Про це йдеться в колонці експертів Європейської міжбанківської асоціації (EMA).

За оцінками Національної поліції, близько 70% шахрайств в Україні здійснюються із використанням рахунків таких осіб. Автори зазначають, що без «дропів» більшість схем телефонного та онлайн-шахрайства фактично не можуть працювати.

Законопроєкт пропонує доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 200¹, яка встановлює окрему відповідальність як для осіб, що свідомо передають свої рахунки чи платіжні інструменти для незаконних операцій, так і для організаторів таких схем.

Для осіб, які свідомо передають картки або доступ до рахунків, пропонується встановити штраф від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (орієнтовно від 5,1 тис. грн до 17 тис. грн).

Для організаторів («дроповодів»), які вербують людей або скуповують банківські рахунки, передбачено штраф від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів (17-51 тис. грн) або обмеження волі до двох років.

У разі повторного вчинення злочину або за попередньою змовою групою осіб покарання може становити до трьох років позбавлення чи обмеження волі, а для організованих груп — від трьох до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Крім того, законопроєкт уточнює положення статті 200 Кримінального кодексу щодо незаконних дій із платіжними документами та визначає підслідність таких справ, щоб їх розслідування здійснювалося в межах одного кримінального провадження.

Автори матеріалу наголошують, що Україна вже запровадила низку інструментів протидії платіжному шахрайству, зокрема систему обміну інформацією між банками AntiFraudHub та механізми взаємодії з телеком-операторами. Водночас відсутність окремої кримінальної відповідальності для «дропів», на їхню думку, не дозволяє ефективно руйнувати такі схеми.

Також вони пропонують доопрацювати законопроєкт, передбачивши альтернативу штрафам у вигляді громадських робіт або обмеження волі, поширити його дію на криптогаманці та звільняти від відповідальності осіб, які добровільно допоможуть викрити організаторів схем.