Про це свідчать дані опитування, проведеного серед понад 34 900 держслужбовців зі 114 органів влади, повідомляє пресслужба Рахункової палати.

При цьому лише 21,1% респондентів вважають запроваджену систему оплати праці більш прозорою. Водночас переважна більшість (72,4%) держслужбовців не відчула істотних змін.

Аудит Рахункової палати свідчить, що попри збільшення середніх зарплат, реформа не зробила систему оплати праці держслужбовців справедливішою та ефективнішою. Дані НАДС за 2024 рік підтверджують тренд: майже половина держслужбовців назвала критично низьку оплату праці причиною звільнення.

Реформа, що стартувала у 2016 році, з 2024 року запровадила класифікацію посад за сім’ями, рівнями та юрисдикціями і змінила структуру оплати праці. Посадовий оклад став основною складовою, досягнуто співвідношення 81,7% сталої частини до 18,3% варіативної, надбавку за вислугу років зменшено з 50% до 30%.

Висновок аудиту однозначний: очікуваного ефекту не досягнуто, принцип "рівна оплата за однакову працю" знівельовано.

"У підсумку проведеної реформи система оплати праці на державній службі не стала більш справедливою, прозорою чи стимулюючою. Очікуваного ефекту –підвищення мотивації, прозорості та конкурентоспроможності державної служби – не досягнуто. Більше того, держава досі не володіє повною та достовірною інформацією про фактичні нарахування заробітної плати державним службовцям, що унеможливлює аналіз ефективності видатків і планування бюджетних потреб у секторі державного управління", – зазначають у Рахунковій палаті.

Раніше повідомлялось, що в Україні зарплата вчителя наразі складає 60-70% від середньої зарплати по країні. При цьому в країнах Європи цей показник становить 100-110%, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань освіти.

Середні вчительські зарплати відносять до категорії найнижчих серед найпоширеніших професій. Навіть із доплатами й надбавками вони в середньому не перевищують 14-16 тис. грн, коли середня зарплата по країні – майже 26 тис. грн.