Обмінники перевірять під мікроскопом Фото В'ячеслава Садовничого

Обмінники перевірять під мікроскопом

Нацбанк більше не вимагає ліквідації всіх небанківських мереж обмінних пунктів, оскільки не знайшов союзників у парламенті. Замість цього він планує посилити вимоги до роботи фінансових компаній, які займаються обміном валют. FinClub з'ясував, хто стоїть за обмінниками і наскільки вони багаті.



Операція «Ліквідація» скасовується

Національний банк відмовився від своєї ідеї закрити всі небанківські пункти обміну валют, і зробив це не з власної волі. «Верховна Рада зарубала цю пропозицію. Тому Нацбанк вирішив не домагатися заборони на проведення валютно-обмінних операцій такими компаніями», – розповіло FinClub джерело, близьке до регулятора.

Як повідомляв FinClub, наприкінці січня НБУ ініціював розробку законопроекту про позбавлення фінансових компаній ліцензій на здійснення валютних операцій. У Нацбанку вважали, що ліквідація 1107 підрозділів небанківських обмінників не буде помітною, оскільки їм належить лише 1% ринку (за 11 місяців 2014 року вони купили $79,9 млн, продали – $79,6 млн), але «порушують законодавство». «Економічній доцільності в їхньому існуванні немає, «головняку» – скільки завгодно», – говорив перший заступник голови НБУ Олександр Писарук. За його словами, вже до березня мали підготувати законопроект, після чого – передати в Раду і протягом квітня-травня прийняти його. Набуття законом чинності взагалі планувалося «через три місяці після опублікування». Таким чином, йшлося про ліквідацію обмінників на початку осені.

Вже 18 лютого в парламенті відбулися слухання на тему «шляхів стабілізації банківської системи». До рекомендацій комітету за їх підсумками було включено доручення Кабміну «опрацювати питання введення заборони для небанківських фінансових установ та УДППЗ «Укрпошта» на здійснення валютно-обмінних операцій».

Однак у березні депутати Олександр Данченко («Самопоміч»), Валерій Бабенко і Валерій Лук'янчук (обидва – «Народний фронт») з комітету з питань інформатизації та зв'язку попросили голову комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради Сергія Рибалку відхилити це доручення. Відтоді питання заборони роботи вуличних обмінників у Раді не піднімалося: ні президент, ні уряд, ні народні депутати не подали відповідної ініціативи. У п'ятницю прес-служба голови комітету Сергія Рибалки не відповіла на запит FinClub.

Заступник голови комітету Руслан Демчак вважає, що небанківські обмінники не є основною проблемою валютного ринку. «Проблема – в «чорних» обмінних пунктах, які масово відкриваються в усіх містах, особливо у великих. Тільки в Києві таких обмінних пунктів приблизно тисяча, – повідомив він FinClub. – Доходить до того, що з вантажівки вивантажують ларьок, який може працювати під вивіскою «Обмін валют» кілька днів або місяць, до першої перевірки, а після цього його перевозять в інше місце». НБУ закриває очі на обмінники без ліцензії (вони не підпадають під юрисдикцію НБУ), вважаючи їх проблемою правоохоронців, каже депутат. «Але такі пункти кришуються дрібними чиновниками з міліції і продовжують працювати», – нарікає він.

Менше чотирьох

Ліцензії на проведення валютно-обмінних операцій мають фінансові компанії «ГГЛА», «Фінод», «АбсолютФінанс» і «Вікторія». Такі ліцензії має ​​«Укрпошта» та система «ГлобалМані», але вони не проводять обміну валют. «Українська фінансова група» має ліцензію на обмін залишку в розмірі менше мінімальної купюри.

Оскільки немає законної можливості забрати у них ліцензії, центробанк вирішив хоча б посилити умови роботи. НБУ оголосив про підготовку нових вимог до капіталу, структури власності та ділової репутації власників мереж обмінних пунктів. «За останні два роки Нацбанк не видав жодної ліцензії на валютно-обмінні операції. Це дуже складний ринок, який може безпосередньо впливати на фінансову стабільність держави. Останнім часом ми бачили багато зловживань, пов'язаних з «сірим» або «чорним» ринком валюти, шахрайством. Тому ми плануємо до кінця року врегулювати низку питань щодо вимог до таких установ», – пояснив Олександр Писарук.

Щоправда, одного з чотирьох гравців вже було вибито з ринку неринковими методами: на початку серпня «закрилася» фінансова компанія «Вікторія». Державна фіскальна служба і прокуратура Києва підозрюють її в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Арешт понад $4 млн, знайдених під час обшуку, позбавив київську мережу обмінників «оборотних» коштів. Оскільки тепер тільки три компанії можуть використовувати свої ліцензії, «негласний мораторій на видачу новим компаніям ліцензій фактично зробив їх монополістами», стверджує Руслан Демчак.

Законодавство лояльне до таких обмінників і вимог, які складно виконати, до них не висуває. Згідно з постановою НБУ № 297/2002, для отримання генеральної валютної ліцензії з опцією «обміну валют» небанківська установа повинна мати власний капітал у розмірі не менше 0,2 млн євро (зараз це близько 5 млн грн).

Депутат визнає необхідність «підняти до них вимоги, щоб вони синхронно відповідали вимогам для пунктів обміну валют банків». «Можливо, необхідно підняти вимоги до статутного фонду. Головне, щоб такі фінансові установи дорожили ліцензією і не порушували валютного регулювання», – упевнений Руслан Демчак.

Обмінники викликають невдоволення тим, що переманюють клієнтів у банків, пропонуючи більш вигідний курс обміну. Також у них частіше буває валюта на продаж, ніж в банках. Крім того, небанківські обмінники підозрюються в ігноруванні вимоги НБУ продавати валюту тільки за паспортом і тільки на суму до 3 тис. грн в одні руки.

Хто на арені

FinClub спробував зв'язатися з компаніями «ГГЛА», «Фінод» і «Абсолют Фінанс», щоб дізнатися їхню думку про нову ініціативу НБУ, але їхні номери телефонів як фіксованого, так і мобільного зв'язку минулого тижня не відповідали. У серпні, коли FinClub намагався дізнатися про їхню реакцію на подію з «Вікторією», ці компанії також не відповідали на телефонні дзвінки і запити електронною поштою.

НБУ пообіцяв дізнатися про реальну структуру власності валютно-обмінних мереж і рівень добробуту їхніх власників так само, як уже з'ясував таку інформацію про власників банків. FinClub вирішив уже зараз почати шукати відповіді на ці питання.

ТОВ «Абсолют Фінанс» створено в 2008 році. Його статутний капітал становить 85 млн грн. У компанії, згідно з Єдиним держреєстром юросіб та фізосіб-підприємців, три контролера – кінцевих беніфіціарних власника: Оксана Бродська (внесок – 34 млн грн; 40%), Ілона Бродська (25,5 млн грн; 30%) та Григорій Пронько (25,5 млн грн; 30%).

У Оксани та Ілони Бродських немає нерухомого майна (згідно з Держреєстром майнових прав на нерухоме майно). Але воно є у Григорія Пронька. Він зареєстрував право приватної спільної власності на 1/5 присадибної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Шпитьки Київської області, яке знаходиться неподалік Києва. Там розташовані його 20% ділянки для ведення особистого сільського господарства (0,1545 га). Йому також належить 1/12 будинку в селі Шпитьки.

ТОВ «Фінансова установа “ГГЛА”» з капіталом 5 млн грн існує з 2010 року. По 50% володіють Віталій Гнідунець та Олександр Віталійович Гнідунець (ймовірно, син).

У Олександра Гнідунця є квартира загальною площею 259,3 кв. м у центрі Києва за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 30/10. А у Віталія Гнідунця – у Києві трикімнатна квартира площею 76,7 кв. м і загальною вартістю 179 тис. грн за адресою: вул. Кадетський Гай, 11. Ця ж квартира вказана як місце реєстрації Олександра Гнідунця, тоді як Віталій зареєстрований у смт Калинівка Київської області.

Ще одну київську квартиру Віталія Гнідунця (за адресою: провулок Музейний, 2б) заборонено відчужувати, згідно з іпотечним договором 2007 року. На цю квартиру № 7-8 є обтяження за боргом на $396 тис., який має бути виплачений до 16 листопада 2021 року, і боргом на 8,333 млн грн – з погашенням до 16 вересня 2027-го. Наявність обтяження не завадила зробити цю квартиру місцем реєстрації ТОВ «ГГЛА».

Одеська компанія «Фінод» зареєстрована в 2012 році. Капітал компанії – 7 млн грн – оплатив Максим Ткаленко, який проживає в Одесі. Саме він очолює компанію. Активів у нього небагато: він має право приватної спільної сумісної власності на квартиру площею 36,2 кв. м в Новомосковську Дніпропетровської області.

«Заморожена» зараз компанія «Вікторія» існує з 2006 року. Її капітал – 6,395 млн грн, а власником є ​​Юрій Гудзь. Йому належать дві квартири загальною площею 40 кв. м і 30,9 кв. м у Києві за адресою: вул. Регенераторна, 4. Для ведення садового господарства він отримав у селі Зазим'я Броварського району Київської області земельну ділянку площею 0,05 га.

Цих даних явно недостатньо, щоб судити про платоспроможність власників мереж обмінних пунктів. Впровадження вимог до власників допоможе НБУ отримати більш повну інформацію про активи власників, що дозволить покласти на них фінансову відповідальність за можливі порушення в майбутньому. «Структуру власності потрібно знати для того, щоб у разі порушень власники не могли уникнути відповідальності. А капітал – це така собі запорука їхньої дисципліни», – вважає член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

В'ячеслав Садовничий, Олена Губар

 

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу