Україна відібрала в росіян Сенс Банк. Історія націоналізації

Україна відібрала в росіян Сенс Банк. Історія націоналізації

Національний банк вивів Сенс Банк з ринку. О 9 ранку в цю установу, яка колись найменувалась Альфа-Банком, зайшла тимчасова адміністрація ФГВФО. Уряд вже вирішив викупити за 1 гривню банк колишніх російських підсанкційних власників. Сенс Банк стає найменшим серед державних, але це несуттєво спростить його подальшу приватизацію.

Національний банк ввечері 20 липня ухвалив рішення вивести системно важливий Сенс Банк з ринку через загрози вкладникам, викликані контролем над банком підсанкційними російськими власниками. Це формулювання не випадкове – саме за цією новою підставою НБУ зобов’язаний виводити з ринку навіть платоспроможні системні банки.

«Правління Нацбанку ухвалило рішення вивести з ринку системно важливий банк Сенс Банк і звернутися з пропозицією до Кабінету Міністрів щодо участі держави у цій процедурі», – заявив голова НБУ Андрій Пишний.

В рамках цієї схеми швидкої націоналізації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб 21 липня о 9 ранку запровадив тимчасову адміністрацію в Сенс Банк і почав підготовку до переходу банку в державну власність. Рішення уряду про викуп акцій Сенс Банку за 1 гривню вже ухвалено.

100% акцій Сенс Банку будуть належати Мінфіну і зберігатися на рахунку в цінних паперах в депозитарній установі Укрексімбанку.

Фінальний аргумент

Причини виведення Сенс Банку з ринку НБУ виклав в своєму рішенні № 248-рш. У 17-сторінковому документі Нацбанк зазначає, що структура власності Сенс Банку є непрозорою. Росіянин Андрій Косогов набув істотну участь в банку (40,9614%) незаконно – без отримання погодження НБУ – з метою ухилення від санкцій Германом Ханом та Олексієм Кузмічьовим, а росіяни Михайло Фрідман (32,8632%) та Пьотр Авен (12,4018%) не тільки знаходяться під санкціями ЄС, Великої Британії, Канади, Швейцарії, Австралії та Нової Зеландії, які передбачають повне блокування активів, а й «активно підтримували матеріально або фінансово та отримували вигоду від російських посадових осіб, відповідальних за анексію Криму та дестабілізацію України». Зокрема Михайло Фрідман «спромігся налагодити тісні зв’язки з адміністрацією президента російської федерації Путіна», а Пьотр Авен «є одним із наближених олігархів Путіна».

Репутаційний ризик власників банку, які пов’язані із країною-агресором, негативно вплинув на фінансовий стан українського банку. Непрацюючі кредити Сенс Банку зросли на 63%, причому суттєво погіршився портфель кредитів бізнесу – на 205%, тоді як роздрібний портфель був в кращому становищі – погіршився на 26%. Активи банку за півтора року скоротилися зі 117,7 млрд грн до 77,1 млрд грн. Кредитний ризик за кредитними операціями зріс на 27%, а регулятивний капітал банку впав на 50% через рекордний збиток в 2022-му. Негативний вплив репутаційного ризику на діяльність Сенс Банку визнав і аудитор фірми «РСМ Україна», який аудіював звітність банку за 2022 рік.

 
 

10-річні санкції проти бенефіціарних власників Сенс Банку запровадила і Україна, розширивши їх в липні на акціонерів банку – люксембурзьку ABH Holdings SA та кіпрську ABH Ukraine Limited – та інших учасників російської «Альфа-Груп». Тому ідею росіян передати контроль за Сенс Банком кіпрській Karswell Ltd. в НБУ сприйняли як спробу «обходу санкцій», які забороняють відчуження активів в будь-який спосіб. Через санкції власники банку втратили бездоганну ділову репутацію, а право голосу за їхніми акціями передано довіреній особі Сімеону Дянкову.

НБУ дійшов висновку, що через санкційні обмеження власники не зможуть підтримувати банк, що «становить загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів». За даними ФГВФО, фізособам у випадку банкрутства банку довелося б виплатити одразу 44 млрд грн.

Півтора року невизначеності

Це був довгий шлях до націоналізації Сенс Банку. Україна, попри повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022 року, майже півтора року не могла визначитися, що робити із цим російським активом. Загроза експропріації або навіть ліквідації Альфа-Банку постала з першого дня війни.

Через цей ризик почався відтік вкладників, який тривав з березня до жовтня 2022 року. З початку вторгнення кошти фізосіб в Сенс Банку в гривні скоротилися на 13%, а в іноземній валюті – на 30%, попри запровадження державою 100% гарантії за вкладами населення під час війни. Ще більше грошей забрали юрособи, які ризикували втратити кошти у випадку ліквідації банку: в гривні їхній портфель скоротився на 43%, у валюті – на 45%. Через рекордний відплив коштів бізнесу Сенс Банк став одним із семи спеціалізованих ощадних банків, оскільки вже більше 50% його пасивів сформовано коштами фізичних осіб. В країні таких п’ять системних банків: крім Сенсу, також ПриватБанк, Ощадбанк, А-Банк і Універсал Банк (monobank).

 
 

Потреба в коштах змусила Сенс Банк підняти ставки за депозитами фізосіб, оскільки банк не мав інших джерел фондування. Банк потребував підтримки, але активи підсанкційних власників були заморожені. Тому вони просували хитру схему: Захід розморожує активи найбільшого власника банку – росіянина Михайла Фрідмана, а той заводить на рахунки тоді ще Альфа-Банку $1 млрд. Цього не трапилося, тому загроза ліквідації банку зберігалася, як і відплив коштів – в липні 2022-го банк продовжив до пів місяця строки замовлення готівки для клієнтів, намагаючись загальмувати цей процес.

Щоб внести ясність у питання подальшої долі Альфа-Банку, парламент в жовтні ухвалив закон про націоналізацію будь-якого системного банку, який втратить платоспроможність під час війни. І хоча із 14 системних банків на той момент 10 мали приватний капітал, закон ухвалювався в першу чергу для націоналізації Альфа-Банку.

Однак вона не відбулася. Банк змінив свою PR-стратегію і почав переконувати клієнтів не забирати кошти, оскільки банк все одно буде націоналізований і стане державним. Паралельно установа дистанціювалася від «російськості» свого бренду і перейменувалася з Альфа-Банку на Сенс Банк (™ Sense Bank).

Це спрацювало: відплив не тільки зупинився – кошти почали повертатися в банк, чому також сприяло запровадження конвертаційних валютних депозитів за курсом кращим, ніж в інших системних банках. З грудня 2022-го до червня 2023-го гривневі кошти фізосіб в банку зросли на 7%, юросіб – на 27%. Сенс Банк повернув свою ліквідність і зміг достроково виплатити 5-річне рефінансування НБУ, а держава втратила формальні підстави для виведення Альфи з ринку.

 
 

Владі довелося розробляти і ухвалювати закон з новим механізмом націоналізації – вже не на підставі неплатоспроможності, а через санкційні обмеження. Він набув чинності 19 червня.

Власники Сенс Банку намагалися до останнього зупинити цей процес. Пообіцяли віддати банк польському інвестору лише за $1. А коли на цю пропозицію влада не відреагувала, почали погрожувати судом із вимогою компенсації за банк. Остання загрозлива заява: через націоналізацію Сенс Банку постраждають міноритарії, яким сумарно належить 15%, та власники облігацій ABHH. Йдеться про UniCredit (9,9%) та центр дослідження ракових захворювань (3,8736%). Схожа ситуація і з власниками облігацій однієї з компаній «Альфа-Груп», яких на $400 млн продали клієнтам Сенс Банку. Виплати за ними зараз під питанням.

День Націоналізації

І хоча закон, який відкрив шлях до націоналізації Сенс Банку, набув чинності ще місяць тому, в НБУ не поспішали. Джерела в НБУ пояснювали, що регулятор хоч і не збирався зволікати із виводом Сенсу з ринку, але і поспішати не планував, щоб «не створювати підстави для оскарження націоналізації в судах», як це відбувалося в історії з націоналізацією ПриватБанку.

Новий закон, ухвалений під Сенс Банк, зобов’язав НБУ ухвалити рішення про вивід з ринку системно важливого банку, якщо до цього банку чи будь-кого з його власників істотної участі (більше 10%) були застосовані міжнародні або українські санкції, які «становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи через позбавлення/обмеження права особи, до якої застосовані санкції, розпоряджатися активами». Найочевиднішою загрозою для вкладників є неможливість банку провести докапіталізацію підсанкційними акціонерами Сенс Банку, коли в цьому буде потреба.

Після ухвалення 20 липня відповідного рішення НБУ Сенс Банк потрапив до ФГВФО, який з 9 ранку 21 липня запровадив в банку тимчасову адміністрацію. Вже в п’ятницю вдень Кабінет Міністрів ухвалив рішення увійти в капітал Сенс Банку.

Міністерство фінансів за новим законом отримало право брати участь у виведенні з ринку не тільки неплатоспроможних системно важливих банків, а й системних банків, виведених з ринку через санкції, тому зможе подати до ФГВФО заявку на участь «у виведенні системно важливого банку з ринку». Маючи попереднє усне погодження від уряду, Фонд вирішив не зупиняти виконання розрахункових та касових операцій клієнтів, крім пов’язаних осіб. Тобто звичайні клієнти не мають відчути проблем: їхні платіжні картки та мобільний застосунок Sense продовжать працювати, доступ до зняття коштів в банкоматах та до овердрафтів зберігається. «Всі фізичні особи зможуть користуватися своїми наявними коштами в межах лімітів, які встановлені банком або Національним банком», – зазначила директорка-розпорядниця ФГВФО Світлана Рекрут.

Мережа відділень банку працює як зазвичай. «Що стосується юридичних осіб, наразі все заблоковано, тому що це є вимога чинного законодавства. Ми зараз працюємо на прийом платежів від юридичних осіб, а вихідні платежі будуть ходити в п’ятницю з другої половини дня», – пояснила вона. В період тимчасової адміністрації не будуть діяти всі договори кредитування та кредитних ліній юросіб.

Формально тимчасова адміністрація в Сенс Банк запроваджена на один місяць – до 20 серпня, але закон визначає, що Фонд впродовж двох календарних днів після отримання рішення уряду взяти участь у виведенні Сенс Банку з ринку здійснить продаж акцій банку Міністерству фінансів та припинить тимчасову адміністрацію в Сенс Банку. Оскільки уряд вже ухвалив рішення викупити Сенс Банк за 1 грн, тимчасова адміністрація пропрацює лише три дні, і вже в понеділок банк повернеться на ринок. «Всі ці заходи ми плануємо здійснити протягом вихідних, тобто в суботу. І в понеділок банк буде працювати у звичайному режимі, але з новим власником», – заявила Світлана Рекрут.

Нове керівництво банку призначить ФГВФО за поданням Міністерства фінансів і погодженням НБУ. Йдеться про голову, заступників та членів наглядової ради, голову, заступників та членів правління Сенс Банку, які почнуть виконувати свої обов’язки в момент виведення тимчасової адміністрації. Контракти з новим топменеджментом Сенс Банку має підписати Фонд, але їх умови визначає Мінфін. «Призначення нового керівництва буде забезпечено у найкоротші терміни для його безперебійної роботи», – пообіцяли в Мінфіні.

Джерела FinClub стверджують, що націоналізація Сенс Банку затягнулася саме через те, що Мінфіну був потрібен час, щоб заздалегідь підібрати команду управлінців для нового держбанку. І якщо раніше в ЗМІ стверджували, що Сенс Банк очолить директорка департаменту фінансового контролінгу НБУ Галина Пахачук, то зараз називається інший претендент – ексголова правління Універсал Банку Дмитро Кузьмін.

Повноваження діючого топменеджменту Сенс Банку, зокрема голови правління Алли Комісаренко, вже призупинені, а їхні контракти припиняються з моменту призначення Фондом нового керівництва. Загальна сума компенсаційних виплат звільненим (крім виплат за невикористану відпустку) не перевищить середньої заробітної плати такої особи за шість місяців.

Власники та інші особи, які зазнали шкоди чи збитків через націоналізацію Сенс Банку, зможуть отримати відповідне відшкодування виключно за рахунок агресора чи агресорів. Це натяк на те, що Україна, схоже, планує вимагати репарації не тільки від росії, але й від білорусі, якщо офіційно визнає її співучасником збройної агресії. Поки війна триває, Україна не отримає жодних відшкодувань від росії, тому і власники Сенс Банк компенсацію отримають нескоро.

Формальний власник Сенс Банку – люксембурзький ABH Holdings S.A. («ABHH») – погрожує судитися з Україною за грошову компенсацію за банк. НБУ готовий до судових позовів. «Національний банк готовий до будь-якого розвитку подій. Рішення, яке ухвалювалося сьогодні, обґрунтоване. Ухвалене в чіткій відповідності до встановленого порядку і процедури і за наявності усіх визначених законодавством підстав», – запевняє Андрій Пишний.

Нові перспективи Сенс Банку

На відміну від націоналізації ПриватБанку, яка відбулася раптово і неочікувано для його клієнтів, до ідеї націоналізації Сенс Банку клієнти звикали цілий рік. «Для дуже багатьох клієнтів Сенсу банк став майже державним задовго до юридичних рухів в цю сторону. Наприкінці 2022 року, після серйозних розмов в ЗМІ про ймовірний перехід банку в державні руки, клієнти почали нарощувати кошти на своїх рахунках. Після періоду стабільного падіння з початку минулого року в жовтні-листопаді тренд розвернувся, і обсяги депозитів та коштів на вимогу почали зростати», – констатує фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Імідж банку серед українців покращиться, а отже, може зрости його клієнтська база, вважає керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.

Зміни в сервісі банку найближчими місяцями не очікуються. «Альфа був хорошим банком з погляду сервісу, особливо в роздрібному сегменті. Цю планку треба буде утримувати вже державному Сенсу», – зазначив Михайло Демків.

Після націоналізації ПриватБанк стрімко знизив депозитні ставки. В Сенс Банку зниження очікується більш повільне. «Навряд чи новий менеджмент банку буде робити різкі рухи. Хоча ставки за депозитами у Сенсу одні з найвищих серед великих банків, і після націоналізації це може змінитися», – прогнозує Олександр Паращій. «Зараз у державних банків різна ситуація з ліквідністю і, відповідно, різні підходи до встановлення ставок», – каже Михайло Демків.

Фінансовий експерт Євген Дубогриз звернув увагу на слабке місце Сенс Банку – корпоративний кредитний портфель. «Чи будуть корпоративні позичальники банку, які зараз обслуговують кредити, так само сумлінно платити за кредитами за нового власника? Позичальники державних банків не так охоче обслуговують кредити, як позичальники приватних. З багатьох причин. І є ризик, що певні позичальники, які обслуговували кредити в Сенсі, коли він належав попереднім власникам, припинять обслуговувати їх за нового власника – держави», – попереджає він.

Експерт згадує, що приватний Альфа-Банк досить жорстко поводив себе по відношенню до недобросовісних позичальників. «Судові справи, стягнення застави майже одразу. Не факт, що за нового менеджменту та за нового власника це триватиме. Як мінімум, частина позичальників захоче «випробувати новий менеджмент на міцність». Може бути певне погіршення якості кредитного портфеля одразу після націоналізації», – зазначає Євген Дубогриз.

Є ще другий фактор. «Багато угод в банку – це результат особистих домовленостей між поточним менеджментом та позичальниками. Є ризик, що за нового менеджменту платіжна дисципліна буде не настільки суворою. Хоча б тому, що новим топам потрібен буде час, аби увійти у курс справи. Тому є дійсно великий ризик, що якість активів погіршиться після переходу до держави. І це дійсно буде тест на міцність та здатність нового менеджменту працювати», – впевнений Євген Дубогриз.

Але якщо рахувати прибутки/збитки від сценарію ліквідації Сенс Банку, коли виникне розрив між сумою виплат вкладників з боку ФГВФО і вартістю ліквідних активів банку, і сценарієм націоналізації Сенс Банку з можливими витратами в майбутньому на докапіталізацію через погіршення кредитного портфеля і неспроможністю нового менеджменту компенсувати ці втрати збільшенням операційної прибутковості, то більше переваг, на думку Євгена Дубогриза, буде у націоналізації.

Приватний – державний – приватний

Андрій Пишний запевняє, що частка держави на ринку після націоналізації Сенс Банку зросте несуттєво. «Частка зростає лише на 3,3 відсоткових пункти і буде становити приблизно 56%», – сказав він.

Уряд давно обіцяє МВФ скорочувати частку держави в банківській системі, відповідно, до приватизації будуть готувати і державний Сенс Банк. «МВФ виступає за зменшення частки держави на банківському ринку, однак завдання продажу банку є важким. Якщо раніше одним із факторів була політична воля, то зараз додається більш вагомий фактор невизначеності в умовах війни. Це не дозволяє розраховувати на інвестора в найближчому майбутньому», – наголошує Михайло Демків.

 
 

Держава запевняє, що стала власником Сенсу тимчасово. «Після закінчення дії воєнного стану Мінфін здійснить залучення інвесторів для продажу АТ «Сенс Банк», – заявили в Мінфіні.

Євген Дубогриз вважає, що будь-які оцінки перспектив приватизації Сенс Банку зараз – це просто гадання на кавовій гущі. «Тобто вгадування, а не аналіз. Хтось та вгадає», – констатував він.

До російського вторгнення першим мали приватизувати Укргазбанк. Сенс Банк стає п’ятим і найменшим державним банком. Такій установі легше знайти нового власника. «Знайти покупців на Сенс має бути легше, ніж на більші держбанки. Тож, імовірно, Сенс і Укргаз продадуть раніше, ніж інші. Мабуть, мова йде про перспективу двох-п’яти років», – очікує Олександр Паращій.

Він нагадав, що власники Сенсу розповідали про інвесторів, готових придбати банк: «Тож варто з тими інвесторами поговорити. Раптом дійсно хочуть». Начебто після націоналізації Сенс Банку його був готовий викупити азербайджанський інвестхолдинг NEQSOL Holding. Але умови подібного продажу мають бути прийнятними для України. «Я не впевнений, що суспільство сприйме ідею продажу Сенс Банку інвестору за вкрай низьку ціну (умовну 1 гривню) із зобов’язанням його докапіталізувати», – зазначає Михайло Демків.

Сімеон Дянков: Інвестори зацікавилися Сенс Банком навіть в умовах війни

Зараз норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2) Сенс Банку за мінімальної потреби в 10% становить 10,99% (на 1 червня), а норматив достатності основного капіталу (Н3) – 8,28% за потреби в 7%. Оскільки в I півріччі Сенс Банк отримав прибуток 2,17 млрд грн, потреба в докапіталізації в нього може з’явитися не раніше кінця року, коли будуть оприлюднені результати оцінки якості його активів та оцінки стійкості.

Але поки що цей ризик невисокий. «Впевнений, що цього року докапіталізації банк не потребуватиме. І наступного – навряд чи. У НБУ досить поблажливі вимоги до капіталу наступного року за підсумками оцінки активів та оцінки стійкості – 0% на вересень 2024-го. Цього показника банк без проблем досягне. Далі – можливо (буде потреба в капіталі. – Ред.), якщо корпоративні позичальники різко погіршать обслуговування», – каже Євген Дубогриз.

Не виключена навіть ситуація, що Україна приватизує Сенс Банк, отримавши за нього кошти в держбюджет, а колишні власники Сенсу все ще чекатимуть на компенсацію з російських репарацій. «Перспективи самих репарацій поки що виглядають туманно. І навіть якщо Україна щось таки отримає, то «альфівці», мабуть, будуть останніми в черзі на розподіл тих коштів. Відповідно, перспективи щось отримати дуже примарні», – вважає Олександр Паращій.

В’ячеслав Садовничий

 

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу