Це обумовлено наслідками енергодефіциту, зумовленого останніми руйнуваннями інфраструктури та газодобувних потужностей, а також збереженням дефіциту робочої сили, повідомляє пресслужба НБУ.

Водночас у наступні роки очікується помірне пришвидшення економічного зростання за рахунок нарощування врожаїв та збільшення інвестицій у проєкти відбудови та оборонний комплекс. Позитивний вплив на інвестиційну активність матиме також подальша євроінтеграція України та поступове повернення економіки до нормальних умов.

З урахуванням цих чинників, НБУ прогнозує зростання реального ВВП України на 2% у 2026 році та на 2,8% у 2027 році.

Зауважимо, що це вже вчетверте від початку року НБУ знижує оцінку зростання ВВП України у 2025 році. У січні Нацбанк погіршив її з 4% до 3,6%, у квітні – до 3,1%, а у липні – до 2,1%.

Водночас Нацбанк дещо покращив прогнози щодо інфляції. Згідно із оновленим прогнозом, інфляція знизиться до 9,2% у 2025 році, до 6,6% у 2026 році та до цілі 5% наприкінці 2027 року. У липневому прогнозі Нацбанк очікував трохи більшого зростання споживчих цін цього року – на 9,7%.

У Нацбанку додали, що основним ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.

"Зокрема, упродовж останніх місяців зросла інтенсивність обстрілів та руйнувань енергетичної інфраструктури, логістики та виробництв. Це вже знайшло відображення в перегляді прогнозних показників та посилило ризики більшого тиску на ціни й подальшого зниження економічного потенціалу", – зазначається у повідомленні.

Також підвищилися інші ризики, пов’язані з війною, зокрема:

• виникнення додаткових бюджетних видатків на підтримання обороноздатності й відбудову;
• недостатність та/або неритмічність зовнішнього фінансування в наступні роки;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці, передусім через збереження високих безпекових ризиків.

Крім того, актуальним залишається ризик менш сприятливих зовнішніх умов та/або підвищеної волатильності на глобальних товарних і фінансових ринках на тлі посилення геополітичної невизначеності та деглобалізації, вказують у НБУ.