Про це заявив голова Національного банку України Андрій Пишний, передає Інтерфакс-Україна.

За словами Пишного, Нацбанк ставить задачу до 2027 року імплементувати все необхідне для максимальної еквівалентності.

"За показником еквівалентності того, яким є сектор по відношенню до вимог ЄС, нещодавно робили незалежні заміри, які показали 75-77% відповідності фінансового сектору, які вимагають в ЄС", – сказав Пишний.

Він зазначив, що імплементація усіх вимог Євросоюзу не має бути механічною, адже це схоже на наздоганяння цілі, яка постійно рухається вперед.

Пишний також пояснив, що зараз у ЄС відбувається дискусія щодо потреби дерегуляції, підживлення конкурентоспроможності, тому регуляторне поле може змінюватися.

"Україна може зробити свій внесок в якість цих дерегуляцій. Регуляція – це смарт архітектура, і для того, щоб вона калібрувалась належним чином, потрібно враховувати унікальний досвід України", – зауважив Пишний.

Він наголосив, що ще є речі, які потрібно додатково імплементувати в правовий інституційний статус, і незабаром Нацбанк прийде з відповідними пропозиціями до народних депутатів.

"У нас є декілька викликів, зокрема підхід, який пов'язаний із потребою якнайшвидше імплементувати усі без виключення відповідні норми та надбання співтовариства. [...] Нацбанк поставив собі за мету до 2027 року до кінця імплементувати усе необхідне для максимальної еквівалентності законодавства", – резюмував Пишний.

У березні цього року перша заступниця голови Національного банку України Катерина Рожкова заявляла, що частина страхових компаній може залишити ринок у процесі виконання вимог Директиви Solvency II, тож консолідація триватиме.

"Директива Solvency II, до імплементації якої ми йдемо в межах євроінтеграції, передбачає складніший підхід до якості активів. Прямого переліку прийнятних активів не буде, натомість з'явиться вимога до їхньої ринкової оцінки, а також оцінки ризиків, пов'язаних із такими інвестиціями, що потребуватиме серйозних технологічних підходів та навчання персоналу", – пояснювала Рожкова.

Як повідомлялося, Національний банк України реорганізував Департамент ризик-менеджменту та створив на його основі Департамент інтегрованого ризик-менеджменту.

Серед головних завдань департаменту – формування резервів на покриття фінансових ризиків, пов’язаних зі зменшенням корисності активів НБУ; оцінка справедливої вартості фінансових інструментів та майна, що передається або пропонується в заставу, а також верифікація звітів оцінювачів і моніторинг заставного майна.