«Портфель без застави та жодного непрацюючого кредиту», – розповіла перша заступниця голови правління банку «Глобус» Олена Дмітрієва під час круглого столу «Кредитування енергообладнання в Україні: як стати енергонезалежним», проведеного «Фінансовим клубом».

«За два роки ми вже профінансували ОСББ на 250 млн грн і видали 160 кредитів. Непогоджених заявок у нас десь 5%. 95% заявок, які ОСББ подають, ми погоджуємо. Всі вони йдуть у співпраці з Фондом енергоефективності», – повідомила Олена Дмітрієва.

Банкірка розкрила, чому модель виявилась настільки надійною. «У ОСББ середній чек – 1,5 млн грн, причому без застави. В ньому немає NPL, і він вигашується за пів року після компенсації від Фонду енергоефективності», – зазначила вона.

Висока якість заявок пояснюється попереднім відбором: Фонд компенсує до 70% вартості проєкту, а місцева влада додає ще 10-15%. «Тому навіть без компенсації відсоткової ставки період окупності для ОСББ виходить 2-3 роки максимум», – додала Олена Дмітрієва. Без держпідтримки окупність була б більше 10 років.

Окремо вона нагадала про програму «0-5-7%» для придбання генераторів та СЕС: на перший рік ставка 0% для ОСББ, другий – 5%, третій – 7%. ОСББ найчастіше беруть кредити на індивідуальні теплові пункти, сонячні електростанції, утеплення фасадів та даху, теплові насоси, генератори.

Керівник проєктів управління розвитку продажів корпоративним клієнтам ОТП Банку Руслан Дорошенко пояснив, чому банки уникають цього сегменту: «Для частини банків фінансування ОСББ абсолютно не є фокусом: відносно невеликі суми кредитних лімітів плюс збір підписів мешканців займає багато часу».

Директор департаменту сталого банкінгу Укргазбанку Олексій Савін спостерігає складнощі з підбором якісних підрядників. «З ОСББ не дуже хочуть працювати великі якісні недорогі підрядники, бо для них це додатковий «головний біль». Тому підключаються різні ФОПи, і далеко не всі з них є надійними і якісними. І інколи таке обладнання було в два-три рази дорожче, ніж фактична ринкова вартість», – повідомив Олексій Савін.