Про це йдеться в документі, який Єврокомісія надіслала державам-членам ЄС напередодні зустрічі послів із цього приводу, передає Politico.

Основна частина заморожених активів знаходиться у фінансовому депозитарії Euroclear, що базується в Бельгії. Але додаткові 25 млрд євро лежать на приватних банківських рахунках по всьому Євросоюзу, і виконавчий орган ЄС хоче обговорити використання цих коштів також для видачі кредитів Україні.

"Слід розглянути питання про те, чи можна поширити ініціативу щодо репараційного кредиту на інші заблоковані активи в межах ЄС", – сказано в документі.

Там зазначається, що юридична можливість поширення підходу до репараційного кредиту на такі активи не була детально оцінена, прот оцінка повинна бути проведена до ухвалення рішення про подальші кроки.

У документі також викладено "принципи проєктування" ініціативи щодо репараційного кредиту Україні, яка буде винесена на обговорення перед самітом ЄС наступного тижня в Брюсселі.

Очікується, що лідери ЄС проведуть широке обговорення ініціативи та закликатимуть Єврокомісію представити пропозицію щодо кредиту. Посадовці ЄС розраховують, що законопроєкт буде ухвалено швидко та що він слугуватиме платформою для подальших переговорів щодо фінансової інженерії, необхідної для його впровадження.

Міністри фінансів обговорять законопроєкт на наступній зустрічі в листопаді.

Інші принципи проектування включають національні гарантії щодо кредиту, що є ключовою вимогою Бельгії, яка побоюється, що РФ може надіслати "армію юристів", щоб повернути санкціоновані кошти.

"Слід створити надійну структуру гарантій та ліквідності, щоб забезпечити, щоб ЄС завжди міг виконувати свої зобов'язання перед Euroclear. З цією метою пропонується створити систему двосторонніх гарантій від держав-членів ЄС", – також ідеться в документі.

Ці гарантії забезпечать "доступ до необхідних сум, коли це знадобиться для задоволення будь-якої вимоги", тобто дозволять негайну виплату.

Наступний семирічний бюджет ЄС із 2028 року включатиме такі національні гарантії, фінансову подушку, яка забезпечить виконання Брюсселем своїх зобов'язань.

Після видачі кредиту гроші будуть спрямовані на "розвиток технологічної та промислової бази оборони України та її інтеграцію в європейську оборонну промисловість", а також на підтримку національного бюджету країни "за умови дотримання відповідних умов".

Нагадаємо, раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати заморожені російські активи у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів". Формально підсанкційні російські активи не конфіскуватимуть, але Україна повертатиме такі кредити лише після того, як Росія сплатить репарації.

За різними оцінками, "репараційний кредит" Європейського Союзу для України, забезпечений російськими активами, може становити 130-140 млрд євро. Остаточно його розмір визначать після оцінки Міжнародним валютним фондом потреб України у фінансуванні у 2026 та 2027 роках.

Загалом наразі у Euroclear накопичилось понад 175 млрд євро готівки від заморожених російських активів, яка може бути використана для забезпечення нової позики. Але перш ніж ЄС погодить надання репараційної позики, він захоче погасити позику G7 для України у розмірі 45 млрд євро ($50 млрд), узгоджену минулого року, яка мала б погашатися за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.

Також повідомлялося, що Європейський центральний банк зі свого боку наполягатиме на тому, що будь-яка схема використання заморожених державних активів РФ на підтримку України має відповідати міжнародному праву.

У середині жовтня міністр фінансів України Сергій Марченко заявив, що Україна наполягає на отриманні "репараційного кредиту" від ЄС та країн "Великої сімки" без необхідності виконувати будь-які умови та хоче самостійно визначати напрямки використання цих коштів.