Відповідний законопроєкт №14005 у першому читанні на засіданні у вівторок підтримали 236 народних депутатів, повідомляється на сайті парламенту.

Метою законопроєкту у пояснювальній записці вказано "забезпечення виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) шляхом цифровізації деяких етапів виконавчого провадження, оптимізації його стадій та строків вчинення виконавчих дій".

Для цього пропонується розширити можливості автоматизованої системи виконавчого провадження, зокрема:

щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг тощо;

запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами;

запровадження обмежень для боржника на відчуження та/або застави майна, що йому належить, у тому числі автівок та нерухомості.

Водночас законопроєкт передбачає автоматичне виключення особи з реєстру боржників після того, як на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця надійдуть кошти, які підлягали стягненню. Це є підставою для зняття арешту з коштів/електронних грошей боржника, а також цінних паперів.

Водночас Головне експертне управління Верховної Ради висловило низку зауважень до законопроєкту.

Зокрема, парламентські експерти зауважують, що частина положень законопроєкту спрямовані на обмеження прав боржника у розпорядженні належним йому майном, коштами та цінними паперами у зв’язку з внесенням його до Єдиного реєстру боржників, що навряд чи безпосередньо пов’язано з цифровізацією виконавчого провадження.

Як повідомлялося, ухвалення закону про цифровізацію виконавчого провадження є одним із зобов'язань України за програмою фінансування Ukraine facility від ЄС.

Українська влада обіцяла ухвалити його у другому кварталі, але цього не відбулося, тому Україна отримає лише 1,3 млрд євро у межах п’ятого траншу за програмою замість 2 млрд євро.