Про це йдеться у статті «Кредити підбираються до стелі» для проєкту «25 провідних банків України».

«На початку війни ми пережили суттєвий відтік клієнтів і наразі спостерігаємо продовження часткового скорочення користувачів зарплатно-карткових проєктів. А саме ця категорія — особи зі стабільним підтвердженим доходом — є ключовою для кредитування. Через це банки змушені переглядати допустимий рівень ризиків і коригувати цінову політику», — заявив перший заступник голови правління ТАСкомбанку Олег Поляк.

За його словами, зменшення активної бази платоспроможних клієнтів також стимулюватиме зростання середнього чека та спрощення кредитних умов.

За оптимістичного сценарію стабілізація політичної та економічної ситуації сприятиме зростанню попиту на кеш-кредити, розвитку державних програм та онлайн-послуг.

«Ми очікуємо, що ринок споживчого кредитування у 2026 році формуватиметься під впливом кількох ключових чинників. По-перше, це воєнна ситуація та рівень економічної стабільності. По-друге, дедалі більш автоматизовані скорингові системи, штучний інтелект та Open Banking дадуть змогу банкам краще розуміти потреби клієнтів і пропонувати персоналізовані рішення», — розповів в.о. директора з роздрібного бізнесу Банку Кредит Дніпро Денис Раковський.

Вінн вважає, що важливу роль відіграватиме демографія — молоде покоління очікує швидких, прозорих і зручних фінансових продуктів.

Основним джерелом ризиків залишається війна, яка уповільнює економічне зростання та знижує реальні доходи населення. «Якщо інфляція прискориться або виникне новий шок — енергетичний чи воєнна ескалація, — значна частина позичальників може не витримати зростання ставок і витрат, що спричинить сплеск прострочень. Додатковими ризиками є регуляторні та податкові зміни. Ще один фактор — фінансова інновація: активні небанківські компанії можуть частково «відкусити» клієнтів у банків за рахунок онлайн-позик, що посилює конкуренцію», — підкреслює директорка з маркетингу Юнекс Банку Аліна Компанець.