Кредити Нацбанку перестали бути таємницею – регулятор оприлюднив інформацію про те, скільки грошей і яким саме банкам він видав у минулому році. При цьому він не розкрив дані про приріст заборгованості конкретних банків, що не дозволяє з'ясувати, чи змогли вони потім поповнити на ринку дефіцит ліквідності. Але й оприлюднені дані цікаві: «російські» банки отримали 6 млрд грн, а банки, у які вводили тимчасові адміністрації, – 13,2 млрд грн.
Незручна інформація
Національний банк розкрив інформацію про суми грошей, які він під час кризи позичив кожному з банків. Досі ці дані були банківською таємницею, але в грудні було внесено зміни до ст. 68 закону «Про Національний банк України». «Ми півроку добивалися скасування банківської таємниці щодо рефінансу. В антикризовому пакеті був прийнятий закон про її скасування, тепер ми зможемо назвати імена усіх, кому видавався рефінанс», – заявила тоді глава НБУ Валерія Гонтарєва.
НБУ у вівторок опублікував помісячні дані за 2014 рік. Найбільше було видано кредитів рефінансування – 240 на суму 45,1 млрд грн. Також банки активно залучали гроші для підтримки ліквідності: НБУ видав 75 позик на 23,04 млрд грн. 52 кредити РЕПО потягнули ще на 19,28 млрд грн. Нацбанк видав 45 стабілізаційних кредитів, які зазвичай залучаються, коли у банку починаються проблеми з платоспроможністю: їх отримано на 28,17 млрд грн.
Мова йде про кредити на термін понад 30 днів (дані по коротких боргах все також не розголошуються). Відсутні дані про ставки кредитів і терміни, на які вони видані, що не дозволяє розрахувати зміну заборгованості банків перед НБУ. А це принциповий момент. Навіть в релізі НБУ, присвяченому публікації цих даних, робиться акцент на тому, що «чисте сальдо виданих і повернутих кредитів у 2014 році склало 32,83 млрд грн». Тобто видано 222,26 млрд грн, повернуто 189,43 млрд, загальний борг зріс з 76,12 млрд грн до 108,95 млрд грн.
По конкретних 75 банках (на початок 2014 року ліцензію мали 180 банків), що отримали кредити, подібне сальдо НБУ публікувати не планує, що істотно знижує репрезентативність даних. «Зміни до закону дозволили оприлюднити інформацію про видані банкам кредити із зазначенням найменування банку, суми та виду кредиту, типу наданого забезпечення та дати рішення НБУ. Тобто формат, який оприлюднено на сайті, чітко відповідає вимогам законодавства», – повідомили в прес-службі регулятора.
Банкіри раніше висловлювали як плюси, так і мінуси оприлюднення цих даних. З одного боку, факт отримання банком рефінансування може бути сприйнятий клієнтами негативно, оскільки свідчить про те, що установа потребує зовнішньої допомоги. З іншого боку, це також може бути сигналом до того, що Нацбанк готовий підтримувати банк, а установа має ліквідні застави для НБУ.
Таємне стало явним
Але навіть ці дані проливають світло на ситуацію в банківській сфері. Протягом року були активні спекуляції навколо підтримки російських банків. Виявляється, що Сбербанк Росії не брав довгі кредити у НБУ, а інші банки з «російським» корінням отримали 6 млрд грн: Альфа-банк – 3,055 млрд грн, Промінвестбанк – 2,49 млрд грн, ВТБ Банк – 386,3 млн грн, «Петрокоммерц-Україна» – 64,3 млн грн.
ЗМІ традиційно загострюють увагу на стабілізаційних кредитах, які видаються під програми фінансового оздоровлення. Опубліковані дані підтвердили дані FinMaidan про те, що НБУ видав 11 вересня стабкредити ПриватБанку і «Дельті» на 2 млрд грн (див. «Рівняння з двома невідомими»). Банк «Дельта» підтверджував тоді факт отримання позики (960 млн грн), а ПриватБанк – спростовував. Наразі ж відомо, що НБУ видав йому п'ять кредитів на загальну суму 1,3 млрд грн. Останній стабкредит був отриманий 4 грудня – ще на 850 млн грн. А за загальною сумою всіх кредитів – 20,81 млрд грн – ПриватБанк посів друге місце на ринку.
Або, наприклад, восени з'явилася інформація, що ВіЕйБі Банк почав виплату вкладів за рахунок грошей НБУ. Тепер відомо, що 10 жовтня він отримав 1,2 млрд грн, почав виплату вкладів, а 21 листопада у нього ввели тимчасову адміністрацію.
Серед працюючих кредитних установ великі суми стабкредитів отримали ПриватБанк – 9,89 млрд грн, Ощадбанк – 6 млрд грн, «Фінансова ініціатива» – 4 млрд грн, «Надра» – 2,5 млрд грн, «Фінанси та Кредит» – 0,65 млрд грн. Отримання стабкредиту не допомогло відновити платоспроможність ВіЕйБі Банку (1,2 млрд грн), Імексбанку (795 млн грн), банку «Форум» (422 млн грн), Південкомбанку (180 млн грн), БГ Банку (81,7 млн грн). А усього банки, в які вводилися тимчасові адміністрації, позичили у «кредитора останньої інстанції» 13,18 млрд грн.
Гроші під повернення
Більше за всіх позичив Ощадбанк – 24,16 млрд грн. Але з цих грошей у нього залишилося тільки 6 млрд грн, решту повернуто НБУ. «Ми отримали рефінансування на підтримку ліквідності на 6 млрд грн. Заставою під ці кредити були держпапери, які є у нас в портфелі», – сказав голова правління Ощадбанку Андрій Пишний. Друге місце у ПриватБанку, а третє – у банку «Дельта» (10,17 млрд грн).
Про повернення грошей говорять і в інших банках. «На сьогодні Альфа-банк має два кредити рефінансування від НБУ на суму 811,15 млн грн, решта погашені. Наступного тижня за графіком буде знову проводитися середньостроковий тендер НБУ, і ми також плануємо брати участь», – повідомив головний керуючий директор Альфа-банку Рушан Хвесюк.
Учасники ринку відзначають, що кошти НБУ їм були необхідні у пікові моменти відтоку вкладів. «Банк отримував кредити рефінансування в березні 2014 року виключно для забезпечення своєчасного повернення коштів клієнтів, в першу чергу фізосіб, в умовах тотального відтоку депозитів із системи, а також для збільшення рівня високоліквідних активів. Після отримання кредитів на 1,65 млрд грн ми погасили вже 285,9 млн грн», – розповів начальник управління загальнобанківських ризиків банку «Фінанси та Кредит» Микола Войтків.
ТОП-20 банків за об'ємом отриманного в 2014 році рефінансування, млрд грн
| № | Банк | Сума |
| 1 | Ощадбанк | 24,16 |
| 2 | ПриватБанк | 20,81 |
| 3 | "Дельта" | 10,17 |
| 4 | "Фінансова ініціатива" | 8,36 |
| 5 | Укргазбанк | 6,21 |
| 6 | ВіЕйБі Банк | 5,54 |
| 7 | Укрексімбанк | 5,12 |
| 8 | "Надра" | 3,30 |
| 9 | Альфа-банк | 3,06 |
| 10 | Промінвестбанк | 2,49 |
| 11 | Брокбізнесбанк | 2,00 |
| 12 | ПУМБ | 1,76 |
| 13 | "Київська Русь" | 1,68 |
| 14 | "Фінанси та Кредит" | 1,65 |
| 15 | Фідобанк | 1,58 |
| 16 | Всеукраїнский банк розвитку | 1,47 |
| 17 | "Південний" | 1,33 |
| 18 | УкрБізнесБанк | 1,03 |
| 19 | "Хрещатик" | 1,00 |
| 20 | "Райффайзена Банк Аваль" | 0,90 |
| Інші 55 банків | 12,00 | |
| Усього по 75 банкам | 115,61 |
Джерело: Національний банк України
В рамках круглого столу планується обговорити:
• яка позиція Національного банку щодо механізму обслуговування державних структур банками України;
• можливі шляхи нейтралізації ризиків обслуговування державних підприємств і установ в недержавних банках, у тому числі якісні механізми та критерії вибору банків;
• рекомендації з даної проблематики та поведінку основних дійових осіб ринку.
Учасниками круглого столу стануть ТОП-менеджери банків-членів НАБУ (в т.ч. держбанків), які зіткнулися з цією проблемою, представники Національного банку, народні депутати - члени комітету Верховної ради з питань фінансової політики та банківської діяльності.
До участі у круглому столі запрошені:
- Роман Шпек, голова Ради НАБУ;
- Віктор Лисицький, радник голови правління ПриватБанку;
- Антон Тютюн, заступник голови правління Ощадбанку;
- Дмитро Бастовий, заступник директора департаменту - начальник управління платіжних засобів Ощадбанку;
- Володимир Лавренчук, голова правління Райффайзен Банку Аваль;
- Костянтин Лежнин, заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу Укрсиббанку;
- Сергій Козлов, директор з роздрібного бізнесу, член правління банку "Надра";
- Олексій Волчков, заступник голови правління ПУМБ;
- Аліна Окуловська, начальник відділу перехресних продажів і зарплатних проектів Сбербанку Росії;
- Олена Очеретна, заступник начальника операційного управління Укрексімбанку.
Модератором круглого столу виступить головний редактор FinMaidan Руслан Чорний.
Захід відбудеться 29 січня 2015 з 11.00 до 13.00 за адресою: ІА «Укрінформ», вул. Б.Хмельницького, 8/16.
Міністерство юстиції отримало функції Державної виконавчої служби, щоб уже наприкінці року передати їх приватним судовим виконавцям. Саме так виглядає розпочата реформа, покликана подолати корупцію в сфері примусового судового виконання. Поки експерти бачать в ній лише посилення Міністерства юстиції.
Державна виконавча служба (ДВС) ліквідована, а її повноваження передані Мін'юсту. Таке рішення уряду сьогодні набуло чинності та розпочало реформу системи виконання судових рішень. Офіційна причина перетворень, за словами міністра юстиції Павла Петренка, – висока корупційна складова роботи ДВС. Тому на першому етапі ці повноваження виконуватиме міністерство, а на другому – приватні виконавці. Допомагати з впровадженням реформи сфери примусового виконання рішень запрошено Хатію Шелію, яка з 2010 до 2014 років очолювала в Грузії юридичний департамент Національного бюро виконання (аналог української ДВС).
Грузинські плани
Хатія Шелія пропонує інтегрувати грузинський досвід в українські реалії. За її словами, в Грузії до 2008 року на виконавців було велике навантаження, багато рішень не виконувалися, збір до казни не сплачувався. «Якщо щось і продавалася з торгів, то тільки своїм», – говорить вона. Вирішити цю проблему вдалося за допомогою приватних виконавців. Багато процесів були оцифровані: коли виконавець описував майно, він відразу ж заносив усі дані в базу, і боржник та кредитор онлайн відстежували торги. А створення єдиної бази боржників дозволяє нівелювати територіальний розподіл справ.
Щоб уникнути появи корупційних схем, необхідно удосконалити систему контролю над діями виконавців. «Можна розподілити різні функції між підрозділами відомства і навіть бізнесом. Наприклад, один виконавець реєструє справи, другий – стежить за їх ходом, третій – конфісковує майно», – говорить Хатія Шелія. Цей підхід схвалює і екс-керівник ДВС Дмитро Сторожук. «Тільки схема повинна працювати за змішаним принципом. Частину справ мають контролювати державні виконавці, а решту – приватні структури», – вважає він. Швидких змін не буде. Реформування системи виконавчої служби забере, за оцінкою Павла Петренка, півтора-два роки, і спочатку в кількох областях розпочнуть пілотні проекти.
Звивиста доля
Близько 90% судових рішень виносяться у спорах за майно. Терміни їх виконання, відповідно до законодавства, повинні складати шість місяців, для немайнових справ – два місяці. Але деякі виробництва не виконуються роками через високе навантаження на ДВС. Тому ідея створення інституту приватних судових виконавців в Україні обговорюється вже давно – як мінімум з 2008 року. Спроби впровадити його були також у 2009, 2010 і 2012 роках. Але жоден законопроект не дійшов до другого читання.
«Ця ініціатива хороша хоча б тим, що зменшує навантаження на держбюджет, зменшує передумови для корупції. Але народні обранці вважали, що суспільство морально не готове до таких перетворень. Як невдалий приклад згадували колекторів, хоча їхня діяльність не регламентується законом, а часто має ознаки кримінальних правопорушень», – говорить партнер юрфірми «Агентство з питань боргів та банкрутства» Андрій Авторгов. Останній законопроект, що пропонує створити інститут приватних присяжних виконавців, було подано нардепом Юрієм Мірошниченком минулого року. Документ не розглянули, тому в листопаді його повернули автору.
Зараз відповідний законопроект розробляється в Адміністрації президента спільно з Міністерством юстиції. Павло Петренко сподівається, що до літа закон буде прийнято. «Створимо базу для здачі іспитів на доступ до професії, і з середини року можна починати формувати професійний склад приватних виконавців», – сказав він. Аналогічна ініціатива готується депутатами.
Проблеми тактики
Як саме ДВС буде інтегрована до Мін'юсту, поки незрозуміло. Відомство на запит FinMaidan не відповіло, а міністр на дзвінки – теж. Хатія Шелія розраховує, що після отримання українського громадянства вона стане «заступником керівника виконавчої служби».
Посилення Мін'юсту радує не всіх. «Раніше керівника ДВС призначав Кабмін. Навряд чи у міністра вийшло б протягнути свого протеже ще раз. Тому він просто ці функції перевів під себе», – стверджує голова Всеукраїнської громадської організації «Українська палата арбітражних керуючих» Анатолій Родзинський. За його словами, грузинським експертам буде складно перешкоджати роботі вже налагодженої системи. «Важливу роль відіграватиме те, які функції вони виконуватимуть», – зауважив він.
Дар'я Кутецька
12-13 лютого 2015 року в готелі «Fairmont Grand Hotel Kyiv» за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України разом із Європейським Банком Реконструкції та Розвитку відбудеться «Agri & Food Export Forum», який об’єднає ключових гравців ринку для обговорення практичних рішень щодо виходу на ринки ЄС.
Боржникам обмежать пеню
Парламент почав перейматися правами неплатоспроможних позичальників. Депутат від партії «Блок Петра Порошенка» Богдан Матківський вніс до парламенту законопроект № 1823, яким запропонував поширити дію закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» на фізичних осіб. Це має обмежити можливості банків щодо стягнення пені за прострочення за роздрібними позиками. Зараз вона не обмежена законом і може бути встановлена хоч в 1% на день від суми боргу. А законопроектом запропоновано встановити пеню для фізосіб у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку, як і у юридичних осіб.
Зараз облікова ставка становить 14%, таким чином, розмір пені має скласти не вище 28% річних. «Оскільки діяльність юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців спрямована на отримання прибутку, дані особи мають можливість і кошти для своєчасної сплати кредитних коштів. Зате фізичні особи, які вступають у відносини з фінансовими установами, у більшості випадків не мають фінансових ресурсів для покриття кредитних зобов'язань, особливо в кризовий період», – стверджує автор законопроекту.
Банкам стане складніше
Це не перша спроба парламентарів захистити неплатоспроможних позичальників від жадібних банкірів. Такий же законопроект подав у липні 2013 року депутат Антон Яценко (Партія регіонів), проте через три місяці він відкликав його. Якщо новий проект приймуть, банкірам буде набагато складніше домагатися повернення виданих раніше коштів, бо висока пеня за прострочення є хорошим стимулом для відновлення виплат за кредитом. «За несвоєчасне виконання боргових зобов'язань банки зазвичай встановлюють пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У зв'язку з тим що Цивільний кодекс України передбачає, що неустойкою може бути не тільки пеня, а й штраф, деякі установи додатково встановлюють певні штрафні санкції. Неустойка покликана дисциплінувати клієнтів виконувати зобов'язання своєчасно, і більшість банків при погашенні заборгованості боржником прощають пеню та інші штрафні санкції», – говорить начальник юридичного управління ОТП Банку Олег Коробкін.
Учасники ринку вважають справедливим зрівняння розміру неустойки, яку платять за прострочення різні позичальники. «Логічно, щоб розмір штрафних санкцій за прострочення платежів за кредитами був обмежений не тільки для юридичних, а й фізичних осіб. Навряд чи дана норма може вплинути на платоспроможність. Суть цієї санкції полягає в тому, щоб стимулювати позичальника вчасно виконувати свої зобов'язання. Вони не мають на меті наростити його борг або ускладнити процедуру виплати», – зазначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Крім того, банки не завжди зацікавлені у збільшенні навантаження на позичальників. «Для нашого банку несплата пені не є перешкодою для погашення кредиту позичальником – пеня оплачується в останню чергу. Враховуючи загальне зниження платоспроможності населення, банк може відмовитися від вимог оплати пені, якщо позичальник добровільно йде на погашення проблемного кредиту», – пояснює начальник управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Сергій Романенко.
Банкіри вказують на те, що всі останні ініціативи парламентарів мали однобокий характер і порушували баланс прав і зобов'язань кредиторів та споживачів фінансових послуг. Жодна із запропонованих новацій не покращувала становище кредиторів, а тільки покладала на них додаткові зобов'язання. «Такий стан справ призводить до значного подорожчання вартості банківських послуг, у тому числі до підвищення процентних ставок за кредитами і неможливості кредиторам ефективно і доступно надавати послуги споживачам, що в свою чергу не дозволяє розвиватися кредитуванню, у тому числі іпотечному, і призводить до значного погіршення справ у суміжних з фінансовим сектором галузях», – зазначає Олег Коробкін.
Олена Губар
Одесі не до жартів
ФГВФО сьогодні увів в одеський Імексбанк тимчасову адміністрацію, забравши його з-під контролю депутата Леоніда Клімова. У парламенті минулого скликання він входив до фракції Партії регіонів, нинішнього – у групу «Економічний розвиток». Його Імексбанк, який посідав 21-е місце за активами (11,21 млрд грн), зазнавав труднощів з виплатою вкладів вже давно. Минулого літа вкладники почали скаржитися на форумах на затримки з виплатою грошей і низькі ліміти.
Надходження скарг від клієнтів і погіршення ліквідності змусило НБУ в серпні 2014 року ввести в банк куратора. Однак Імексбанк не поліпшив свої показники, продовжував проводити ризикові операції, порушував вимоги регулятора, стверджує НБУ. Тому 15 січня 2015-го його визнали проблемним. Акціонери та менеджмент мали подати план фінансового оздоровлення, але не зробили цього. До того ж Імексбанк, всупереч забороні НБУ, достроково повернув інвесторам субординований кредит (на 1 жовтня в портфелі зобов'язань знаходився субборг на 129,5 млн грн), що призвело до зменшення капіталу і ліквідності. Банк став неплатоспроможним.
Нацбанк не поспішав рубати з плеча, оскільки дає шанс акціонерам кожного банку врятувати їх актив. «Якщо банк перестав виплачувати депозити, то у нас є підстави швидко відправити його в Фонд. Але давайте подумаємо про наслідки. У банку є акціонери, які готові намагатися його врятувати. Краще банк врятувати, – говорив раніше FinMaidan перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. – Якщо установа має потребу в капіталі, акціонер повинен гроші вносити. Він повинен вносити їх часто, продавати інші активи». Обсяг дефіциту капіталу Імексбанку невідомий, але в листопаді обіцяно було влити в капітал 150 млн грн, збільшивши його до 1,59 млрд грн.
У 2014 році НБУ неодноразово підтримував Імексбанк. 21 березня йому було надано два стабілізаційних кредита по 247,5 млн грн під заставу акцій і нерухомості. А 27 листопада було прийнято рішення про видачу в грудні стабкредиту на 300 млн грн під заставу нерухомості і майнового комлексу.
Кредитне виведення
Імексбанк входив до числа крупних банків: за активами восени він посідав 21-е місце в системі, хоча ще на початку 2014 року він перебував на 23-му. За минулий рік з ринку були виведені більш крупні установи – такі, як Брокбізнесбанк і ВіЕйБі Банк, що посідали 16-17 місця. До 1 жовтня в Імексбанку населення тримало на поточних і термінових рахунках 5,27 млрд грн. Обсяг депозитів, які підпадають під гарантовану компенсацію ФГВФО цим вкладникам, поки не підраховано.
Дострокове повернення субборгу – не єдина дія менеджменту банку, яка вплинула на його платоспроможність. Імексбанк на початку місяця вивів частину роздрібних активів: 6 січня він переуступив права вимоги за 5 тисячами кредитних договорів фізосіб зерноторгівельної компанії «Дасті». Обсяг переданого портфеля в банку не назвали, але увесь його роздріб склав 342 млн грн (у бізнесу – 9,7 млрд грн). Директором ТОВ «Компанія "Дасті"» став колишній начальник управління по роботі з проблемною заборгованістю банку Євген Браваренко.
Велика втрата
Проблеми у Імексбанку виникли ще під час попередньої хвилі кризи. У 2009 році він був одним з претендентів на націоналізацію. Однак його власник відмовився від втрати контролю. «Будь-який неплатоспроможний банк погіршує довіру населення до всієї банківської системи. Тому чим менше таких установ, тим здоровіша банківська система і тим вища до неї довіра людей. Але зменшення кількості банків не повинно відбуватися за рахунок втрат заощаджень вкладників», – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.
Доля Імексбанку залежить від здатності ФГВФО знайти йому інвестора, яких за останній рік майже не було на українському ринку. «У разі введення тимчасової адміністрації, відсутності інвестора і прийняття рішення не рятувати банк, а вивести його з ринку, застосовується стандартна процедура банкрутства. Але за умови успішного залучення інвестора для купівлі банку або ж рішення рекапіталізувати установу за рахунок держави клієнти нічого не втратять», – обнадіює виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.
Олена Губар
Бій за валюту
За кілька днів до завершення роботи місії МВФ центробанк вирішив внести зміни в роботу валютного ринку, щоб зблизити офіційний і ринковий курси. НБУ вчора обговорив таку можливість з банками на щотижневій зустрічі. Банкіри розповіли FinMaidan про те, що регулятор вивчає можливість зобов'язати експортерів продавати 75% їх валюти безпосередньо центробанку, а не іншим банкам. І вже НБУ продаватиме валюту імпортерам та іншим покупцям.
Деталі банкірам невідомі. «Поки незрозуміло, як це буде зроблено. Швидше за все, НБУ продаватиме банкам валюту під угоди на аукціонах. Але, мабуть, частину грошей він залишатиме в резервах. Це означає, що буде великий дисбаланс між попитом і пропозицією», – нарікає скарбничий одного з найбільших банків.
Тиждень тому про необхідність змін в НБУ говорили і журналістам. «У всіх країнах, коли у вас є дві речі – адміністративні обмеження, як зараз, і загальна нестача валюти в країні, у вас виникає два або три курси. Тому, щоб ніхто не мав ілюзій: поки є адмінобмеження і брак валюти, існуватиме цей феномен, – відповів на запитання FinMaidan перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. – Ми можемо за рахунок коригування наших адмінобмежень або порядку проведення валютних операцій зменшити різницю, вплинути на зближення курсів, але повністю це винищити можна тоді, коли валюти буде достатньо і коли обмеження (будуть зняті. – FinMaidan)».
На уточнююче запитання кореспондента FinMaidan, чи відбудеться «зближення» вже в поточному році, Олександр Писарук порадив подивитися на чорний ринок Аргентини: «У нас просто школа в порівнянні (з ними. – FinMaidan)». Вчора курс долара до аргентинського песо на чорному ринку Аргентини був на 60% вище за офіційний обмінний курс. У попередні місяці була дворазова різниця.
Відмова від індикатора
Планується також зміна самого механізму курсоутворення: зараз міжбанківський, офіційний курс НБУ і готівковий курси банків фактично «прив'язані» до індикативного курсу, що визначається на щоденних аукціонах. Цей індикатор було введено наприкінці вересня, щоб знизити ризики впливу на курс долара невеликих спекулятивних угод. НБУ тепер продає на аукціонах по $3 млн і, виходячи з отриманих заявок, визначає курс. Вчора він склав 15,8 грн/$.
У Нацбанку обіцяють розповісти про свої ініціативи найближчими днями. Але банкіри вже говорять, що готові до змін. «Реальний курс ховається за декількома курсами, які існують на ринку: офіційний, індикативний, готівковий, міжбанківський, чорний. Це усіх дратує», – зазначає один із скарбничих.
Проблеми перетворень
Зміни супроводжуватимуться стрибком курсу долара, але банкіри до цього готові. «Попит і зараз вище, ніж пропозиція. А потім він ще більше збільшиться, тому курс ростиме. У якийсь момент через високий курс частина попиту просто відпаде, оскільки люди будуть не в змозі купувати валюту так дорого. Тоді ситуація може стабілізуватися. Але курс однозначно буде не менше 20 грн/$», – говорить FinMaidan заступник голови правління великого банку. Учора небанківські обмінні пункти виставляли долар на продаж за 20,5 грн/$.
У разі зростання офіційного курсу банки зіткнуться з переоцінкою портфелів і нормативів, тому, можливо, слід ввести розрахунковий курс. «Необхідно зафіксувати для банків історичний курс, який усіх влаштовує, наприклад, на 1 січня 2015 року, при якому банківська система ще схожа на систему, а не на об'єкт, що розкладається. НБУ може зафіксувати курс для розрахунку нормативів та інших балансових показників на початок кварталу. Але треба чітко фіксувати час дії цієї норми – наприклад, півроку, після чого банки переходять на новий курс у розрахунках», – радить заступник голови правління одного з банків.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
Релізи
ТОП-новости
