавали дроблення вкладів незаконним, повертали роздроблені суми на початкові рахунки, з яких пропонували клієнтові повернути тільки до 200 тис. грн.
Незадоволені клієнти йшли в суди, які виносили протилежні рішення. 30 січня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва визнав правомірність дій ліквідатора «Старокиївського банку», який скасував переведення 7 млн грн з рахунку юрособи на рахунки фізосіб у формі безпроцентної фінансової допомоги. А 7 травня той самий суд в іншій справі став на бік вкладника банку «Український фінансовий світ». Хоча робоча комісія банку встановила, що 179 тис. грн на 30-денний депозит були розміщені за рахунок коштів, знятих з рахунку, на якому було більше 200 тис. грн. «Ці дії мали на меті отримання коштів не від банку і не за рахунок банку, який на той момент не міг виконувати свої зобов'язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримання коштів від Фонду, тобто за рахунок держкоштів. За таких обставин витрати Фонду значно збільшуються без будь-яких законних на те підстав», – йдеться в рішенні суду. Але суд відмовив банку, оскільки вирішив, що ліквідатор банку перевищив свої повноваження, не включивши вкладника до реєстру.
Фінал трагедії
Запропонований законопроект має остаточно вирішити цю проблему – він набуде чинності відразу після оприлюднення, а отже, ще цього року ФГВФО може отримати законне право позбавляти вкладників найпопулярнішої схеми монетизації вкладів ліквідованих банків.
Фонд гарантування оцінив у 5 млрд грн «дроблення» вкладів у неплатоспроможних банках, які він виводить з ринку (без урахування Дельти). Багато постраждалих буде серед вкладників Дельта Банку: Фонд на два-три місяці «заморозив» виплату 3 млрд грн для детальної перевірки «роздрібнюваних» вкладів 18 тисяч осіб. Банкіри кажуть, що цю проблему треба вирішувати, але не можна під виглядом боротьби з шахрайством позбавляти грошей усіх підряд клієнтів. «Головне, аби були визначені чіткі критерії «дроблення» вкладів. Інакше постраждати можуть невинні люди», – попереджає заступник голови правління Укрінбанку Жанна Макеєнко.
«Якщо мова йде не про схеми, то дайте нам трохи часу, щоб розібратися, і вклади будуть розблоковані»«Якщо ці операції проводилися в межах здорового глузду, в межах закону, а не в останню ніч перед введенням тимчасової адміністрації, коли підприємство масово видавало матеріальну допомогу своїм працівникам на їхні рахунки, – якщо мова йде не про такі схеми, то дайте нам трохи часу, щоб розібратися, і вклади будуть розблоковані», – пообіцяв заступник директора-розпорядника Фонду Андрій Оленчик.
Більш жорсткі правила повинні спонукати клієнта відповідально підходити до вибору банку, якому він довіряє, і вибору суми вкладу, щоб вона підпадала під гарантії ФГВФО, вважає директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Орися Юзвышин. Але деяких вкладників новації можуть налякати. «Заборона дроблення вкладів може надати негативний вплив на бажання вкладників розміщувати вклади в банках. Вкладники у світлі подій останніх років прагнуть не розміщувати в одному банку депозити, перевищують суму гарантування. Такий тренд на ринку є, хоча говорити про те, що таке поведінка стало типовим для клієнтів банків, ще рано», – зазначає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.
Вячеслав Садовничий, Елена Губарь
Спрощене банкрутство
Уряд пропонує посилити контроль НБУ за проблемними банками. У Раду подано законопроект № 2045а, який, зокрема, збільшує кількість причин для банкрутства установ. Банк хочуть визнавати неплатоспроможним у разі невиконання 2% зобов'язань протягом п'яти днів (зараз – 10% зобов'язань за 10 днів), а також якщо після отримання статусу проблемного він почне переоформляти договори, що призведе до збільшення витрат ФГВФО.
Проблемні установи не зможуть використовувати прямі коррахунки, крім рахунків в НБУ. Куратори зможуть вимагати усунення порушень та письмових пояснень з проведених банком операцій. Він зможе отримувати від клієнтів, вкладників та кредиторів банку інформацію, необхідну йому для контролю роботи банку. І хоча автор документа – Кабмін, в його розробці брали участь і МВФ, і НБУ, і ФГВФО.
Грошове повернення
Виплати з ФГВФО зможуть отримувати не тільки фізособи, але й дрібний бізнес – фізособи-СПД, але тільки по банках, які збанкрутують після 1 січня 2017 року. Проте вже в 2015-му СПД хочуть підняти з сьомої черги кредиторів неплатоспроможних банків у четверту. Це не дуже їм допоможе, оскільки у ліквідованих установ мало ліквідних активів. «Все одно залишається цілий пласт вкладників-підприємств, які ніяк не захищені. Хоча вони мають більше можливостей правильно оцінити ризики і розмістити гроші в стабільному банку», – говорить заступник голови правління Укрінбанку Жанна Макеєнко.
Банки щодня оновлюватимуть інформацію про вкладників, а їх керівництво понесе кримінальну відповідальність за внесення неправдивої інформації до бази даних або її навмисне пошкодження (санкція – позбавлення волі на термін до чотирьох років). «У Дельти були дуже великі проблеми з базою, там багато сумнівних операцій», – говорив заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. Фонд зможе починати виплати наступного дня після затвердження реєстру вкладників, а не через сім днів після початку ліквідації банку.
З урахуванням того, що у ФГВФО закінчуються гроші для виплат, Фонду дозволять випускати облігації та векселі, отримувати дохід від управління своїм майном. «Очевидно, що нам не вистачить тих 20 млрд грн, які передбачені в держбюджеті. Але у нас є можливість залучати додаткові резерви на 21,5 млрд грн. Сподіваємося, що уся ця сума нам не знадобиться, оскільки дрібні банки для нас не становлять проблем. Основне питання – у виплатах вкладникам крупних установ рівня Дельта Банку», – констатував Андрій Оленчик.
Порятунок потопаючих
Для порятунку неплатоспроможних банків дозволять їх продаж не тільки одиничним інвесторам, але й їх об'єднанням. На Дельта Банк є кілька претендентів, але у ФГВФО сумніваються, що кожен з них окремо має достатньо грошей. «До сьогодні лише банки могли претендувати на роль рятівника проблемних банків. Запропоновано розширити коло учасників процесу відновлення банків. Але порятунок потопаючих банків залежить не стільки від цього, скільки від стану активів, які залишаються у проблемному банку. Адже з багатьох кредитних установ, які виведені з ринку, виводили основні активи, і в кращому випадку вони ставали порожньою коробкою без банківського змісту», – зазначає старший аналітик інвестиційної компанії Empire State Capital Partners Тантелі Ратувухері.
Законопроект передбачає, що держава або держбанки зможуть купувати перехідні банки, а витрати держбюджету скоротяться за рахунок обміну зобов'язань банку (крім поточних та депозитних рахунків) на акції додемісії. «Питання участі держави полягає, з одного боку, в необхідності фінансування процесу, а з іншого – в доцільності розширення переліку держбанків. На мій погляд, такій державі, як Україна, немає потреби в подальшому нарощувати кількість державних установ», – вважає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.
Ринок агрострахування очікує перезавантаження. Мінагрополітики спільно з IFC, Нацкомфінпослуг та об'єднаннями страховиків готують поправки до закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». «Ми хочемо, аби агрострахування стало інструментом не тільки для крупних агрохолдингів, а й для дрібних і середніх фермерів. Ми дуже плідно співпрацюємо з IFC за підтримки уряду Канади та основними завданнями бачимо розробку змін до законодавства, яке пов'язане з агрострахуванням, а також оновлення і рестарт Аграрного пулу, залучення та співпрацю з відомими міжнародними страховиками», – заявила заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань євроінтеграції Владислава Рутицька.
Голова Нацкомфінпослуг Ігор Пашко оцінює частку агрострахування на ринку в 4-5%. «Ці обсяги можуть зрости в десятки разів», – упевнений він. Для цього він пропонує реформувати Аграрний страховий пул. «В Україні 40 тис. фермерських господарств та близько 4 млн приватних фермерів. Застраховані лише 5-10% площ. Головна причина полягає в тому, що не дотримується баланс інтересів між страховиками, аграріями та державою», – підтверджує віце-президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Віталій Львов.
Пул не виправдав надій
Основним гравцем на ринку повинен був стати Аграрний страховий пул, який би розвивав агрострахування з держпідтримкою. Зараз у кращому випадку аграрії страхуються на вимогу банків, але дуже рідко – добровільно. «Незважаючи на існування спеціального закону про агрострахування з державною підтримкою та створення Аграрного страхового пулу, агрострахування в Україні залишається нерозвиненим. А агрострахування з державною підтримкою взагалі існує тільки на папері. І причини цього не тільки у відсутності коштів у держбюджеті», – вважає виконавчий директор НАСК «Оранта» Олександр Завада.
За два роки роботи Аграрний страховий пул так і не став помітним гравцем. Спочатку страхові компанії не могли увійти в пул, оскільки Нацкомфінпослуг не видавала їм ліцензії, потім у вступі відмовляв пул. Потім в бюджеті не заклали держпідтримку агрострахування. Аграрний фонд перестав співпрацювати з Аграрним страховим пулом і почав вибирати контрагентів на тендерах. «Наша компанія навіть хотіла вийти з членів пулу, але коли стало відомо про його перезавантаження, ми вирішили почекати. Відмовляли в страхуванні окремим компаніям через високі ризики, але колеги – члени пулу підписували з ними договори. У результаті ми несли солідарну відповідальність», – сказали в одній з СК – членів пулу.
За оцінкою Олександра Завади, потенціал агрострахування становить до 4 млрд грн премій на рік і 3 млрд грн відшкодувань. «Важливо проаналізувати причини такої ситуації і вибрати правильні шляхи її змін, інакше замість реальних реформ знову отримаємо чергову спробу маскування під страхування корупційних схем», – вважає Олександр Завада.
Розраховуючи на державу
Ставку буде зроблено на державно-приватне партнерство. «У цьому виді страхування спостерігається висока збитковість і, відповідно, висока вартість ринкового страхування, а отже, і низький попит. До того ж існує висока ймовірність катастрофічних збитків», – пояснює Олександр Завада. Нацкомфінпослуг вибудовуватиме ефективний нагляд за гарантійними фондами пулу, а Мінагрополітики – за цільовим використанням бюджетних коштів.
Членство в пулі буде обов'язковим для страховиків, що здійснюють страхування з державною фінансовою підтримкою і держпідтримкою у вигляді форвардних закупівель за бюджетні кошти або під держгарантії. Добровільно до пулу зможуть увійти СК, що працюють в агрострахуванні без бюджетного фінансування. «Планується, що нова система може запрацювати з початку 2017 року», – вважає Олександр Завада. «Ми розробили нові страхові продукти, запустили пілотний проект з використання метеоданих в агрострахуванні, розробили єдину інформаційну систему. Ми хочемо, щоб усі ці напрацювання використовувалися в Україні. До пулу повинні увійти фахівці з величезним досвідом, у тому числі міжнародним», – заявив керівник програми «Розвиток агрострахування та агрофінансування в Україні» групи Світового банку Гарі Роше.
Ключі на стіл
У парламенті триває пошук варіантів вирішення проблеми неплатоспроможних позичальників. Громадянам, які не в змозі обслуговувати свої іпотечні кредити, дозволять повністю погасити борг шляхом передачі банку застави. Така ініціатива прописана в поданому вчора законопроекті № 2037а депутата Олександра Фельдмана (позафракційний). У законі «Про іпотеку» запропоновано вказати право позичальника-фізособи передати банку предмет іпотеки – житловий будинок або квартиру. Після цього банк зобов'язаний буде припинити нарахування відсотків за кредитом, штрафів та пені. Кредитна заборгованість вважатиметься повністю погашеною за рахунок вартості іпотеки.
Кредит буде погашено, навіть якщо вартість нерухомості буде менше суми позики, а також – якщо більше. Усі збитки і прибутки бере на себе банк, а клієнт повністю звільняється від боргу. «Законопроектом пропонується ввести принцип: не можеш платити – поверни ключі банку. Після цього фінансова установа зможе задовольнити вимоги до позичальника за рахунок вартості предмета іпотеки», – пояснює автор проекту. Депутат давно лобіює цю ідею. Він її запропонував в березні 2014-го відразу після початку неконтрольованої девальвації гривні, але парламент VII скликання не розглянув проект.
Ідентичну норму включено в законопроект № 1558-1 про конвертацію валютних позик в гривню, який парламент до кінця червня має розглянути в третьому читанні. Однак у цьому законопроекті йдеться тільки про валютні кредити, і до того ж можливість повернути заставу з'являється тільки після конвертації кредиту. А в разі провалу законопроекту № 1558-1, на що розраховують банки, депутати можуть найменш спірні норми подати у вигляді нових законопроектів. Ця норма також схожа на основну ідею законопроекту про банкрутство фізичної особи.
Клієнтські вимоги
Банкіри визнають, що у них достатньо проблем з позичальниками, які не можуть платити за кредитами. Багато хто з них відмовляються повернути банку заставу, бо зараз її ціна нижча за суму боргу. Тому в разі «втрати» нерухомості позичальник залишається винен банку. «Наші клієнти вже обурюються і просять прийняти вже хоч якесь грамотне з фінансової точки зору рішення, адже щомісяця з'являються усе нові й нові проекти законів, кожен з яких завдає ще більшої шкоди як банківській системі, що перебуває, напевно, у найбільшій кризі за весь час існування країни, так і звичайним клієнтам, які не можуть домовитися з банками. Ми багато говоримо про необхідність залучення іноземних інвестицій в економіку країни і при цьому постійно змінюємо правила гри», – нарікає співрозмовник FinMaidan в одному з банків.
Позичальники використовують різні методи виведення застав з-під іпотеки: самовільне збільшення площі, розділ предмета іпотеки на кілька об'єктів, отримання декількох свідоцтв на право власності, і, як наслідок, зникнення за документами предмета іпотеки в первісному його вигляді. «Протягом життя кредиту банки періодично переглядають вартість заставного майна. І вартість може бути переглянута як у бік зниження, так і в бік підвищення, у разі проведення якісних поліпшень предмета іпотеки», – зазначає начальник управління організації кредитування фізосіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська. Якщо предметів іпотеки було декілька і їх вартість істотно зросла, позичальник може звернутися до банку з проханням зменшити кількість заставних об'єктів. «Продаж об'єкта застави завжди відбувається виходячи з ринкової вартості на момент реалізації, а не тієї вартості, яка була визначена на момент передачі в іпотеку», – говорить вона.
При цьому банки не зацікавлені ставати власниками великої кількості квартир і будинків, які їм складно продавати. «Для нас це непрофільний бізнес. Ми не є агентством нерухомості, і це будуть додаткові витрати та збитки», – обурений директор департаменту ризиків одного з банків з європейським капіталом.
Неоперабельний банк
Андрій Оністрат, співвласник «Банку Національний кредит» з групи середніх, виявився першим і поки єдиним банкіром, який спробував попередити громадськість про неплатоспроможність свого банку до офіційного введення тимчасової адміністрації. 5 червня близько 15:00 Андрій Оністрат заявив журналістам, що з дня на день очікує запровадження тимчасової адміністрації. Свій прогноз він пояснив втратою установою платоспроможності через прийняту Нацбанком 30 квітня постанову № 300/БТ, яка повністю паралізувала роботу банку. Йому, зокрема, заборонили видавати кредити, проводити операції з цінними паперами, інсайдерами та акціонерами, проводити заміну застав, залучати вклади.
Обмеження НБУ стали наслідком планової виїзної перевірки банку на предмет виконання законодавства у сфері фінансового моніторингу. «Після завершення перевірки її представник заявляла нам, що знайдено лише «блошині помилки». Наприклад, було перевірено 179 юридичних справ (кредитних договорів. – FinMaidan), порушення виявлені в двох з них. А в понеділок, коли вона прийшла підписувати акт перевірки, її настрій був принципово іншим. У двох – це не в одному, це вже системність», – розповів Андрій Оністрат. І натякнув, що вже 3 червня зрозумів, що банку загрожує тимчасова адміністрація: «Позавчора я прочитав діагноз: «рак» четвертої стадії. Постанову НБУ прийнято за результатами перевірки».
Брудні гроші
Джерела FinMaidan в НБУ ще місяць тому повідомили, що Нацкредит підозрюється у «відмиванні грошей» як один з найбільших конвертаційних центрів. У постанові № 300/БТ зазначено, що перевіряльники виявили у Нацкредиті відсутність дієвої методики управління ризиками легалізації злочинних доходів/фінансування тероризму; погане управління цими ризиками та незадовільний рівень дотримання співробітниками банку обов'язкового фінансового моніторингу клієнтів. Зокрема, Нацкредит не зафіксував за правилами фінмоніторингу зарахування в березні 197 тис. грн на рахунок клієнта-фізособи з високим ризиком, а також зняття агрокомпанією 150 тис. грн з поточного рахунку протягом трьох днів. Регулятор нагадав, що вже були випадки, коли банк не в повному обсязі виконував правила, за що в 2014 році був оштрафований на 68 тис. грн, а його голова Ігор Клименко – на 1,7 тис. грн.
Серед фактів ризикової діяльності, які загрожують інтересам вкладників Нацкредиту, названо зростання прострочених кредитів до 344,3 млн грн, великий обсяг негативно класифікованих активів – 264,2 млн грн (9% активів), низьке покриття резервами банківських операцій – 102,1 млн грн (38,7% проблемних активів) і покриття кредитів на 63% низьколіквідними заставами. Але банк, на відміну від інших гравців, не був постійним прохачем в НБУ. У 2014-2015 роках він лише раз отримував рефінансування на термін понад 30 днів і лише на 4,7 млн грн.
«На ринку переведення у готівку були агрегатори, яких «кришував» або НБУ, або правоохоронні органи, а тепер усі стали партизанами, на ринку – демократія»За даними FinMaidan, Нацкредит не зміг узгодити з НБУ план оздоровлення, хоча 28 квітня збори акціонерів вирішили збільшити капітал на 160 млн грн (+76,8%). На період віднесення банку до категорії проблемних – на 180 днів – НБУ призначив у нього куратора і помічника. «План фінансового оздоровлення не виконувався. Фінансовий стан банку погіршився. Через відсутність коштів банк своєчасно та в повному обсязі не виконував законні вимоги кредиторів», - зазначено у повідомленні НБУ.
Історія неуспіху
Андрій Оністрат спочатку був відомий як керуючий київської обласної дирекції Укрсоцбанку. У січні 2009 року він став першим заступником голови правління Партнер-банку і заявив про намір отримати 50% його капіталу. Однак 31 серпня він несподівано увійшов у капітал «Банку Національний кредит», викупивши акції на 28 млн грн. Цей банк став жертвою кризи: раніше він належав Промінвестбанку, і тимчасовий адміністратор шукав йому нового власника. Андрій Оністрат заволодів 48,2% його акцій, пообіцявши збільшувати частку. До початку 2011 року він її довів до 66,7%, але протягом року вона впала до 57,1%, а до початку 2013-го – до 53,2%. До 22 січня 2015 року, згідно з даними НБУ, Андрій Оністрат зменшив свою частку вже до 30,4%. Більше у банку немає власників понад 10% акцій, хоча ще на 1 квітня 2014 року 16,1% акцій «Банку Нацкредит» належали Ігорю Бобневу – бізнес-партнеру у девелоперському бізнесі.
Заплутаний фінал
Відвертість з журналістами «банкіра, який біжить», як його називають за популяризацію спорту, не сподобалася НБУ і прискорила запровадження тимчасової адміністрації раніше завершення 180-денного терміну. У п'ятницю вранці перший заступник голови НБУ Олександр Писарук відмовився коментувати кореспонденту FinMaidan ситуацію в Нацкредиті, давши зрозуміти, що рішення ще не прийнято. За даними джерела FinMaidan в НБУ, введення адміністрації планувалося на 12 червня.
Але в п'ятницю близько опівдня в НБУ дізналися про прес-конференцію Андрія Оністрата, яка готувалася. Після її завершення і появи перших публічних заяв пана Оністрата рішення про визнання банку неплатоспроможним опублікував Нацбанк. Втім, повідомлення у стрічці новин на сайті НБУ спочатку було датоване 3 червня, але через кілька хвилин дата публікації змінилася на 5 червня. Саме 3 червня співвласник Нацкредиту дізнався, що його банк готують до адміністратора.
«В результаті банкрутства банку у мене з’являється нескінченна кількість особистих зобов'язань і черга кредиторів»Під час спілкування Андрія Оністрата з журналістами з ним намагався зв’язатися телефоном голова Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін. Формально тимчасова адміністрація в банк може бути введена тільки наступного дня. «Фонд вводить адміністратора наступного робочого дня після того, як НБУ визнає банк неплатоспроможним, – пояснило FinMaidan високопоставлене джерело у Фонді. – Отже, введемо в понеділок».
«Банк Національний кредит», який на 1 квітня посідав 47-е місце за активами (2,85 млрд грн), мав депозитний портфель фізичних осіб на 1,22 млрд грн. До 29 квітня цей портфель склав 1,16 млрд грн – 43,9% усіх зобов'язань банку. НБУ навіть звинувачував банк в залученні вкладів за середньозваженою ставкою 23,1% річних, що вище середніх на ринку 20,52%. Банк обслуговував майже 80 тис. клієнтів, з яких 70 тис. – фізособи. За оцінкою Андрія Оністрата, близько 200 млн грн коштів фізособи не отримають, оскільки вони перевищують гарантовані 200 тис. грн.
Припиняє існування також велика мережа платіжних терміналів «Банк 24 Національний кредит». Мережа була зав'язана на банку, а тепер розділена між кількома покупцями. «Мені довелося віддати більшу частину терміналів за борги», – зізнався Андрій Оністрат. Свої перспективи він оцінює дуже тверезо: «В результаті банкрутства банку у мене з’являється нескінченна кількість особистих зобов'язань і черга кредиторів. Я – банкрут! Складно, коли в тебе великі яйця, написати у себе на лобі зеленкою: «Я – банкрут!». Яйця стають меншими».
Андрій Оністрат навесні в розмові з журналістом FinMaidan обіцяв «вийти в капцях з банку», якщо його куплять за $100 млн. Однак він не зміг домовитися з інвесторами і тепер втратив вкладені в Нацкредит $15 млн, включаючи депозити своїх батьків на $1 млн. Він розуміє , що влада почне кримінальне провадження за доведення банку до банкрутства, але обіцяє не залишати Україну і стати лісником: «З банківською діяльністю я покінчив раз і назавжди. У мене на неї алергія, я не бажаю надалі цим займатися. Мені набридла Україна. Я завжди раніше казав, що Україна – чудова країна, великі можливості. Але це не так. Тут нічого не змінюється, на жаль. Королівство кривих дзеркал! Усі лише вдають, що відбуваються зміни! – обурюється вже колишній співвласник банку. – Нацбанк має генеральну лінію. Я гадаю, що до кінця року залишиться 40 нерезидентських банків, три державних, ПриватБанк і ще чотири-п'ять українських банків формату «Хрещатика», у яких є крупний акціонер, до якого можна прийти і сказати: "Василь, дай, будь ласка, грошей"».
Копія рішення НБУ по Нацкредиту
Рейтинг понад усе
Нацкомфінпослуг опублікувала доопрацьований проект розпорядження «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Держфінпослуг», яке має змінити правила розміщення резервів страховиків. Робота над документом тривала з середини квітня, але подані пропозиції учасників ринку і профільних асоціацій регулятор врахував на свій розсуд.
Національна комісія пропонує, що «не менше 25% страхових резервів повинні бути представлені страхувальником держоблігаціями України та/або депозитами і борговими цінними паперами, розміщеними в банках, більше 50% корпоративних прав яких належать державі, та/або борговими цінними паперами міжнародних фінансових організацій». «Враховуючи нестабільність приватних банків, ми вважаємо, що пропозиція регулятора цілком виправдана. Але з іншого боку – а наскільки є надійною сама держава? Чи матимуть гарантії повернення грошей страхові компанії у разі банкрутства банку та/або дефолту за ОВДП? У такому випадку розміщення грошей у держбанку або ОВДП – це вже не результат самостійного рішення страхової компанії, за який вона несе відповідальність, а примусова дія», – попереджає фінансовий директор страхової компанії «PZU Україна» Наталія Маркова. Цю норму регулятор пропонує увести тільки до 1 січня 2017 року.
Вводиться нова вимога до резервів залежно від рейтингу банків. Зараз частка коштів СК в одному банку не повинна перевищувати 20%. Регулятор пропонує залишити такий ліміт для банків з кредитним рейтингом не нижче «А-» за національною рейтинговою шкалою, а за міжнародною шкалою – не нижче рівня «Ba» у Moody's, «BBВ-» – Standard & Poor's, «BBВ-» – Fitch. Якщо рейтинг банку нижче цих рівнів, то в ньому можна зберігати не більше 10% страхових резервів. «Така зміна обмежить альтернативу у виборі банку – на сьогодні заявлений рейтинг має лише невелика частина банківського сектора», – говорить фінансовий директор СК «Альфа Страхування» Олена Сабаріна. Крім того, в резервах не можна буде враховувати активи, «розміщені в банку, щодо якого прийнято рішення Національного банку про віднесення його до категорії неплатоспроможних». І тоді запровадження тимчасової адміністрації буде призводити до різкого падіння резервів СК. Компанії хотіли б отримати перехідний період, аби «на папері» розтягнути фіксування втрат. «Якийсь період кошти повинні використовуватися для покриття хоча б у певному відсотку», – вважає Наталія Маркова.
Зміни будуть стосуватись і вкладень в інструменти фондового ринку. Як і раніше, сукупно в них можна буде інвестувати не більше 40% страхових резервів. Але частку акцій знижено з 30% до 10%, а частку акцій одного емітента – з 10% до 3%. Облігації українських емітентів, як і раніше, можна буде купувати на 30% страхових резервів, а облігації одного емітента – на 10%. Але в разі зниження рейтингу облігацій емітента нижче інвестиційного рівня за національною рейтинговою шкалою СК зобов'язана буде скоротити частку вкладення до 3%.
Час на перехід
Регулятор практично не врахував побажання учасників ринку, скаржаться вони. Не запропоновано перехідний період для зміни структури резервів за новими правилами. «Під час кризи інші регулятори, зокрема Нацбанк, йдуть назустріч учасникам ринку, дозволяючи певні порушення нормативів. Для страховиків це дуже важливо: наші гроші лежать у банках, і часто виникає ситуація, коли оперативно перерозмістити їх в інших кредитних установах досить проблематично», – пояснює голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський. Дострокове розірвання депозиту з метою його переведення в банк з більш високим рейтингом призведе до фінансових втрат страховика, оскільки в цьому випадку вкладник втрачає майже усі нараховані йому відсотки. Депозит у банку без рейтингу зовсім не буде враховуватись у резервах. А зі 130 діючих банків, наприклад, лише 15 мають рейтинг не нижче «А-» за національною рейтинговою шкалою від колишнього монополіста ринку – агенції «Кредит-Рейтинг».
Проблеми виникнуть і з необхідністю зменшити частку акцій у портфелі: ліквідність фондового ринку дуже низька, і складно продати навіть «блакитні фішки», не те що неліквідні цінні папери. «Зміна вимог впливає на структуру активів, якими покриваються страхові резерви, і якщо і потрібно їх проводити, то в максимально лояльні для страхових компаній терміни, з урахуванням перехідних положень», – стверджує Олена Сабаріна. Втім, Наталія Маркова вважає, що компанії, які відповідально підходили до формування резервів, труднощів не матимуть: «Наприклад, ми не помічаємо складнощів з пересилкою коштів між банками, з якими співпрацюємо. Для хороших надійних банків це не проблема».
Уряд прагне популяризувати програму з енергоефективності, запущену восени. Ставку влада зробила на Ощадбанк, позичальники якого отримують компенсацію з держбюджету в розмірі до 30-40% від суми кредиту. Інші держбанки проявляють мінімальну активність. Попит може посилити додаткова грошова підтримка місцевої влади.
Кредити для найменших
Ощадбанк підвів проміжний підсумок кредитування з держпідтримкою купівлі твердопаливних котлів, енергоефективного обладнання і матеріалів для утеплення житла. З осені 2014 року до початку літа 2015-го держбанк видав 3892 кредити на загальну суму 69 млн грн. При цьому 3476 кредитів на суму 60 млн грн були видані на купівлю котлів, що працюють на альтернативних видах палива, ще 416 кредитів на суму близько 8 млн грн – на придбання матеріалів для термомодернізації будинків. Майже усі кредити отримали громадяни, які проживають у приватних будинках і квартирах у багатоквартирних будинках. Середня сума роздрібного кредиту – трохи менше 18 тис. грн. Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків отримали всього дев'ять кредитів.
Держпрограма була запущена в Ощадбанку в жовтні. Спочатку кредити видавалися тільки на купівлю твердопаливних котлів. Але в травні 2015-го програму було розширено: кредити тепер можна витратити на заміну вікон або системи опалення, а також на встановлення лічильників. Крім того, з часом до програми підключилися Укргазбанк і Укрексімбанк. В Укргазбанку повідомили, що до 4 червня за програмою «Теплий дім» видано фізособам 30 кредитів загалом на 730 тис. грн. Середня сума кредиту – 24,3 тис. грн. В Укрексімбанку від коментарів відмовилися.
Програми кредитування в трьох держбанках уніфіковані. У борг дають від 10 тис. до 50 тис. грн приватним особам і від 20 тис. грн – співвласникам багатоквартирних будинків, але не більше 30 тис. грн на одну квартиру. Вартість фінансування – 25% річних, плюс 3% – плата за видачу кредиту (10-процентний початковий внесок). Кредит надається на термін до трьох років для фізосіб і до п'яти років – для ОСББ. Держава компенсує фізособам до 30% суми кредиту, ОСББ – до 40%. Але ці гроші надходять відразу на рахунок позичальника в банку і лише після того, як він надасть документи про проведені роботи з енергоефективності. Фактично компенсація від держави повністю покриває витрати на обслуговування кредиту.
Перспективи без кордону
В Ощадбанку не розкривають, яку суму планують видати в цьому році за програмою «Ощадний дім». Не готові щось прогнозувати і в інших двох держбанках. На початку квітня віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко заявив, що обсяг спільної з Ощадбанком програми складе 1,57 млрд грн, з яких 1,23 млрд грн – кошти Ощадбанку, а 340 млн грн буде виділено з держбюджету.
Вже 8 квітня Кабмін прийняв постанову № 177, якою направив Мінрегіонрозвитку в 2015 році кошти в обсязі 495,72 млн грн на заходи «Державної цільової економічної програми енергоефективності та розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2000-2015 роки». Постановою № 231 обсяг фінансування енергоефективності визначено у 102,52 млн грн.
Проте охочих отримати кредит може бути більше, ніж держбанки здатні видати. «В Україні налічується 239 тис. багатоквартирних будинків, з яких 80% потребують тепломодернізації. При цьому тільки 7% об'єднані в ОСББ. А саме для ОСББ умови програми найбільш вигідні. Держпрограма стимулювання до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредиту є безпрецедентною за своїми умовами і надзвичайно важливою для забезпечення енергобезпеки країни», – вважає голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. Банкір повідомив, що раніше експерти оцінювали потребу в інвестиціях в тепломодернізацію у 300 млрд грн. «Але після того як ми отримали перший досвід, можемо говорити про суму в межах $50 млрд», – сказав Андрій Пишний.
За чужий рахунок
Інші банки не поспішають запускати спеціалізовані програми кредитування. «Це дуже вузькоспеціалізований продукт. Якщо клієнт хоче поміняти вікна або утеплити квартиру, він може скористатися таким нашим стандартним продуктом, як кредит готівкою. Ставка за ним, безумовно, вища, ніж за держпрограмою, але держбанки висувають до позичальників жорсткіші вимоги. Наприклад, враховують тільки офіційні доходи. Ми ж більш лояльні до наших клієнтів», – розповіли в одному з банків – лідерів з видачі кредитів готівкою. Ставка за кредитами готівкою коливається від 35% до 80% річних.
Один із способів популяризації держпрограми – підключення до неї облрад. «В середньому в кожній області було видано по 2,4 млн грн кредитів, при цьому найбільший обсяг – на Львівщині, 12,3 млн грн», – розповів голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук. За його словами, в цьому регіоні діє програма, за якою з місцевого бюджету компенсується 20% з 25% ставки за кредитом. Це збільшує чергу за кредитами у Львівській області. Тому навіть у Києві та області, де фізособи частіше беруть кредити і на більші суми, поки видано кредитів на придбання твердопаливних котлів на загальну суму вдвічі меншу – 6 млн грн. Влада буде «вимагати» від регіонів переймати «передовий» досвід. За словами пана Савчука, вже 9 областей підписали меморандум про готовність приєднатися до держпрограми. «Наше завдання – залучити до неї всі регіони», – сказав він.
Банк Януковича позбавили порятунку
Вчора у Фонді гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) фактично визнали зрив можливості відновити роботу одного з неплатоспроможних банків – Всеукраїнського банку розвитку. Установа сина колишнього президента-втікача Віктора Януковича була фінансово стабільною, і лише введення міжнародних санкцій проти Олександра Януковича дозволило НБУ визнати її неплатоспроможною. Тимчасова адміністрація працювала в банку з 28 листопада 2014-го до 27 лютого 2015-го, після чого її було продовжено на місяць. Вже 4 березня Антимонопольний комітет дозволив ТОВ «Екосіпан» отримати контроль над ВБР.
Компанія «Екосіпан» відома як власник банку «Михайлівський». Крім дозволу АМКУ, потенційний інвестор також домігся згоди на купівлю 100% ВБР від комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків. Для виконання умов конкурсу «Екосіпан» направила гарантійний внесок у ФГВФО на 50 млн грн. Але ФГВФО не уклав договір і не продав їй ВБР.
У ФГВФО розповіли, що продаж банку неможливо здійснити через судові розгляди щодо його колишнього власника. «ВБР був одним з банків, який виводили з ринку не з причини неплатоспроможності, а через кримінальні справи проти його власника. Це живий банк з прибутком. Ми почали шукати для нього інвестора – їх було три, але тільки один в результаті подав заявку. Ми довго мучилися з оцінкою банку: консультанти вийшли на 160-170 млн грн, кінцева ціна склала 201 млн грн. НБУ видав дозвіл на купівлю, а покупець заплатив 50 млн грн гарантованого внеску. Але потім виявилося, що акції банку арештовані. Прокуратура повідомила, що це було зроблено в рамках розгляду щодо активів "Сім'ї"», – розповів директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.
Заборона на ліквідацію
Термін повноважень тимчасового адміністратора ВБР завершувався 27 березня, але 31 березня ФГВФО заявив, що повноваження адміністратора продовжені до «дня отримання Фондом рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ВБР» – тобто безстроково. Вже минуло більше двох місяців, але НБУ не зміг відкликати ліцензію. Інвестор звернувся з позовом до суду з метою заборонити НБУ приймати рішення про ліквідацію ВБР і якимось чином інформувати про це ФГВФО.
Спочатку компанія «Екосіпан» зажадала від Господарського суду Києва змусити ФГВФО укласти з нею договір. Але 27 і 30 березня суд повернув документи позивачеві без розгляду. А 31 березня інвестору відмовили в Окружному адміністративному суді Києва, в якому не прийняли забезпечувальний захід у вигляді заборони Фонду пропонувати НБУ почати ліквідацію ВБР. Але вже 1 квітня забезпечувальний захід прийняв Госпсуд Києва: він заборонив НБУ відкликати ліцензію та ліквідувати ВБР.
Суд став на бік позивача, оскільки ліквідація банку зірвала б угоду. «Оскільки План врегулювання передбачає продаж неплатоспроможного ВБР шляхом продажу акцій банку, ліквідація ВБР стосується предмету суперечки. У разі ліквідації банку буде анульовано випуск акцій, тому невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання Плану врегулювання та рішення Госпсуду про визнання договору купівлі-продажу ВБР», – йдеться в рішенні.
Після цього «Екосіпан» вимагала від суду визнати договір з ФГВФО від 27 березня «підписаним» і визнати її право власності на акції ВБР номінальною ціною 567,5 млн грн. «Екосіпан» подавала позови, але суд повертав їх. До справи на початку травня підключалася ГПУ, потім Фонд оскаржив забезпечувальну міру і 12 травня вирішив повернути інвестору гарантійний внесок, а «Екосіпан» безуспішно оскаржувала це рішення. Крапку в конфлікті 26 травня поставив Київський апеляційний госпсуд, який зробив висновок про безпідставність забезпечувального заходу і скасував його. Це дало НБУ право оголосити про ліквідацію банку. Але регулятор поки ним не скористався.
У компанії «Екосіпан» і банку «Михайлівський» не змогли прокоментувати ситуацію. У ФГВФО вже можуть констатувати, що операція з купівлі ВБР зірвалася. «Тепер є два варіанти виходу з ситуації: НБУ прийме рішення про ліквідацію банку або фантастичний варіант – покупець доведе свою правоту. Але покупець вже сказав нам, що йому ця угода не потрібна. Ми повернули йому 50 млн грн внеску. І, швидше за все, банк буде ліквідовано, – говорить Костянтин Ворушилін. – Фонд від цього не виграв, тому що ми не отримали 201 млн грн, бюджет теж не виграв». Генпрокуратура у разі ліквідації ВБР взагалі нічого не отримає.
Малоприваблива інвестиція
Низький інтерес інвесторів до неплатоспроможних банків очевидний. Від початку 2014 року збанкрутувало 49 банків – шляхом купівлі-продажу не врятований жоден з них. Був один випадок продажу інвестору перехідного Крісталбанку, створеного на основі Терра Банку. «Рішення про санацію необхідно приймати вчасно, не чекаючи, поки акціонери проблемного банку все виведуть з нього. Оскільки реальних механізмів у НБУ і ФГВФО немає, їх основним завданням має стати допомога реальним учасникам ринку», – зазначає президент Альфа-банку (мав намір прийняти активи і пасиви Банку Форум) Олександр Луканов.
Продаж збанкрутілих банків частинами є також дуже непростою справою. Активи 38 ліквідованих установ оцінені в 32,6 млрд грн. ФГВФО поки вдалося виручити від продажу активів 19 неплатоспроможних банків усього 223 млн грн. Банки, яким цікаві такі вкладення, не поспішають. «Ми розглядаємо можливість купівлі активів неплатоспроможних банків. Але треба добре розуміти, що конкретно ми купуємо», – говорить голова правління Кредобанку Дмитро Крепак.
Проте історія з ВБР має далекосяжні наслідки. 27 квітня до Ради був поданий законопроект №2742, ухвалення якого очікується найближчим часом. Цим документом, зокрема, вносяться зміни у Господарський процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс та Кодекс адміністративного судочинства. В них буде прописана заборона судам зупиняти рішення і акти НБУ шляхом забезпечення позову, також стане неможливою заборона НБУ здійснювати певні дії.
Валюта під лімітом
Національний банк затягує скасування антикризових обмежень на валютному ринку і спрощення доступу українців до своїх коштів у банках. Майже усі нинішні ліміти і заборони від сьогодні продовжені ще на три місяці – до 3 вересня. «Спільно з фахівцями з МВФ ми склали дорожню карту за плавного зняття обмежень», – пояснив заступник голови НБУ Олег Чурій.
На депозитному ринку буде тільки одне послаблення: ліміт на видачу готівкових коштів у національній валюті з банківських рахунків підвищено з 150 тис. грн до 300 тис. грн на добу на одного клієнта. «Ситуація на депозитному ринку останніми місяцями є позитивною. Є зростання вкладів у національній валюті і, останнім часом, в іноземній», – повідомив Олег Чурій. У квітні портфель вкладів фізосіб у національній валюті зріс на 4,2 млрд грн, тоді як в іноземній валюті, навпаки, впав на $231 млн. Дані за травень Нацбанк ще не опублікував.
Обмеження щодо суми повернення гривневих депозитів стосується невеликої частки вкладників, які, складаючи менше 1% усіх клієнтів, зберігали в банках близько третини усіх залучених банками у населення вкладів. Більшість українців з цим лімітом у 150 тис. грн ніколи не стикалася: за даними Фонду гарантування вкладів фізосіб, середня сума депозиту складає всього 9017 грн.
Однак все літо продовжуватиме діяти ліміт на зняття грошей з валютних рахунків у розмірі 15 тис. грн в еквіваленті на добу (за офіційним курсом це $690 або 645 євро). Діятиме надалі також обмеження купівлі готівкової валюти сумою до 3 тис. грн. «Зняття цього ліміту поки перенесено на більш дальній термін. Не думаю, що це відбудеться найближчим часом», – визнав Олег Чурій. На НБУ не вплинуло навіть те, що це банки вже кілька місяців скуповують валюту у населення, а не навпаки: чистий продаж валюти населенням у травні склав $177 млн. У Нацбанку вчора не змогли пояснити, що саме має статися, аби регулятор назвав ситуацію на ринку стабілізованою і повністю скасував усі обмеження.
Банки не дочекалися
Крупні банки виступали проти обмежень. Згідно з опитуванням Незалежної асоціації банків, такої позиції дотримувалися 60% її учасників, а 25% виступали за часткове зняття лімітів. «Процес скасування обмежень повинен бути поступовим, оскільки одночасне скасування всіх обмежень на проведення операцій з готівкою може мати негативний ефект для ліквідності банків. Першочерговим є скасування обмежень на зняття гривневих і валютних коштів. Це сприяло б поверненню довіри населення до банків», – вважає координатор комітету з питань грошово-кредитної політики та валютного регулювання асоціації Галина Литвин.
Громадяни чекали скасування обмежень на операції з валютою, тому що вони є особливо жорсткими. «Середній розмір депозитів у нас близько 70 тис. грн, тому їх обмеження для більшості вкладників не було критичним, в основному очікування населення стосувалися лімітів на купівлю валюти», – зазначила начальник відділу депозитних продуктів і поточних рахунків Укрсоцбанку Ірина Стрепетова.
Правила роботи на міжбанку спрощуються дуже повільно і несуттєво. Зараз юрособа може вийти на міжбанк для купівлі валюти, тільки якщо у неї на рахунку є менше $10 тис. Цей ліміт буде підвищено до $25 тис. Документальне підтвердження імпорту потрібне при сумі закупівлі вище $50 тис., а не $25 тис.
Проблеми обмеженості
Поки ж продовження цих обмежень створює проблеми не тільки для клієнтів, але й для фінустанов. «Для банків, які мають проблеми з ліквідністю, продовження вищевказаної норми позитивно впливає на вирішення їхніх проблем. У той же час для ліквідних банків це такий собі невдалий жарт: населення забирає кошти з цих установ не тому, що не довіряє їм, а виходячи з того, що в разі крайньої необхідності негайно отримати велику суму грошей буде неможливо. Скасування цієї норми позитивно б вплинуло на стабілізацію валютних портфелів і навіть стимулювало їх нарощування», – впевнена директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Орися Юзвишин.
Тому банкіри розраховують на поступове скасування не тільки гривневих, але й валютних лімітів. «Підвищення лімітів зняття гривневих коштів з рахунків може стати першим кроком для лібералізації та інших правил. Адже зараз клієнтові простіше працювати з гривнею: якщо він хоче зробити крупну покупку, йому не обов'язково знімати готівку з рахунку. Нацвалюту можна перерахувати і за квартиру, і за машину. Навіть якщо купівля здійснюється на вторинному ринку, потрібну суму можна перевести на особистий рахунок фізособи і придбати ту ж машину, що була у використанні, – говорить член правління ОТП Банку Володимир Мудрий. – С валютою так вчинити не можна: її не можна перекинути на картковий рахунок третьої особи, як і поповнити доларами чужий рахунок. Тому й потрібно знімати валюту в касі».
Ключовим питанням вчорашнього засідання парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності стала підготовка до третього читання законопроекту № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті». «Проект закону про реструктуризацію кредитів у іноземній валюті після прийняття у другому читанні відправлено на третє читання, хоча усі знають, яку напругу викликає проблема валютних позичальників у нашому суспільстві, – заявив голова комітету Сергій Рибалка. – За законодавством, якщо проект закону відправлено на третє читання, дається п'ятиденний термін для подачі поправок, а самі поправки можуть мати лише уточнюючий характер. Наш комітет отримав шість пропозицій до проекту закону, з яких п'ять враховані повністю, а одна – частково». У комітеті запевняють, що правки дуже «технічні» і не змінюють суті цього законопроекту.
По третьому колу
Традиційно проти ухвалення закону висловилися представники банківської сфери. «За нашими підрахунками, збитки банків у разі прийняття законопроекту досягнуть 100 млрд грн. До того ж банки не зможуть виконувати свої зобов'язання перед валютними вкладниками. Приймаємо закон – отримуємо депозитний майдан», – попередила депутатів виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. «Через занижені процентні ставки за кредитами після конвертації щорічні збитки банків становитимуть по 2,5 млрд грн. По суті, йдеться не тільки про прямі збитки держави – на докапіталізацію держбанків і фінансування Фонду гарантування вкладів, але й опосередковані – банки не зможуть вийти на прибуткову діяльність, тому не буде надходжень від податку на прибуток», – впевнена координатор Комітету асоціації з питань захисту прав кредиторів Інна Багатих.
Директор Українського кредитно-банківського союзу Галина Оліфер вважає, що прийняття закону «узаконить беззаконня». Нацбанк продовжує виступати проти прийняття закону, посилаючись на зобов'язання перед МВФ і обіцянку президента застосувати вето. «До того ж як ми пояснимо прийняття законопроекту тим позичальникам, які вже погасили валютний кредит, а деякі – достроково», – поставив не риторичне запитання директор юридичного департаменту Нацбанку Віктор Новіков.
Є противники закону й серед депутатів. «Ви пам'ятаєте, якою ціною нам далася стабілізація курсу гривні. Якщо приймуть цей закон, банкам доведеться закривати коротку валютну позицію, а отже, попит на валюту на міжбанку різко зросте», – заявив член комітету Руслан Демчак («Блок Петра Порошенка»). «Ми повинні розуміти, що якщо документ не набере 226 голосів у третьому читанні, ми просто поховаємо усю нашу багатомісячну роботу», – попередив колег з комітету екс-голова Нацбанку Степан Кубів («Блок Петра Порошенка»).
Тому члени комітету не змогли підтримати рішення рекомендувати парламенту прийняти цей законопроект у третьому читанні. За це проголосували п'ять з десяти присутніх на засіданні членів комітету. Інші п'ять учасників голосували проти або утрималися.
Час чекає
У якості альтернативи депутати запропонували звернутися до Кабінету міністрів за «отриманням матеріально-технічного обґрунтування та нормативно-правових актів для виконання закону в разі його прийняття в цілому». Така можливість передбачена регламентом під час розгляду законопроекту в третьому читанні. Як уточнив Степан Кубів, Кабмін повинен знайти джерела фінансування, які б дозволили покрити збитки банків від прийняття закону, а також підготувати нормативно-правові акти для приведення законодавства у відповідність до норм закону. «Саме про це йдеться в регламенті Верховної Ради», – запевнив Степан Кубів. Таке рішення підтримали шість депутатів з десяти. На це Кабмін матиме десять днів.
Якщо звернення у Кабмін буде підготовлено вже найближчим часом, то профільний комітет отримає відповідь і зможе розглянути його вже на засіданні 16 червня. І у разі підтримки депутатів його можуть винести на голосування 17-19 червня. Якщо ж до 16 червня відповіді не буде, законопроект про реструктуризацію валютних кредитів буде включено до порядку денного засідання комітету лише 30 червня. Але і в цьому випадку у парламентарів ще буде шанс прийняти закон до літніх канікул: у них в запасі буде ще один пленарний тиждень – з 14 до 17 липня.
Втім, активісти, що виступають за пільгову конвертацію кредитів, вважають, що депутати навмисно затягують розгляд законопроекту. Адже навіть розгляд законопроекту в третьому читанні відбувається вперше у Верховній раді VIII скликання. «Ми вже більше року намагаємося вирішити проблему. Нинішня поведінка – черговий спосіб затягнути її рішення. Так ми дочекаємося літніх канікул, і найближчим часом ніякої реструктуризації не буде. Ми виходимо з усіх комітетів і робочих груп. Єдина можливість для банків повернути їхні гроші – прийняти закон. Інакше події в Харкові видаватимуться квіточками», – заявила активістка Юлія Сало. Йдеться про події 25 травня, коли під час виселення позичальників із заставної іпотеки в Люботині були вбиті дві людини (див. «Люботинського «стрільця» виселяли через борг у 855 тис. грн»).
Релізи
ТОП-новости
