Про це повідомляє The Independent з посиланням на новий аналіз даних, опублікований екологічною групою Urgewald.

Зазначається, що з січня по квітень ЄС отримав 91 партію газу з «Ямал СПГ» загальним обсягом 6,69 млн тонн — це найвищий показник за цей період з моменту запуску проєкту в грудні 2017 року.

За чотири місяці блок заплатив за газ приблизно 3,88 млрд євро.

Попит на російську нафту та газ стрімко зріс у всьому світі з початку війни в Ірані. Закриття Ормузької протоки з кінця лютого призвело до зникнення значних обсягів скрапленого природного газу з світових ринків. Зазвичай через цю протоку проходить близько п'ятої частини світових потоків СПГ, що залишає Європі менше альтернатив і різко підвищує базові ціни на газ.

Ціна TTF, європейський газовий бенчмарк, підскочила з приблизно 35 євро за мегават-годину у січні та лютому до 52,87 євро у березні, що підвищило вартість кожної партії російського газу, який купувала Європа. У квітні середня ціна становила 45,21 євро за МВт·год. У результаті Європа не тільки купує більше російського газу, а й платить за кожну партію значно більше, ніж на початку року.

Згідно з аналізом Urgewald, у січні-квітні на частку ЄС припадало 98% усього експорту з Ямалу — протягом трьох місяців поспіль кожна партія, що досягла кінцевого пункту призначення, прямувала до ЄС. Китай, який роками був альтернативним клієнтом для РФ, отримав лише дві партії у першому кварталі та жодної у лютому чи березні.

Залежність проєкту «Ямал» від Європи є також структурною. Проєкт залежить від невеликого флоту спеціалізованих танкерів льодового класу Arc7, здатних прокладати шлях крізь товстий арктичний лід, і ці судна потребують швидкого обслуговування в європейських портах у місяці з найбільшими оперативними обмеженнями. Найбільш завантаженим пунктом ввезення став бельгійський термінал Зебрюгге, який прийняв 25 партій за перші чотири місяці — приблизно один танкер кожні 4,8 дня. За оцінками аналітиків, без європейських портів щорічні поставки з «Ямалу» можуть скоротитися з приблизно 270 партій до всього 120–130.

Імпорт також був завищений через поспіх із запасанням перед новими санкціями ЄС. Обмеження на короткострокові російські контракти на СПГ набули чинності 25 квітня, що спонукало європейських трейдерів здійснити у березні найбільшу за всю історію одноразову щомісячну закупівлю російського СПГ.