У ДПС пояснили, що для цілей валютного законодавства поняття «товар» охоплює не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права. Тому валютний контроль поширюється, зокрема, на консультаційні, маркетингові, транспортні, ІТ-послуги, рекламу, інжиніринг та інші послуги, які українські компанії замовляють у нерезидентів.

Податкова звертає увагу, що якщо резидент здійснив авансовий платіж за послуги, граничний строк розрахунків починає відраховуватися з дня такого платежу. Під час воєнного стану він становить 180 календарних днів.

Протягом цього часу послуги мають бути фактично надані, а компанія повинна мати документи, що підтверджують їх отримання. Під час документальних перевірок контролюючі органи аналізують умови зовнішньоекономічного договору, акти виконаних робіт, інвойси, платіжні документи, регістри бухгалтерського обліку та іншу первинну документацію.

У разі недотримання граничного строку розрахунків до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13 Закону «Про валюту і валютні операції».

Щоб мінімізувати ризики, ДПС рекомендує до здійснення авансової оплати узгоджувати реалістичні строки виконання договору, перевіряти банківські реквізити нерезидента, своєчасно оформлювати документи про отримання послуг і контролювати дотримання 180-денного строку.

Якщо виконати договір у встановлений термін неможливо, законодавство передбачає механізми, які за певних умов дозволяють уникнути нарахування пені. Зокрема, це отримання висновку Міністерства економіки про продовження строків розрахунків, документальне підтвердження форс-мажорних обставин або звернення до суду чи міжнародного комерційного арбітражу з позовом до нерезидента.