У банків є три сценарії розвитку

У банків є три сценарії розвитку

Війна змусила банки мати декілька сценаріїв розвитку ринку навіть на короткі строки.

Про це розповіли банкіри під час круглого столу «Пів року війни: стан та перспективи банківського сектору», організованого «Фінансовим клубом».

«Ми перейшли на сценарний розвиток. У нас є три базові сценарії, де перший – «дуже гарно», другий – «дуже погано», і третій – «щось посередині». Ми рухаємося «посередині», але готові перемикатися в міжсценарному просторі», – розповів заступник голови правління ПУМБ Себастіан Рубай.

Голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова вважає, що зараз більшість банків дивляться на горизонті «до кінця року». «Деякі сегменти ринку заморожені, зокрема іпотека, і залежать від державної підтримки. Дуже важливі інвестиції в дистанційні інструменти взаємодії. Вони є критично важливими. Третє – це операційна ефективність, наскільки швидко будуть прийматися рішення. І тут якраз і буде конкуренція серед банків, хто готовий швидше ухвалювати рішення по клієнтах, по кредитах, йти на індивідуальний підхід до клієнта. Четвертий фактор – персонал», – перерахувала Олена Коробкова основні фактори, які впливають зараз на стратегії розвитку банків.

«Наша стратегія була повністю змінена і зараз залежить від ситуації в економіці, на фронті, від персоналу. На жаль, ми не можемо передбачити усі негативні наслідки війни, тому гнучкість і швидкість ухвалення рішень – це основні компоненти», – каже перша заступниця голови правління банку «Глобус» Олена Дмітрієва.

Потрібна диверсифікація бізнесу, доповнює голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов. «Треба шукати нові ринки і нові можливості, – заявив він. – Операційно банківська система стала набагато безпечнішою. Якщо ми пройшли виклики, пов’язані з війною, то операційно ми “супер”».

«Банки, бізнес-моделі яких показали свою життєздатність, будуть далі йти і займатися тією бізнес-стратегією, яка в них була. Транзакційний бізнес у більшості банків зберігається, навіть в когось стає більшим. Тому ця частина бізнесу буде такою ж потужною, як і до війни. Дуже багато клієнтів відновили свою економічну діяльність, навіть відкривають нові напрямки, – розповідає голова правління Акордбанку Олексій Руднєв. – Вже почалися державні тендери, відновлюється напрямок банківських гарантій. У нас не було ніколи великого кредитного апетиту ні на корпоративному, ні на роздрібному ринках. Банки, в яких основним був транзакційний бізнес, будуть його продовжувати розвивати і далі. А для тих, хто також розвивав кредитування, реструктуризація буде одним із основних напрямків».

Себастіан Рубай каже, що низка викликів є універсальними – збереження капіталу та якості портфеля. «Ми йдемо шляхом trial and error: починаємо щось, особливо в кредитуванні, дивимося два – три місяці, спостерігаємо поведінку клієнтів перед тим як зробити наступний великий крок. Зараз ми на рівні 30% від довоєнного кредитування. Якщо до війни ми кредитували на роздрібному ринку 5 млрд грн на місяць, то зараз трохи більше 1,5 млрд грн після майже нуля в березні та квітні», – зазначив він.

ПУМБ спостерігає найбільший удар саме з боку роздрібного бізнесу, оскільки поведінка такого клієнта одразу відображається на банку. «Якщо клієнт не платить, ми одразу резервуємо і отримуємо вплив на капітал. У випадку корпоративного бізнесу цей ефект відстрочено», – пояснює Себастіан Рубай.

Банк намагається відновити масові клієнтські потоки, щоб не допустити стратегічну ерозію моделі споживчого кредитування. «Ніколи транзакційний клієнт, з точки зору дохідності, не компенсує кредитного клієнта. Виклик № 1 – якість кредитного портфеля. Виклик № 2 – компенсація транзакційним бізнесом. І виклик № 3 – це розуміння, кого в поточній ситуації кредитувати, щоб не допустити падіння гарних, працюючих активів», – підсумував основні проблеми Себастіан Рубай.

«Немає єдиного рецепту, яка бізнес-модель краща. Все залежить від того, хто кінцевий бенефіціар – держава, іноземний чи український власник, його можливостей і від того, на чому концентрувався банк до війни. Якщо банк був універсальним, він і зараз продовжує бути універсальним. А якщо банк був транзакційним, йому зараз швидко перелаштуватися і стати універсальним майже неможливо. Це шлях довжиною в декілька років. Важливо зберегти те, що є», – пояснила Олена Коробкова.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу