Як пише Guardian, компанії Saudi Aramco, "Газпром" та ExxonMobil є одними з найбільших бенефіціарів цього прибутку.

Війна в Ірані підняла ціну на нафту в середньому до $100 за барель у березні, що призвело до неочікуваного прибутку від війни за місяць у розмірі близько $23 млрд для компаній.

Поставки нафти та газу повернуться до рівня, що був до конфлікту, лише за кілька місяців, а компанії зароблять $234 млрд до кінця року, якщо ціна на нафту продовжуватиме в середньому складати $100.

При цьому надприбутки для компаній надходять із кишень звичайних людей, оскільки вони платять високі ціни за заправку своїх транспортних засобів та живлення своїх будинків, а також від підприємств, які несуть вищі рахунки за електроенергію.

Saudi Aramco, за оцінками, може отримати "воєнний прибуток" у розмірі $25,5 млрд у 2026 році, якщо середня ціна на нафту становитиме $100. Це на додаток до тих сум, які зазвичай отримує саудівська компанія, що перебуває в державній власності, – $250 млн на день у період із 2016 по 2023 рік.

Три російські компанії – "Газпром", "Роснєфть" та "Лукойл" – очікують отримати приблизно $23,9 млрд прибутку, пов'язаного з війною в Ірані, до кінця року. Так, Росія отримувала доходи від експорту нафти у розмірі $840 млн на день у березні, що на 50% більше, ніж у лютому.

ExxonMobil отримає $11 млрд надприбутку від війни, якщо ціна в $100 збережеться.

Shell отримає приріст у розмірі $6,8 млрд.

Chevron може отримати надприбуток від війни в Ірані в розмірі $9,2 млрд.

Раніше міністр закордонних справ Китаю Ван І під час телефонної розмови зі своїм іранським колегою Аббасом Аракчі закликав Іран гарантувати свободу та безпеку судноплавства в Ормузькій протоці, оскільки ескалація конфлікту створює ризики для глобальних поставок енергоносіїв.

До того повідомлялося, що Іран розглядає можливість дозволити суднам вільно проходити через оманську частину Ормузької протоки в межах переговорів зі США. Однак таке рішення можливе лише за умови досягнення домовленості щодо запобігання повторному загостренню конфлікту.

Нагадаємо, раніше Дональд Трамп заявив, що "назавжди відкриває Ормузьку протоку".

10 квітня галузева організація ACI Europe повідомила, що аеропорти Європи вже через три тижні можуть зіткнутися із системним дефіцитом авіаційного пального, якщо Ормузька протока не буде відкрита.

13 квітня стало відомо, що Європейська Комісія готує надзвичайні заходи для боротьби з можливою енергетичною кризою, з якою Європейський Союз зіштовхнеться в разі подальшого закриття Ормузької протоки.

Раніше в квітні єврокомісар із енергетики Дан Йоргенсен говорив, що Європейський Союз готується до найгірших сценаріїв енергетичної кризи, включно з нормуванням пального та вивільненням обсягів нафти зі стратегічних резервів.

На початку березня виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль заявив, що повернення до закупівель газу з Росії буде економічно та політично неправильним, враховуючи майбутнє зростання світових поставок скрапленого природного газу.

Раніше повідомлялося, що Міжнародне енергетичне агентство консультується з урядами Азії та Європи щодо вивільнення більшої кількості запасів нафти "за потреби" через війну в Ірані.

Країни-члени МЕА 11 березня домовилися вивільнити рекордні 400 млн барелів нафти зі стратегічних запасів для боротьби зі зростанням світових цін на сиру нафту. Скорочення запасів становило 20% від загальних запасів.

20 березня Міжнародне енергетичне агентство оприлюднило перелік заходів, яких уряди, підприємства та домогосподарства можуть вжити, щоб пом'якшити вплив на споживачів через турбулентність на нафтових ринках внаслідок війни на Близькому Сході.

Перед тим Міжнародне енергетичне агентство заявило про безпрецедентний збій у світових поставках нафти через війну в Ірані, яка майже паралізувала транспортування через Ормузьку протоку – один із основних маршрутів глобального нафтового експорту.

2 квітня стало відомо, що загроза безстрокового контролю Ірану над Ормузькою протокою спонукає країни Перської затоки переглядати плани будівництва нафтопроводів у обхід протоки, щоб забезпечити безперебійний експорт нафти та газу.