Міжнародний валютний фонд розширив до 35-ти кількість структурних маяків за програмою з Україною.
Представники влади України та експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ) досягли Угоди на рівні персоналу щодо оновленого пакету заходів економічної та фінансової політики для першого перегляду 4-річної програми в рамках механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility; EFF).
Добрий МВФ
Міжнародний валютний фонд справдив сподівання українців. Сьогодні рада директорів МВФ схвалила для України програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF). Її загальний обсяг на чотири роки складе 12,348 млрд спеціальних прав запозичень (SDR), тобто приблизно $17,5 млрд, відзначають у Фонді. Втім, курс SDR постійно коливається, відповідно в доларовому еквіваленті змінюватиметься як сума виданих коштів, так і сума погашення. Наприклад, від початку 2015 року SDR подешевшав на 5,08% – з $1,4488 до $1,3752.
Спочатку українська влада висловлювала найоптимістичніші очікування – аж до отримання першого траншу в розмірі до $10 млрд вже наступного дня після засідання ради директорів. Але сьогодні і міністр фінансів Наталія Яресько, і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявили, що розраховують на $5 млрд. З них SDR 1,915 млрд ($2,7 млрд) повинні піти на покриття дефіциту держбюджету, а SDR 1,631 млрд ($2,3 млрд) – до резервів Національного банку. Але технічно ці платежі призведуть до збільшення золотовалютних резервів НБУ. Джерело FinMaidan в НБУ сказало, що регулятор розраховує на перший транш не менше $4 млрд.
Відновлення співпраці з МВФ має дозволити Україні отримати додаткове фінансування від зарубіжних партнерів на суму $7,5 млрд, а також запустити процес реструктуризації зовнішнього держборгу, що призведе до зниження навантаження на платіжний баланс у найближчі роки на $15 млрд. «Рада директорів МВФ схвалила надання Україні SDR 12,348 млрд в рамках EFF, грунтуючись на всеосяжній програмі економічних реформ, підтримуваній Фондом, а також додатковій підтримці з боку міжнародного співтовариства», – сказала директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард сьогодні в Берліні.
Нова чотирирічна програма, яка замінить попередню дворічну програму stand-by, покликана забезпечити «негайну економічну стабілізацію в Україні, визначити широкі та глибокі економічні реформи, спрямовані на відновлення стійкого зростання в середньостроковому періоді та підвищення рівня життя громадян України». Без її схвалення Україна неминуче б оголосила дефолт в поточному році, бо була б нездатною ані погашати зовнішні борги, ані продовжувати імпорт газу. Оскільки міжнародні валютні резерви країни до 1 березня досягли мінімуму в $5,625 млрд і ледь покривають місяць імпорту.
«На додаток до коштів МВФ офіційні кредитори – Світовий банк, Європейський союз, США – можуть надати близько $6 млрд дешевих і довгих кредитів. В результаті резерви НБУ до кінця року можуть перевищити $10 млрд», – прогнозує головний економіст ІК Dragon Capital Олена Бєлан. Оцінки влади та експертів раніше становили $13-17 млрд резервів до кінця року.
Гроші в обмін на реформи
Заміна програми stand-by на EFF викликана тривалою потребою України в підтримці платіжного балансу та необхідності влади мати більше часу для імплементації реформ в декількох ключових сферах: фіскальна, енергетична, банківська та антикорупційна.
В рамках «початку» реформ Україна на вимогу МВФ, наприклад, вже почала підвищувати ціни на енергоносії – на газ, тепло та електроенергію – для населення. Це дозволить зменшити дефіцит НАК «Нафтогаз України», на підтримку якого минулого року було витрачено з держбюджету понад 100 млрд грн, але також потребуватиме зростання витрат держави на надання субсидій – у держбюджеті-2015 на ці цілі закладено майже 25 млрд грн. Мінімальна ціна на газ з 1 квітня зросте в 3,6 разу, максимальна – майже в 7 разів. Але це зростання тарифів не останнє.
Невелика сума першого траншу пояснюється бажанням МВФ побачити продовження реформ. «$5 млрд – це необхідний мінімум, щоб виконати зобов'язання перед наступним траншем і не розслаблятися в питаннях проведення реформ», – вважає Олена Бєлан.
«Багато основних заходів боротьби з’являються на початковому етапі в рамках нової програми, в тому числі подальше значне збільшення тарифів на енергію, реструктуризація банків, реформа державних підприємств і законодавчі зміни, спрямовані на боротьбу з корупцією та зміцнення верховенства закону», – заявила Крістін Лагард. Досі не обрано директора Національного антикорупційного бюро України, не імплементовано законодавство про боротьбу з корупцією, не спрощені правила ведення бізнесу в Україні.
Затиснутий курс
Вважається, що отримання кредиту МВФ рівнозначно зміцненню гривні, але підстав для цього твердження поки немає. «Виділення фінансової допомоги МВФ має позитивно позначитися на курсі гривні та економіці в цілому, але не стане панацеєю від усіх бід», – нарікає Олена Бєлан.
Мова йде про те, що імпортери, які фактично усунуті з міжбанку, очікують, що НБУ після отримання траншу МВФ послабить адміністративний прес і допустить їх на ринок. Адже щоб знизити офіційний валютний курс з 30 грн/$ до 21,55 грн/$, НБУ ускладнив імпортерам купівлю валюти і почав сам викуповувати її у експортерів. Тільки за 10 березня НБУ скупив $152 млн по 21,5 грн/$. «Обсяги імпорту скорочуються, тому логічно, що попит на валюту теж зменшується. Однак після того, як Нацбанк ввів жорсткі обмеження на міжбанку, кожен бізнесмен уявив себе чесним імпортером: «намалювати» накладну не важко. НБУ відсікає велику частину заявок, але багато з них – цілком виправдано», – говорить аналітик однієї з інвесткомпаній.
Якщо найближчим часом незадоволений попит з'явиться на міжбанку, він знову буде тиснути на курс. Тому експерти не очікують, що після отримання першого траншу Нацбанк зніме всі обмеження. «Відкладений попит є, але він не критичний. До того ж не варто забувати, що на міжбанку росте пропозиція долара, тому навіть якщо Нацбанк почне знімати обмеження, то частину попиту вдасться задовольнити. Усі адміністративні заходи узгоджені з МФВ, і я не думаю, що всі вони будуть зняті відразу ж після виділення траншу», – говорить провідний економіст блоку фінансових ринків Креді Агріколь Банку Олександр Печерицин.
«Переходити до вільного ринкового курсоутворення навіть після отримання траншу від МВФ не можна. Нацбанк зніматиме валютні обмеження поступово, виходячи з ситуації на валютному ринку, щоб і надалі утримувати курс в нинішньому діапазоні. Головне завдання – утримати курс до літа. Влітку паніка на валютному ринку спаде не тільки в Україні, але й у світі, тому контролювати курс буде набагато простіше», – вважає керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.
В'ячеслав Садовничий, Вікторія Руденко
Країна просить грошей
Уряд України направив запит на отримання доступу до механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility; EFF) від Міжнародного валютного фонду. Про це заявила міністр фінансів Наталія Яресько на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Механізм EFF передбачає довгострокову фінансову підтримку протягом чотирьох років. Глава МВФ Крістін Лагард підтвердила, що мова йде про заміну існуючої програми stand-by.
Складовою частиною нового плану є «консультації Мінфіну з утримувачами українського суверенного боргу для поліпшення середньострокової фінансової стабільності», повідомила Наталія Яресько. «Як тільки будуть досягнуті домовленості з МВФ, українська влада представить кроки подальших консультацій зі своїми кредиторами», – йдеться в її заяві. Західні ЗМІ сприйняли це однозначно: після підписання угоди з МВФ Україна, вже мало не в лютому, почне переговори про умови реструктуризації боргу.
Програма stand-by вирішує короткострокові проблеми платіжного балансу країни: позика видається протягом 1,5-2 років, повертається протягом 3,25-5 років. Програма EFF дозволяє надати підтримку для виправлення структурних дисбалансів і проведення реформ. Позика видається протягом 3-4 років, повертається протягом 4,25-10 років. Процентна ставка – близько 3,5% річних.
Швидка реакція
Іноземні інвестори були готові до цієї новини. «Прибутковість єврооблігацій почала зростати ще до офіційного повідомлення Мінфіну: швидше за все, ця інформація обговорювалася в кулуарах форуму, тому інвестори очікували її появи», – говорить аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович. За його словами, вже до 18:00 середи прибутковість облігацій з погашенням в 2023 році зросла з 17,5% до 18,5%, прибутковість середньострокових паперів перевищила 20%, а короткострокових – була навіть вище 80% річних.
До вечора четверга прибутковість єврооблігацій з погашенням в 2015 році досягла 126,3% річних – папери продавалися в середньому за 53% від номіналу. «Така прибутковість говорить про те, що ймовірність реструктуризації цих паперів максимальна», – сказав Тарас Котович. Цього року Україна повинна погасити три випуски єврооблігацій: на $500 млн – у вересні, 600 млн євро – у жовтні, $3 млрд – у грудні (цей випуск викуплено РФ). При цьому на більш довгому інтервалі прибутковість єврооблігацій нижча: з погашенням в 2017 році вона склала 50-53% річних, в 2023-му – 20,1% – найнижче значення за усіма українськими паперами.
Терміни подовжать
Поки невідомо, які умови запропонують інвесторам. «Тільки після завершення переговорів з МВФ буде зрозуміло, які борги будуть реструктуризовані. Наприклад, під реструктуризацію можуть потрапити єврооблігації, погашення яких заплановано на найближчі рік-два, а може, програма поширюватиметься і на більш довгі боргові папери, виплати за якими припадають на найближчі чотири роки, тобто протягом терміну можливої нової програми співпраці з МВФ», – каже Тарас Котович.
Варіантів реструктуризації може бути кілька. Можуть бути продовжені строки погашення єврооблігацій. Такий варіант використовували банки в 2013-2014 роках: емітенти погашали євробонди, але натомість пропонували власникам більш довгі папери. Кредитори банку «Фінанси та Кредит» в січні 2014 року вирішили рефінансувати єврооблігації новими бондами з терміном обігу до січня 2019-го на $100 млн. Купонна ставка за паперами знизилася з 10,5% до 9,25%. ПУМБ продовжив термін євробондів з 2014 до 2018 року.
Більш жорсткий для кредиторів сценарій може припускати списання частини основної суми або зниження ставки купона. «По суті, це грецький сценарій, що припускає істотні збитки для власників боргових паперів», – зазначає головний економіст компанії Dragon Capital Олена Бєлан. Останнього разу Україна списувала частину зовнішнього боргу в 2000 році: Мінфін випускав два транші семирічних єврооблігацій з погашенням 15 березня 2007-го.
На думку Олени Бєлан, ймовірний перший варіант реструктуризації. «Через невелику частку єврооблігацій в структурі держборгу – 19% – навіть істотне списання номінальної вартості не допоможе радикально скоротити співвідношення держборгу до ВВП. Але це негативно позначиться на репутації України як позичальника і може стати причиною довгих судових тяганин», – говорить Олена Бєлан. Отримати ж згоду на продовження термінів погашення можна досить швидко, при цьому уникнувши присвоєння країні дефолтного рейтингу. «Такий варіант дозволив би уряду заощадити до $8,8 млрд за виплатами до 2018 року, або більше 30% загальних виплат за валютним боргом за цей період», – підрахувала Олена Бєлан.
Вікторія Руденко
Релізи
ТОП-новости
