Україна згодна на все

Уряд направив до МВФ пакет заходів, на які готова піти влада, щоб отримати кредит за новою програмою розширеного фінансування. Важлива частина Меморандуму з МВФ присвячена реформуванню банківського ринку. Акцент робиться у тому числі на капіталізації банків і погашенні кредитів пов'язаних осіб.

НБУ обіцяє контролювати процес нарощування банками своїх капіталів. Ті, хто не впораються, будуть виведені з ринку або рекапіталізовані державою, в тому числі за допомогою депозитів пов'язаних осіб банків. Посилення відповідальності власників банків, обіцяне МВФ, минулого понеділка вже було прийнято новим законом. Мета регулятора – змусити банкірів відповідати за збитки від позик, наданих прямо або непрямо на користь власника понад 10% акцій банку.

Новий спецвідділ НБУ займеться виявленням економічно пов'язаних відносин між банком і позичальниками на підставі об'єктивних критеріїв. Інсайдерське кредитування обмежать: банки повинні будуть підготувати звіти про обсяги кредитів пов'язаним особам та плани щодо їх зниження. Якщо установа двічі порушить план зниження обсягів інсайдерських кредитів, їй загрожує виведення з ринку.

Робота з проблемними кредитами буде тривалою. До середини травня буде розроблено комплекс заходів щодо поліпшення законодавства в цій сфері, створено систему позасудового вирішення спорів. При цьому НБУ обіцяє не втручатися у двосторонні переговори позичальників і банків про реструктуризацію валютних іпотечних кредитів. Домовлено, що якщо раптом буде прийнято закон, який змушує конвертувати такі позики, президент накладе вето. Для ефективності стягнення активів планується збільшити термін ліквідації установ з трьох до п'яти років. На постійній основі буде впроваджена юридична експертиза збанкрутілих банків, яка зможе встановлювати причину неплатоспроможності поганих гравців.

Справа у практиці

На рівні законодавства умови співпраці з МВФ вже виконуються. 2 березня було прийнято закон про виявлення реальних бенефіціаріїв банків і посилення відповідальності власників за доведення банків до неплатоспроможності. Тепер НБУ доведеться імплементувати закон і почати застосовувати його на практиці. Його можуть використовувати проти власників 40 банків, які збанкрутіли від початку 2014 року: відкрито 239 кримінальних проваджень на суму 42,6 млрд грн. «Ми розраховуємо, що нам буде легше домогтися повернення коштів після посилення відповідальності банкірів», – вважає заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.

Банки перших двох груп затвердили плани докапіталізації минулого року, але не всі готові їх виконувати. Саме через зрив графіків тимчасові адміністрації були введені в Дельта Банк, банк «Надра», Імексбанк, ВіЕйБі Банк. Перелік проблемних установ залежить від бажання їх бенефіціаріїв підтримувати свої активи і надалі.

Ринок згоден з планом

В процесі очищення сектора не повинно бути винятків. «Проблема, що робити з банками, які відносяться до категорії too big to fail – занадто великими, щоб впасти, – не нова. Світовий досвід показує, що якщо фінансовий інститут вважається занадто значним, щоб збанкрутувати і піти з ринку нарівні з іншими невдахами, то це стимулює менеджмент такого банку до більш ризикованих дій і знижує відчуття відповідальності під час прийняття рішень», – зазначає директор департаменту організації, стратегії і PR Кредобанку Роман Лепак.

Для вирішення питання необслуговуваних позик вже давно обговорюється можливість створення банку поганих активів. Ця ідея не була реалізована. Невдалим прикладом став і єдиний санаційний банк – Родовід. «Стійкі банки чекають від держави передусім не фінансової підтримки, а усунення очевидних білих плям у регулюванні ринку: у порядку оподаткування операцій купівлі-продажу боргів, забезпеченні захисту прав кредиторів, вирішенні замороженого питання валютної іпотеки. Від вирішення цих проблем безпосередньо залежить, як швидко банки зможуть забезпечити повноцінну кредитну підтримку відновленню економіки України», – вважає начальник аналітичного відділу Альфа-банку Олексій Блінов.