Представники МВФ на чолі з керівником місії МВФ в Україні Гевіном Греєм провели перемовини з українською владою упродовж 17-21 листопада у Києві.

Нова угода передбачає комплекс заходів фіскальної і монетарної політики, які мають стати основою програми. Основні цілі: підтримка макроекономічної стабільності, відновлення боргової та зовнішньоекономічної стійкості, боротьба з корупцією та підвищення якості врядування.

Нова програма може бути винесена на розгляд та затвердження Радою директорів МВФ після виконання попередніх заходів і за умови наявності достатніх запевнень щодо фінансування від донорів.

МВФ очікує, що програма стане каталізатором масштабної зовнішньої підтримки для покриття фінансових потреб України. За базовим сценарієм загальний розрив фінансування у 2026–2029 роках оцінюється приблизно у $136,5 млрд. У 2026–2027 роках, ураховуючи вже надані запевнення щодо фінансування, Україна має залишковий розрив фінансування близько $63 млрд, про що йдеться в прес-релізі МВФ, який цитує НБУ.

Планується, що під час кожного перегляду програми відбуватимуться її корективи, які залежатимуть від перспектив завершення війни.

МВФ заявляє, що після восьми успішних переглядів останньої програми МВФ для України українські органи влади запевнили, що нова програма EFF стане надійним орієнтиром для їхніх середньострокових планів і підтримає зусилля щодо мобілізації вкрай необхідної зовнішньої підтримки. Попри виклики війни реформи продовжуватимуться, а нова програма дасть змогу покрити розрив фінансування та відновити зовнішню та боргову стійкість.

Економіка України й надалі демонструє стійкість, незважаючи на нещодавнє посилення атак на енергетичну та іншу критичну інфраструктуру. Водночас ризики для прогнозу залишаються надзвичайно високими через невизначеність щодо тривалості та інтенсивності війни, а також строків і обсягів додаткової міжнародної підтримки донорів. Оперативні дії донорів є необхідною умовою, щоб допомогти Україні впоратися з її значними потребами у фіскальному та зовнішньому фінансуванні та уникнути ризиків ліквідності, йдеться у повідомленні Фонду.

Серед першочергових зобов’язань української влади:

• прийняття бюджету на 2026 рік, який відповідає умовам програми;
• уникнення неефективних витрат чи запровадження податкових пільг;
• заходи з мобілізації внутрішніх доходів, які необхідно доповнити своєчасним і масштабним зовнішнім фінансуванням від донорів на умовах, наближених до грантових, щоб забезпечити стійкість боргу;
• реалізація стратегії реструктуризації боргу;
• запобігання ухиленню від сплати податків;
• оподаткування доходів отриманих через цифрові платформи;
• заходи боротьби з тіньовою економікою тощо.

МВФ у своїй заяві зазначив, що Національний банк продовжує реалізовувати монетарну політику для досягнення цілей із підтримання макроекономічної стабільності та забезпечення стійкої дезінфляції. НБУ зобов’язується знизити інфляцію до цільового рівня 5% протягом свого трирічного горизонту політики, одночасно забезпечуючи більшу гнучкість обмінного курсу для адаптації до фундаментальних факторів та посилюючи роль обмінного курсу як амортизатора шоків, що також сприятиме збереженню достатніх валютних резервів центрального банку.

МВФ також очікує на продовження актикорупційних реформ та реформ державних підприємств, зокрема на зміну процедури призначення керівників державних підприємств та державних банків.