Про це заявив голова Національного банку України Андрій Пишний у блозі для Укрінформу.

"Заборгованість підприємств за “старими” зовнішніми кредитами колосальна. На 1 квітня вона становила майже 14 млрд дол. основної суми та понад 7 млрд дол. – відсотків. Приріст з початку повномасштабного вторгнення – по 2 млрд дол. відповідно. Тобто це “живі” кредити", - зазначив Пишний.

За його словами, чинні обмеження не дозволяють бізнесу погашати "старі" кредити, а лише сплачувати відсотки за певних умов. Водночас різко послабити це обмеження НБУ не може через ризик стрімкого зростання попиту на валюту.

Схожа ситуація з оплатою за "старий" імпорт, яка зараз заборонена. Реальні потреби бізнесу у таких операціях минулого року становили 3,2 млрд дол.

Для вирішення цієї проблеми НБУ минулого тижня запровадив механізм стимулюючої валютної лібералізації, який дозволяє бізнесу проводити окремі операції понад встановлені ліміти та обмеження в межах "інвестиційного ліміту".

"НБУ надав змогу бізнесу проводити окремі операції понад встановлені ліміти та обмеження. За однієї дуже вагомої умови – у межах інвестиційного ліміту. Цей ліміт дорівнює обсягу іноземних інвестицій в іноземній валюті, які підприємства залучать у свій статутний капітал з-за кордону з 12.05.2025", - пояснив Пишний.

Він підкреслив, що це дозволить підприємствам здійснювати такі критично важливі операції, як оплата за імпорт товарів, які надійшли до 23.02.2021, та розрахунки за зовнішніми кредитами, одержаними до 20.06.2023, але лише в межах коштів, які цей бізнес залучив в українську економіку.

Як повідомляв Укрінформ, з 10 травня Національний банк запровадив низку заходів із лібералізації валютних операцій для стимулювання припливу капіталу в Україну. Також з цього дня набрали чинності деякі зміни до валютних обмежень. Частина з пом'якшень має сприяти підтримці українського бізнесу.