Це один із завершальних етапів підготовки до відкриття переговорних кластерів перед вступом до ЄС, повідомила голова комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолана Підласа.

За її словами, 90% бюджету ЄС наповнюється внесками країн-членів, і Україна після вступу також братиме участь у його фінансуванні.

«За нинішньої системи розподілу бюджету ЄС Україна буде нетто-отримувачем коштів, але деякі східноєвропейські уряди від нашого вступу, м’яко кажучи, не в захваті», – зазначила вона.

Майбутні внески України складатимуться з:

• митних платежів (75% яких перераховуються до бюджету ЄС);
• частки ПДВ (0,3% від зібраного, але не більше половини валового національного доходу);
• грошового внеску пропорційно ВНД для покриття дефіциту бюджету ЄС;
• збору на неперероблену пластикову упаковку (0,8 євро за 1 кг сміття).

Водночас Україна просить перехідний період для збору на пластик через відсутність законодавства та інфраструктури.

«Ми просимо про перехідний період (після вступу до ЄС) для збору на неперероблену пластикову упаковку, тому що в нас наразі відсутнє законодавство і інфраструктура для обліку цих відходів», – написала вона.

Також Україна просить тимчасово відтермінувати або зменшити внески через значні витрати на оборону та поствоєнне відновлення. «Через значні видатки на оборону та пост-воєнне відновлення, ми просимо тимчасово відтермінувати або зменшити внески України в бюджет ЄС, який є частиною зібраного ПДВ і який розраховується залежно від валового національного доходу», – пояснила Підласа.

Скринінг 33 Розділу допомагає з’ясувати, як Україна обчислює валовий національний дохід, збирає ПДВ і митні платежі та наскільки ефективно це відбувається.

Україна планує завершити скринінг усіх розділів до кінця вересня.