
Інфляція в Україні у липні трохи сповільнилася, але все ще залишається значно вищою за цільові показники НБУ. Її динаміка переважно визначається зростанням витрат виробників, воєнними та адміністративними факторами, а не класичними монетарними механізмами. Через це традиційні інструменти НБУ виявляються малоефективними, а боротьба з інфляцією потребує системних змін, спрямованих на підтримку виробництва та кредитування, пише в своїй колонці ексміністр економіки, завідувач кафедри регіоналістики Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Богдан Данилишин.

Українська інфляція має переважно витратний і структурний характер, на який майже не впливають традиційні інструменти монетарної політики. Попри жорстку політику НБУ, інфляційний тиск зберігається через воєнні чинники, фіскальний дефіцит, подорожчання виробництва й слабкість трансмісійних каналів. Це ставить під сумнів ефективність класичного антиінфляційного арсеналу та потребує перегляду підходів, пише в своїй колонці завідувач кафедри регіоналістики Київського національного університету ім. В. Гетьмана, ексголова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Інфляція в Росії з 1 по 7 липня становила 0,79% – це максимальне тижневе зростання індексу споживчих цін з весни 2022 року, коли ціни стрімко зростали через побоювання економічної кризи та обвалу рубля. Під час прискорення інфляції в кінці минулого – на початку цього року ціни додавали не більше ніж 0,5% на тиждень.
ТОП-новини