Про це йдеться в Звіті про фінансову стабільність.

Оцінка еквівалентності здійснюється Європейським органом із банківського нагляду (EBA) та затверджується Єврокомісією.

Понад 20 країн вже отримали підтвердження еквівалентності.

Поточна самооцінка еквівалентності регулювання банків в Україні нормам ЄС із залученням експертів ЄБРР та PWC – 77%.

Перші кроки у впровадженні стандартів ЄС були здійснені в Україні під час банківської реформи із 2015 року.

Складний період пандемії та виклики повномасштабної війни дещо стримували цей процес, однак досягнуто значного прогресу.

Зокрема, відповідно до європейських підходів встановлено вимоги до структури регулятивного капіталу банків та ризиків, які він покриває, а також нормативів ліквідності та левериджу, стандартів корпоративного управління та управління ризиками.

Остаточний план дій буде затверджено за результатами переговорів про вступ до ЄС за відповідними розділами з Єврокомісією, і повна гармонізація може тривати навіть після вступу.

Проміжна мета – забезпечити еквівалентність регуляторних норм та наглядової практики правилам ЄС, аби усунути бар’єри для роботи на локальному ринку європейських банків.

Прогалини, що залишаються, стосуються вимог:

▪️законодавства про сек’юритизацію;

▪️капітальних інструментів для врегулювання;

▪️до глобальних системно важливих банків;

▪️формування буферів капіталу;

▪️розкриття інформації про ризики відповідно до Pillar III.

З огляду на заплановані строки розроблення необхідних змін до банківського регулювання та законодавства України є шанс усунути зазначені прогалини вже наступного року.

Один із важливих очікуваних результатів офіційного визнання еквівалентності – можливість для банків ЄС ураховувати інвестиції своїх дочірніх компаній у цінні папери України з нульовим ризиком. Це розширить кредитний потенціал цих банків.