Про це заявила головна речниця Єврокомісії Паола Пінью на брифінгу в Брюсселі, передає Укрінформ.

Так, Пінью на запитання журналіста про очікувані терміни представлення державам-членам Європейського Союзу цієї довідки відповіла: "Найближчими днями".

Вона уточнила, що для юридичної оцінки ідеї репараційної позики Єврокомісія залучила власну команду юристів, додатково не наймаючи експертів, які не входять до її апарату.

Пінью також прокоментувала нещодавній листвід імені глави бельгійського уряду Барта де Вевера, який висловив занепокоєння щодо правових, економічних, фінансових та політичних ризиків ухвалення рішення про використання заморожених російських активів.

Пінью визнала, що будь-які занепокоєння, пов'язані з кроками, які раніше ніколи не робилися, мають бути враховані та обговорені, відповідні дискусії з державами-членами, зокрема Бельгією, тривають.

Разом із тим вона відмовилася коментувати припущення де Вевера про те, що репараційна позика може стати на заваді переговорам про припинення російської агресії проти України, заявивши, що Єврокомісія не коментуватиме питання, пов'язані з елементами переговорів.

Раніше в листопаді європейський депозитарій Euroclear, де зберігається левова частка заморожених російських активів, готовий оскаржувати в суді можливі рішення влади ЄС про передачу цих активів Україні у тому чи іншому вигляді.

Нагадаємо, на зустрічі у жовтні лідери країн Євросоюзу відклали рішення щодо використання заморожених російських активів у якості застави за так званим "репараційним кредитом" для України на суму 140 млрд євро ($163 млрд). Лідери країн ЄС планують повернутися до обговорення цього питання на зустрічі 18-19 грудня.

Проти запропонованого Єврокомісією плану використання заморожених російських активів на зустрічі лідерів країн ЄС виступила Бельгія, де зберігається левова частка цих коштів. Країна побоюється юридичних та фінансових санкцій з боку Москви та хоче, щоб інші країни ЄС розділили ці ризики.

Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала використати заморожені російські активи у якості застави для надання Україні "репараційних кредитів". Формально підсанкційні російські активи не конфіскуватимуть, але Україна повертатиме такі кредити лише після того, як Росія сплатить репарації.

Своєю чергою російський диктатор Владімір Путін у відповідь підписав указ, що фактично дозволяє прискорену експропріацію активів західних компаній, які досі не вийшли з РФ.

За різними оцінками, "репараційний кредит" Європейського Союзу для України, забезпечений російськими активами, може становити 130-140 млрд євро. Остаточно його розмір визначать після оцінки Міжнародним валютним фондом потреб України у фінансуванні у 2026 та 2027 роках.

Загалом наразі у Euroclear накопичилось понад 175 млрд євро готівки від заморожених російських активів, яка може бути використана для забезпечення нової позики. Але перш ніж ЄС погодить надання репараційної позики, він захоче погасити позику G7 для України у розмірі 45 млрд євро ($50 млрд), узгоджену минулого року, яка мала б погашатися за рахунок прибутків від заморожених активів РФ.