Уряд підготував два проєкти бюджету на 2022 рік: «базовий», який вже подано до парламенту, та «розширений», який враховує 30 млрд грн додаткових коштів від ще не ухваленого податкового законопроєкту № 5600. Фактично Кабмін поставив Верховну Раду перед необхідністю збільшення податків для фінансування інфраструктурних проєктів, зокрема тих, які вже будуються в 2021-му.

Зокрема на проведення Всеукраїнського перепису населення заплановано лише 400 млн грн (це тільки витрати на інформаційно-технологічне забезпечення його проведення), і навіть не Держстату, а Міністерству цифрової трансформації. Ще 1,3 млрд грн має надійти від законопроєкту № 5600 (див. графік).

Поки депутати думають над цим ультиматумом, вони мають розглянути «базовий» варіант бюджету. Проєкт № 6000 передбачає подальше скорочення фіскального домінування. Очікувані темпи зростання доходів (в порівнянні із «заниженим» планом 2021 року) – на 14,4%, або 159,9 млрд грн – будуть випереджати приріст витрат (із врахуванням сальдо кредитування), які зростуть на 7,5%, або 101,3 млрд грн. Помірне зростання витрат зменшить плановий дефіцит бюджету на 58,6 млрд грн, або 23,8%. У відносних показниках Мінфін розраховує на скорочення дефіциту з 5,1% (а можливо, й менше) до 3,5% ВВП (див. графік).

Із врахуванням додаткових 30 млрд грн, сумарні витрати держбюджету зростуть майже до 1,5 трлн грн. Хто ж наступного року витратить ці кошти? (див. графік).

При цьому більшість додаткових витрат бюджету – споживчі (див. графік).

Після стрімкого зростання в 2021 році витрат на Верховну Раду, Президента та Кабінет Міністрів в 2022-му їх бюджетні «апетити» будуть дещо скорочені – сумарно на 6,7% (див. графік).

Фінансування Міністерства внутрішніх справ майже не зміниться (-0,07%), але фінансування правоохоронців зросте: за рахунок скорочення на 1,93 млрд грн закупівлі гвинтокрилів міністерство збільшить витрати правоохоронних структур. В 2022 році 98,2 млрд грн будуть розподілені наступним чином (див. графік).

Витрати на Міністерство оборони зростуть більш суттєво – на 11,4%, або 13,4 млрд грн. Більше коштів отримає і Головне управління розвідки Міноборони (+11,8%) та Служба зовнішньої розвідки (+11,2%).

Більше фінансування також отримає антикорупційна (і не тільки) інфраструктура: Офіс генпрокурора (+17,5%), Національне агентство з питань запобігання корупції (+12,7%), Національне антикорупційне бюро (+10,6%), Державне бюро розслідувань (+3,4%).

Судді також отримають більше – витрати на Державну судову адміністрацію зростуть на 13%, а на нещодавно створений Вищий антикорупційний суд – на 36%. Проте фінансування Верховного Суду та Конституційного Суду оптимізується.

Серед найбільших бенефіціарів збільшення витрат бюджету чітко видно медицину, освіту, оборону та будівництво доріг (див. графік).

Не пощастило міністерствам, витрати яких «підхопили» інші бюджетні розпорядники (див. графік).

І на останок – оцінка потенційних втрат від податкових пільг (див. графік).