Про це повідомляє пресслужба Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК) із посиланням на дані Реєстру декларацій.

Зокрема, що кількість декларантів, які зазначають кошти в криптовалюті, зростає щороку:

за 2022 рік у 1,32 тис. декларацій – на 371 млн грн;

за 2023 рік у 1,71 тис. декларацій – на 526 млн грн;

за 2024 рік у 2,2 тис. декларацій – на 786 млн грн.

У НАЗК зауважують, що у декларації має зазначатися вартість активу, виходячи з фактичних витрат на його придбання, а не ринковий курс криптовалюти станом на кінець звітного періоду.

Водночас деякі декларанти намагаються використовувати криптовалюту для "приховування" незаконно набутих статків, зазначають у Нацагентстві. Так, найпоширеніше порушення під час декларування криптовалюти полягає у неможливості підтвердити її наявність.

"Часто посадовці декларують значні криптоактиви, не надаючи підтверджень їхньої реальності: відсутні верифіковані адреси криптогаманців, біржові виписки чи навіть скриншоти. Зазвичай йдеться про активи, які, за словами декларантів, були придбані багато років тому за символічні суми. Декларування неіснуючих активів є свідомим порушенням, яке неможливо пояснити неуважністю чи необізнаністю з правилами", – наголосили у НАЗК.

У Нацагентстві запевнили, що мають необхідні технічні й аналітичні інструменти та тісно співпрацюють з Департаментом кіберполіції, щоб здійснювати верифікацію задекларованих криптоактивів та встановити їхню реальну приналежність у межах повних перевірок декларацій.

Як повідомлялося, ще у лютому 2022 року Верховна Рада ухвалила закон "Про віртуальні активи". У березні того ж року його підписав президент Володимир Зеленський. Утім, закон не запрацював, адже для цього необхідно внести зміни до Податкового кодексу, чого Рада поки не зробила.