Своєю чергою, це це підірве довіру інших міжнародних партнерів до економічної життєздатності країни, що постраждала від війни, повідомляє Politico із посиланням на кількох посадовців ЄС.

Прихильники надання "репараційного кредиту" у розмірі 140 мільярдів євро під заставу заморожених російських активів наголошують, що подальша підтримка України з боку МВФ є критично важливою, але час для переговорів про нову програму співпраці спливає.

"Ми стикаємося з проблемою термінів", – сказав один з посадовців ЄС.

Оскільки США значно скорочують підтримку України, МВФ очікує, що ЄС візьме на себе основний тягар фінансування потреб країни у найближчі роки.

Хоча розмір нової програми МВФ для України є відносно невеликим (близько $8 млрд), її схвалення сигналізує інвесторам, що країна є фінансово спроможною та залишається на шляху реформ. Але надії на отримання фінансової підтримки від МВФ залежать від того, чи зможе ЄС домовитися про виділення "репараційного кредиту" Україні.

Посадовець Єврокомісії та дипломати з трьох країн-членів ЄС пояснили, що досягнення такої домовленості переконає МВФ у фінансовій спроможності України на найближчі роки, що є необхідною вимогою для фінансування будь-якої країни.

Але минулого місяця Бельгія виступила проти надання "репараційного кредиту" під час зустрічі лідерів ЄС, що зменшило надії на завершення угоди до зустрічі МВФ, яка, ймовірно, відбудеться у грудні.

Лідери ЄС виключили згадку про позику Україні в розмірі 140 мільярдів євро з офіційних висновків Ради, обмежившись загальним закликом до Єврокомісії представити варіанти фінансової підтримки для України. Такі розпливчасті та відкриті формулювання навряд чи знімуть занепокоєння МВФ щодо фінансів України, заявили один чиновник та два дипломати ЄС.

За їхніми словами, більш рішучі заходи можуть включати подання юридичної пропозиції щодо кредиту в розмірі 140 мільярдів євро, або ж ухвалення рішень під час зустрічі міністрів фінансів або скликання позачергового саміту лідерів країн ЄС.

Як повідомлялося, лідери країн Євросоюзу відклали рішення щодо використання заморожених російських активів у якості застави за так званим "репараційним кредитом" для України на суму 140 мільярдів євро ($163 млрд). Лідери країн ЄС планують повернутися до обговорення цього питання на зустрічі 18-19 грудня.

Проти запропонованого Єврокомісією плану використання заморожених російських активів на зустрічі лідерів країн ЄС виступила Бельгія, де зберігається левова частка цих коштів. Країна побоюється юридичних та фінансових санкцій з боку Москви та хоче, щоб інші країни ЄС розділили ці ризики.

Нагадаємо, раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати заморожені російські активи у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів". Формально підсанкційні російські активи не конфіскуватимуть, але Україна повертатиме такі кредити лише після того, як Росія сплатить репарації.

Своєю чергою російський диктатор Путін у відповідь підписав указ, що фактично дозволяє прискорену експропріацію активів західних компаній, які досі не вийшли з РФ.

За різними оцінками, "репараційний кредит" Європейського Союзу для України, забезпечений російськими активами, може становити 130-140 млрд євро. Остаточно його розмір визначать після оцінки Міжнародним валютним фондом потреб України у фінансуванні у 2026 та 2027 роках.

Загалом наразі у Euroclear накопичилось понад 175 млрд євро готівки від заморожених російських активів, яка може бути використана для забезпечення нової позики. Але перш ніж ЄС погодить надання репараційної позики, він захоче погасити позику G7 для України у розмірі 45 млрд євро ($50 мільярдів), узгоджену минулого року, яка мала б погашатися за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.