Це на 10% більше, ніж за такий самий період минулого року, повідомляє платформа для роботи з відкритими даними "Опендатабот".

Основна частка ‒ 83% ‒ припадає на порогові операції. Загалом до правоохоронців передали 794 матеріали на суму 150,46 млрд грн, і понад третину з них отримало Бюро економічної безпеки.

Загалом за три квартали цього року Держфінмоніторинг отримав 1,43 млн повідомлень про фінансові операції. Для порівняння, торік за аналогічний період їх було близько 1,3 млн, тобто приріст становить 10%.

Після зниження активності в перший рік повномасштабної війни кількість повідомлень, що підпадають під фінмоніторинг, щороку зростає: лише у 2024 році їхній обсяг збільшився на 22%. Цьогоріч у середньому щомісяця надходить приблизно 160 тисяч таких повідомлень.

Майже всі звіти ‒ 99% ‒ надійшли від банків: 1,42 млн повідомлень. Від небанківських установ отримали ще близько 15 тисяч. Переважна частина стосується порогових фінансових операцій ‒ понад 1,18 млн (83%). Підозрілих операцій значно менше ‒ близько 243 тисяч (17%). Решта ‒ це відповіді на запити щодо відстеження та комбіновані повідомлення, які одночасно охоплюють і порогові, і підозрілі операції.

Хоча кількість матеріалів, що направляються правоохоронним органам, майже не змінилася, сума підозрілих операцій у них зросла майже втричі. У підсумку 794 матеріали на 150,46 млрд грн передали для розслідування.

Найбільше матеріалів Держфінмоніторинг направив до Бюро економічної безпеки України: туди пішло понад третину всіх матеріалів на загальну суму 99,3 млрд грн. Інші правоохоронні органи отримали повідомлення на менші суми: Національна поліція ‒ 230 матеріалів на 36,7 млрд грн, СБУ ‒ 120 матеріалів на 8,2 млрд грн, ДБР ‒ 71 матеріал на 3,1 млрд грн, НАБУ ‒ 67 матеріалів на 1,3 млрд грн, Офіс Генерального прокурора ‒ 39 матеріалів на 1,8 млрд грн.

Держфінмоніторинг перевіряє два типи фінансових операцій: порогові та підозрілі. Порогові фіноперації ‒ це операції на суму від 400 тис. грн, які мають хоча б одну з ознак: прояви сепаратизму або тероризму, ризик підроблення рахунків-фактур у зовнішньоекономічній діяльності, дистанційне відмивання коштів на користь тероризму, значний обіг готівки та неналежне виявлення або санкціонування підозрілих публічних діячів. Підозрілі фіноперації не прив’язані до суми й визначаються наявністю підозр та доказів у банку, що обслуговує клієнта. На це можуть впливати поведінка особи, невідповідність наданих даних та інші чинники.

Як повідомлялося, Державна податкова служба запустила дашборд для моніторингу податкових надходжень до загального фонду держбюджету, щоб відстежувати платежі й оцінювати виконання планових показників на конкретну дату. На цьому дашборді зібрані дані про всі податки, які адмініструє Податкова, ‒ від узагальнених груп надходжень до детальної розбивки.