Про це йдеться в заяві НБУ щодо наглядових дій стосовно Сенс Банку.

Перевірки стосуються дотримання банками вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу під час обслуговування клієнтів, які, відповідно до оприлюднених матеріалів, здійснювали перекази коштів для внесення застави до Вищого антикорупційного суду.

За даними, які раніше оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк із посиланням на матеріали клопотання детектива НАБУ, частина коштів на заставу проходила через Сенс Банк.

Зокрема, 22–23 червня ТОВ «Востоктранслогістика» чотирма платежами переказало 35 млн грн на рахунок «Гіран Констракт» у Сенс Банку як поворотну безвідсоткову фінансову допомогу. Ще 48,86 млн грн «Гіран Констракт» переказало на цей рахунок із власного рахунку в ПУМБ. Таким чином, на рахунку компанії в Сенс Банку було акумульовано 83,86 млн грн.

25 червня «Гіран Констракт» перерахувало з рахунку в Сенс Банку 46 млн грн безпосередньо на рахунок ВАКС як заставу за Галущенка. Ще 37,86 млн грн компанія переказала «Тетрас Оптіма» на рахунок в ОТП Банку.

«Тетрас Оптіма», згідно з викладеною депутатом версією слідства, перерахувало на рахунок ВАКС 54 млн грн.

26 червня «Гіран Констракт» переказало 4 млн грн ТОВ «Пелет Сервіс» на рахунок у Сенс Банку нібито як оплату будівельних матеріалів. Того самого дня «Пелет Сервіс» перерахувало всю суму на рахунок ВАКС.

Загалом, за наведеними Железняком даними, 150 млн грн застави були сформовані з таких платежів:

• 46 млн грн — від «Гіран Констракт» через Сенс Банк;
• 41 млн грн — від «Гіран Констракт» через ПУМБ;
• 4 млн грн — від «Пелет Сервіс» через Сенс Банк;
• 5 млн грн — від «Скайт Рітейл» через Ідея Банк;
• 54 млн грн — від «Тетрас Оптіма» через ОТП Банк.

В окремій частині оприлюднених матеріалів йдеться про можливий обхід автоматизованих процедур фінансового моніторингу Сенс Банку. За версією слідства, великі перекази могли маскуватися під оплату товарів, будівельних матеріалів та послуг або поворотну фінансову допомогу, після чого кошти швидко переказувалися на рахунок ВАКС або через інші компанії.

У цих матеріалах фігурують голова правління Сенс Банку Олексій Ступак, колишній голова наглядової ради Микола Гладишенко та керівниця підрозділу фінансового моніторингу Людмила Снігур. За викладеною Железняком версією слідства, вони згадуються у зв'язку з комунікаціями щодо відповідних операцій та можливого обходу контрольних процедур.

Сам Сенс Банк 24 серпня розпочав службове розслідування із залученням фахівців з ІТ, фінансового моніторингу, комплаєнсу та внутрішнього аудиту. На час розслідування Людмилу Снігур відсторонено від виконання обов'язків.

Банк також має подати НБУ план заходів для виконання вимог регулятора. Наступним етапом стане перевірка НБУ достовірності інформації, яку Сенс Банк надав щодо безперервного функціонування своїх систем.

НБУ наголошує, що продовжує перевіряти кожен конкретний факт та взаємодіяти з правоохоронними органами в межах своїх повноважень.