Кошти надаватимуться в обмін на продовження реформ у сфері верховенства права, боротьби з корупцією, держуправління та енергоринку.

Підготовку планують завершити за півтора місяця, щоб перший транш надійшов уже у квітні, коли Україна ризикує зіткнутися з браком фінансування.

Із 90 млрд євро близько 60 млрд спрямують на військову допомогу, ще 30 млрд — на бюджетну підтримку.

Військові кошти використають переважно для закупівель озброєнь у ЄС, Україні та країнах-партнерах, а за потреби — і поза ними.

Бюджетна частина працюватиме за логікою Ukraine Facility — «гроші в обмін на реформи», з конкретними умовами, які ще мають визначити.

Спочатку планувалося фінансувати допомогу за рахунок заморожених активів рф, але через заперечення окремих країн ЄС обрали шлях спільних запозичень на ринках капіталу.

Повернення позики Україною передбачене лише у разі виплати росією репарацій, а відсотки покриватимуть держави ЄС, що беруть участь у механізмі. Формально позику реалізують через механізм розширеного співробітництва за участю 24 із 27 країн ЄС (Угорщина, Словаччина та Чехія не братимуть участі у кредитуванні України).

Єврокомісія наголошує, що питання використання заморожених російських активів залишається відкритим. Водночас отримання коштів напряму залежатиме від виконання Україною оновленого плану реформ у межах Ukraine Facility. У Брюсселі очікують швидкого ухвалення законодавчих змін до початку березня, щоб забезпечити старт виплат уже навесні.