Про це завили президент Євроради Антоніу Кошта і німецький канцлер Фрідріх Мерц, повідомляє Європейська правда.

Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанту "репараційної позики", який тривалий час обговорювали перед тим.

"Ми домовилися. Затверджено рішення надати Україні підтримку у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки. Ми взяли зобов'язання і виконали його", – заявив Кошта.

Йдеться про спільне запозичення, яке зробить Євросоюз. Це рішення вимагало затвердження за принципом одностайності. Проте "будь-яка мобілізація ресурсів бюджету ЄС як гарантія цього кредиту не вплине на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини".

Фрідріх Мерц уточнив, що кошти підуть також на військові потреби Києва. "Цих коштів достатньо для покриття військових і бюджетних потреб України на найближчі два роки. Це вирішальний сигнал для закінчення війни, оскільки Путін піде на поступки лише тоді, коли зрозуміє, що його війна не принесе йому вигоди", – заявив німецький канцлер.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наполягає, що позика для України прив'язана до майбутніх репарацій від російського агресора.

Вона наголосила, що ця позика, що надається на безвідсотковій основі – не стане тягарем для бюджету України. "Україна має погасити цю позику лише тоді, коли отримає репарації", – заявила вона, пояснивши, що це рішення стало виходом зі складних дискусій щодо шляхів допомоги Україні.

Європейська Рада підкреслює важливість наступних елементів стосовно кредиту, який буде надано Україні:

a) зміцнення європейської та української оборонної промисловості;

b) подальше дотримання Україною верховенства права, включаючи боротьбу з корупцією;

c) специфічний характер політики безпеки та оборони окремих держав-членів та інтереси безпеки та оборони всіх держав-членів.

У четвер ввечері лідери європейських держав та урядів у вузькому колі перейшли до обговорення оновленої пропозиції євроінституцій щодо виділення Україні фінансування обсягом у 90 млрд євро на два роки з використанням заморожених активів рф. Однак дискусія, яка за повідомленнями окремих джерел, тривала 4 години – не дозволила дійти згоди.

Спроби задовільнити вимоги та врахувати всі занепокоєння Бельгії – призвели до того, що оновлена пропозиція стала неприйнятною для низки великих держав ЄС. Як наслідок, ідею репараційної позики відклали для доопрацювання.

Після нещодавніх пропозицій Комісії та Високого представника, Європейська Рада закликає Раду та Європейський Парламент продовжити роботу над технічними та правовими аспектами інструментів, що встановлюють Репараційний кредит на основі залишків готівки, пов'язаних з іммобілізованими активами росії.